2010 року березня першого дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:
Головуючим -
з участю особи, яка подала скаргу,
Москальцем П. П.,
ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2009 у справі про адміністративне правопорушення, якою вона, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонер, яка мешкає на АДРЕСА_1, у м. Дніпропетровську, -
підданий адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 1732 КУпАП у виді штрафу в сумі 80 гривень, -
ОСОБА_2 визнана винною в тому, що 20.06.2009 біля 20 год. 00 хв. біля будинку під АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську висловлювалася брутальною лайкою у грубій формі на адресу своєї онуки, чим чинила насилля у сім'ї.
Апелюючи, ОСОБА_2 заперечує вчинення нею протиправних посягань, а розповідь законного представника потерпілої є наклепом, і не може доводити її вину без підтвердження іншими даними.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_2, яка підтвердила, що нанесла онуці ляпас, вивчивши матеріали справи та перевіривши в межах апеляційної скарги законність і обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.
Диспозиція ч. 1 ст. 1732 КУпАП передбачає, що з об'єктивної сторони складу проступку вчинення насильства в сім'ї полягає у діях в тому числі фізичного характеру в виді насильства, що не завдало фізичного болю.
З матеріалів справи вбачається, що особі ставилися за вину дії лише зі слів законного представника потерпілої ( а.с. 5 ), які вказували на психологічне насильство у формі лайки та погроз, факт яких ОСОБА_2 заперечує ( а.с. 6-9 ), хоч визнає у своїх поясненнях лише факт нанесення ляпасу у зв'язку з присікання паління цигарок своєю малолітньою онукою ОСОБА_1, 12 років від народження, у компанії молодиків, які в громадському місці розпивали спиртні напої. Інші докази, що стосувалися б місця, часу характеру і способу дії, обстановки події, не добуті, джерела чого належить визнати вичерпаними.
Відповідно, у суду апеляційної інстанції залишаються серйозні сумніви в істинності висновку про факт насильства психологічного характеру, який відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 24.04.2008 у справі « Жогло проти України » (заява № 17988/02, п. 41) не може ґрунтуватися в постанові судді виключно на неперевірених показаннях законного представника потерпілої, у якої склалися особистісні неприязні стосунки з особою, яка притягається до відповідальності. Внаслідок цього згідно з ст. 62 Конституції України, слідуючи забороні перекладати тягар доведення невинуватості на сторону захисту, апеляційний суд дійшов висновку, що судження судді в постанові про встановлювані ним факти основуються на високому ступені ймовірності, тобто на припущеннях, що за ст. 252 КУпАП не припустимо.
Разом з цим, безсумнівно доведено умисне насильство фізичного характеру у формі ляпасу, що не завдав фізичного болю, що має кваліфікуватися за ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
Суспільна небезпечність проступку визнається законодавцем, серед іншого, з огляду на значимість суспільних відносин і ту шкоду суспільним відносинам і реальну загрозу їх ураження, які створюються de lege lata вчинюваним посяганням, а так само з огляду на спосіб дії і форму вини особи тощо. Відповідному ступеню суспільної небезпечності передбачається адекватна реакція держави з осудом особи і застосуванням обмежень її прав і свобод, що визначається юридичною відповідальністю певного виду. В свою чергу, адміністративне стягнення статтею 23 КУпАП визнається мірою адміністративної відповідальності. З огляду на це передбачені санкцією ч. 1 ст. 1732 КУпАП стягнення за своєю суворістю встановлюваних майнових і особистих обмежень настільки кількісно характеризують серйозність суспільної небезпечності проступку, наскільки того потребують інтереси охорони громадського порядку та спокою в сім'ї як первинного осередку суспільства з метою збереження її функції соціалізації підростаючого покоління, плекання моральних засад та виховання добропорядних громадян, корисних суспільству і справі розбудови правової держави.
Безсумнівно, для визначення ступеня суспільної небезпечності посягання й індивідуалізації міри юридичної відповідальності та її необхідності у цій справі мають значення мотиви, якими керувалася особа, адже вони узгоджуються з основними принципами та напрямами державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, і, особливо, обмеження доступу до них дітей, що визначені Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».
Відповідно, враховуючи наявні дані про особу, за яких ОСОБА_2 заслуговує на поблажливість з боку держави, з'ясована апеляційним судом обстановка вчинення діяння свідчить, що таке не завдало шкоди суспільним відносинам, охорона яких визначає завдання законодавства про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 1 КУпАП, і, навіть, не створювало реальної загрози її завдання настільки, щоб це потребувало охорони згідно ч. 1 ст. 1732 КУпАП, внаслідок чого відпадає необхідність у досягненні визначеної ст. 23 КУпАП мети, на підставі чого апеляційний суд дійшов висновку про відсутність суспільної небезпечності як ознаки проступку за ст. 9 КУпАП.
Таким чином, вчинене, будучи малозначним, лише формально містить ознаки складу проступку за ч. 1 ст. 1732 КУпАП, у зв'язку з чим відповідно до ст.ст. 1, 9, 22 КУпАП належить звільнити особу від адміністративної відповідальності, обмежившись оголошенням їй усного зауваження, на підставі чого провадження у справі про адміністративне правопорушення згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП підлягає закриттю, а тому, виявивши неправильне застосування норм матеріального права, апеляційний суд, не обмежуючись відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП межами оскарження, згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановляє скасувати постанову судді із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 22, 284, 294 КУпАП, судова палата, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2009 про накладення адміністративного стягнення скасувати.
Звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за допущені порушення громадського порядку за їх малозначністю, а провадження у справі про притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 1732 КУпАП закрити, обмежившись оголошенням їй усного зауваження.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.
Суддя апеляційного суду