2010 року березня першого дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:
Головуючим -
з участю захисника
Москальцем П. П.,
ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.08.2009 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка працює, мешкає на АДРЕСА_1, у м. Дніпродзержинську, -
підданий адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 1632 КУпАП у виді штрафу в сумі 85 гривень, -
ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що, обіймаючи посаду голови правління Відкритого акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» ( код ЄДРПОУ 00130820, м. Дніпродзержинськ ), несвоєчасно подав платіжне доручення для переказу коштів до бюджету, внаслідок чого 16.06.2009 сплачено орендну плату за користування земельними ділянками державної і комунальної власності за травень і червень 2008 року зі строком платежу 30.07.2008.
Апелюючи, ОСОБА_3 посилається на неправильне застосування норм матеріального права щодо строків накладення стягнення, оскільки проступок, який ставився йому за вину не відноситься до триваючих.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи захисника ОСОБА_2, який підтримав скаргу, вивчивши матеріали справи та перевіривши в межах апеляційної скарги законність і обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 14 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають посадові особи за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків. За диспозицією ч. 1 ст. 1632 КУпАП одиничний адміністративний проступок з об'єктивної сторони включає альтернативні дії та бездіяльність, із вчиненням хоча б одного з яких склад проступку, будучи формальним, є закінченим. При цьому для того, аби проступок визнавався триваючим у випадку вчинення з об'єктивної сторони дії, остання має бути поєднана з невиконанням протягом часу певного обов'язку. Несвоєчасність подання платіжного доручення, яке утворює склад проступку, має розумітися відповідно до ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» як ініціювання платником податків переказу коштів будь-яким способом тоді, коли сума переказу банком об'єктивно не може бути зарахованою до відповідного бюджету до закінчення строків, визначених п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
З огляду на це несвоєчасне подання платіжного доручення не може супроводжуватися перебуванням у незаконному стані і, відповідно, мати триваючий характер.
З протоколу про адміністративне правопорушення в сукупності з витягом з акту перевірки дотримання вимог законодавства вбачається, що 17.07.2009 провадження у цій справі розпочато з приводу саме несвоєчасного подання у 2008 році до установи банку платіжного доручення, яке ставилося особі за вину.
Відтак, вирішуючи справу, суддя правильно зробив висновок про протиправність такого діяння за визначенням ч. 1 ст. 9 КУпАП, але помилково визнав такі дії триваючими, адже вони мають завершений характер в момент закінчення строку сплати суми податкового зобов'язання платника податків, внаслідок чого дії, що ставилися за вину особі, не викликають перебування у протиправному стані, який пов'язаний вже з наступним простроченням податкових зобов'язань.
Отже, з огляду на те, що особі ставилися за вину дії, остання з яких вчинена у липні 2008 року, то в порушення вимог ст. 247 КУпАП провадження у цій справі про адміністративне правопорушення розпочато після закінчення встановленого ст. 38 КУпАП строку накладення стягнення.
Таким чином, провадження у цій справі не могло завершитися винесенням постанови про накладення стягнення і з встановленням винних протиправних дій особи, а, у всякому випадку, встановлення події з формальною ознакою за ч. 1 ст. 9 КУпАП протиправності проступку - підлягає закриттю за п. 7 ст. 247 КУпАП, на підставі чого, виявивши неправильне застосування норм матеріального права, апеляційний суд згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановляє про скасування постанови судді із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 38, 247, 294 КУпАП, судова палата, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.08.2009 про накладення адміністративного стягнення скасувати, і провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч. 1 ст. 1632 КУпАП закрити через закінчення строку накладення стягнення - за п. 7 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.
Суддя апеляційного суду