2010 року березня першого дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:
Головуючим -
з участю особи, яка подала скаргу,
особи, яка притягалася до відповідальності,
Москальцем П. П.,
ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу потерпілого, ОСОБА_2, на постанову судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2009, якою справа про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП про притягнення до відповідальності, -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який за трудовим наймом не працює, мешкає у АДРЕСА_1, -
провадженням закрита за п. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність складу проступку, -
ОСОБА_3 притягався до відповідальності за те, що 15.08.2009 о 16 год. 10 хв. біля електроопори № 123 на Набережній Перемоги в м. Дніпропетровську за напрямком до Набережної Леніна, керуючи автомобілем «Форд Фієста», д/н НОМЕР_1, змінив напрямок руху ліворуч, не переконавшись у безпеці цього для попутного мотоциклу «Хонда», д/н НОМЕР_2, що наближався позаду, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху, спричинивши зіткнення транспортних засобів з їх ушкодженням.
Провадження закрито, оскільки за розгляду справи зібраними доказами в сукупності безспірно не спростовані показання ОСОБА_3 про зіткнення в момент виконання у розриві розділювальної смуги повороту ліворуч і вже після його перестроювання у крайню ліву смугу за відсутності попутного транспорту, а твердження про створення його діями перешкоди мотоциклу сумнівні, що виключає порушення правил безпеки руху та причинний зв'язок з наслідком.
Апелюючи, ОСОБА_2 посилається на порушення його права на судовий захист за ст. 269 КУпАП розглядом справи в його відсутність, а так само відсутністю належної оцінки доказів сторони обвинувачення.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, свідчив перед апеляційним судом, що їхав на мотоциклі з увімкненим світлом фар, а автомобіль «Форд Фієста» поїхав на розворот одразу після виїзду з прилеглої території навпростець, проти чого ОСОБА_3 заперечив, що в умовах необмеженої оглядовості виїхав з прилеглої території і перестроювався у крайню ліву смугу, коли позаду нього транспортні засоби попутного напрямку стояли на світлофорі в очікуванні сигналу, що дозволяє рух.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_2, який стверджував виключно про правильність висновків інспекторів ДПС ДАІ, доводи ОСОБА_3, який вважав скаргу безпідставною, вивчивши матеріали справи і матеріали дослідчої перевірки № 742-2009, на підставі яких винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 15.02.2010, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.
Порушення суддею процесуального закону, включаючи прав за ст. 269 КУпАП, відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 294 КУпАП має значення для визначення меж апеляційного розгляду справи та для прийняття і дослідження нових доказів, а тому відноситься до підстав скасування постанови судді в тому разі, коли таке порушення зашкодило всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин вчиненого і розгляду справи, вплинувши на обґрунтованість постанови судді, в тому числі через недопустимість засобів доказування, з яких добуті фактичні дані, вірогідність яких суддею не ставилася під сумнів. Проте, жодних нових доказів, що давали б підстави для обґрунтованих сумнівів у з'ясованих суддею обставинах, що мають значення для кваліфікації, або виключали адміністративну відповідальність за вчинене, апеляційному суду потерпілим не надано.
Добутими фактичними даними з протоколів огляду місця події, огляду транспортних засобів та фотографій пошкоджень і розташування на дорозі автомобіля з мотоциклом безспірно підтверджується, що зіткнення сталося на дорозі шириною 26,8 м з двома проїзними частинами для двох напрямків руху з трьома смугами для кожної та розділювальною смугою у 1,9 м за ширини проїзної частини зустрічного для транспортних засобів руху у 12,3 м внаслідок контактування в русі лівого переднього бамперу автомобіля з боку біля фари з заднім колесом мотоцикла в області маятника, пошкодженого від удару, після якого автомобіль зупинився в розриві розділювальної смуги на відстані 15 м і 13 м від лівого краю дороги задньою і передньою віссю, відповідно, а мотоцикл, залишивши на дорожньому покритті після падіння слід волочіння, за інерцією просунувся вперед на 76,5 м від автомобіля і зупинився на розділювальній смузі на відстані 12,9 м і 12,6 м від лівого краю дороги задньою і передньою віссю, відповідно.
Ці фактичні дані з урахуванням характеру пошкоджень автомобіля, що свідчить про вектор сили деформації на бампер ззаду наперед, вказують на дотиковий удар мотоциклом, що проїжджав повз і впав на лівий бік на відстані 7,1 м від передньої вісі автомобіля після зупинки та 0,2 м від дорожньої розмітки 1.2 п. 34 Правил дорожнього руху, а не удар автомобілем у мотоцикл, а також, жодним чином, неспроможні спростувати сумніви у розташуванні місця пригоди, яке за твердженнями ОСОБА_3 знаходиться на відстані 0,4 м від дорожньої розмітки 1.2 п. 34 вказаних Правил та 1,5 м від задньої вісі автомобіля, що суддя поклав в основу оцінки доказів під час перевірки версії обвинувачення обґрунтовано з огляду на об'єктивні дані про траєкторію падіння і волочіння мотоцикла та напрямок і відстань пересування автомобіля після зіткнення до зупинки. У зв'язку з цим письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 про рух у середній смузі зі зміною напрямку руху ліворуч через появу попереду автомобіля з огляду на те, що від світлофору до місця зіткнення необхідно подолати відстань між чотирма електроопорами, в тому числі між двома - до місця виїзду автомобіля з прилеглої території, вказують на зміну водієм мотоциклу після проїзду світлофора смуги і обрання швидкості руху для випередження автомобіля під час завершення водієм останнього перестроювання, що дає серйозні підстави для сумнівів в його версії про створення для його руху небезпеки діями ОСОБА_3 .
З огляду на це суддя за розгляду справи докази перевірив на їх допустимість, належність та достатність для вірогідних та безсумнівних висновків про вчинене на засадах забезпечення доведеності вини за ст. 129 Конституції України, витлумачивши всі сумніви щодо винуватості на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 252 КУпАП, а обставини вчиненого, як вбачається з постанови судді, з'ясував на підставі зібраних вірогідних доказах в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч, що належним чином вмотивовано добутими фактичними даними про дорожню обстановку та механіку зіткнення.
Звідси, за розгляду справи суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, всі обставини вчиненого ОСОБА_3, правильно дійшовши висновку, що у з'ясованій дорожній обстановці одночасного перестроювання автомобіля і ліворуч нього мотоцикла він мав право відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху розраховувати на свою перевагу за ч. 2 п. 10.3 цих Правил і визначення свого положення на проїзній частині перед поворотом згідно з п. 1.10 вказаних Правил крайнім, чим виключається наявність порушення п. 10.1 зазначених Правил з об'єктивної сторони складу проступку за ст. 124 КУпАП, а тому доводи апеляції з приводу порушення права потерпілого на судовий захист на увагу не заслуговують.
З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що суддя виконав завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення (ст. 245 КУпАП), а допущені ним порушення ст. 278 КУпАП, які стали приводом для подання апеляції, не вплинули на правильність, по суті, і справедливість винесеної постанови, не відносячись до істотних, через що така постанова не може бути переглянута (скасована чи змінена) лише з формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 7, 252, 294 КУпАП, судова палата, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2009 про закриття за п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст. 124 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.
Суддя апеляційного суду