04 березня 2010 р. № 28/238
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:Першикова Є.В.,
суддів:Данилової Т.Б.,
Ходаківської І.П.,
розглянула
касаційну скаргувідкритого акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" (далі -Товариство)
на постановуДонецького апеляційного господарського суду
від23.11.09,
якою переглянуто
рішеннягосподарського суду Донецької області
від14.10.09
у справі№ 28/238
господарського судуДонецької області
за позовомприватного підприємства "Строитель-7" (далі -Підприємство)
доТовариства
простягнення 921 449,82 грн.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:Турчин Д.С. (за дов. № 12 від 13.01.10);
- відповідача:не з'явились.
Ухвалою від 29.01.10 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Данилової Т.Б., Ходаківської І.П. касаційна скарга Підприємства була прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 04.03.10.
Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
На момент розгляду справи у судовому засіданні 04.03.10 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 04.03.10 представники Товариства не з'явились.
Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 04.03.10 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участі представника Підприємства.
Про вказані обставини представника Підприємства повідомлено на початку судового засідання 04.03.10.
Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку по суті, не заявлено.
За згодою представника сторони, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.03.10 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Рішенням від 14.10.09 господарського суду Донецької області (суддя Курило Г.Є.) позовні вимоги Підприємства задоволено частково.
З Товариства на користь Підприємства стягнуто 527 038,80 грн. заборгованості, 130 245,00 грн. штрафних санкцій, 25 914,38 грн. 3% річних, 161 489,34 грн. інфляційних а також 8 446,88 грн. державного мита та 216,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог Підприємству відмовлено.
Постановою від 23.11.09 Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Величко Н.Л., суддів -Алєєвої І.В., Москальової І.В.) апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а рішення від 14.10.09 господарського суду Донецької області -без змін.
Вказані судові рішення мотивовані тим, що факт виконання підрядних робіт на визначену суму боргу підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом прийняття виконаних робіт та довідкою про вартість таких робіт, що підписані представниками обох сторін без зауважень.
Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення від 14.10.09 господарського суду Донецької області та постанову від 23.11.09 Донецького апеляційного господарського суду скасувати, та прийняти по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємству відмовити повністю.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ч. 5 ст. 321 Господарського кодексу України, ст. 854 Цивільного кодексу України.
У своєму відзиві на касаційну скаргу Підприємство щодо доводів та вимог Товариства заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржену постанову -без змін.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника сторони, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 19.08.08 між Підприємством та Товариством було укладено договір підряду на капітальне будівництво № 2801671 від 19.08.08 футбольного поля стадіону "Металург" (огородження; пристрій основи) /далі -Договір/.
Судами встановлено, що у додатку № 2 до Договору сторони узгодили графік виконання робіт, а у додатку № 3 до Договору сторони узгодили етапи, строки та суми оплати.
Вирішуючи спір суди першої та апеляційної інстанцій взяли до уваги, що згідно п. 13.1.1 Договору приймання-передача виконаних проміжних кошторисних робіт здійснюється щомісяця, не пізніше 20 числа поточного місяця, Підрядник (Підприємство) зобов'язаний оформити і надати Замовникові (Товариству) по 3 екземпляри акту виконаних робіт (типова форма КБ-2В) і довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3).
Також, суди врахували, що відповідно до п. 13.3 Договору акт виконаних робіт (типова форма КБ-2В) і довідка про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3), підписані уповноваженими представниками сторін, є підставою для проведення розрахунків між сторонами.
На підставі актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 (на суму 2 563 340,40 грн. 40 коп.), які підписаних представниками сторін без зауважень, попередні судові інстанції прийшли до висновку про те, що взяті на себе договірні зобов'язання Підрядником виконані.
При цьому, місцевий та апеляційний суди взяли до уваги, що згідно п. 10.3 Договору оплата за виконані роботи здійснюється протягом 3-х календарних днів після підписання Замовником акту виконаних робіт (типова форма КБ-2Б) і довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3).
Крім того, суди встановили, що згідно додатку № 3 до Договору строк оплати становить: серпень 2008 року - попередня оплата, вересень 2008 року -протягом 3-х календарних днів після підписання Замовником акту виконаних робіт (форма КБ-2В) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), жовтень 2008 року -остаточний розрахунок.
Також, встановлено, що у п. 14.3 Договору сторони погодили, що оплата робіт по Договору здійснюється проміжними платежами. Замовник зобов'язаний здійснювати проміжні платежі протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт за формою КБ-2В, акта про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 і одержання від Підрядника рахунка на оплату виконаних проміжних кошторисних робіт.
Згідно умов п. 14.4 Договору остаточна оплата робіт здійснюється Замовником протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту про приймання виконаних робіт і одержання від Підрядника рахунку на оплату виконаних робіт.
На підставі наданих сторонами доказів у справі місцевим та апеляційним судами встановлено, що Товариство частково здійснювало оплату за виконані Підприємством роботи, а саме 21.08.08 на суму 600 000,00 грн. (авансовий платіж); 21.11.08 на суму 100 000,00 грн. з посиланням на рахунок № 94 від 21.11.08; 13.01.09 на суму 200 000,00 грн. з посиланням на рахунок № 95 від 21.11.08; 16.01.09 на суму 100 000,00 грн. з посиланням на рахунок № 95 від 21.11.08; 30.01.09 на суму 400 000,00 грн. з посиланням на рахунок № 1 від 26.01.09; 13.02.09 на суму 300 000,00 грн. з посиланням на рахунок № 1 від 26.01.09; 13.03.09 на суму 100 000,00 грн. з посиланням на рахунок № 1 від 26.01.09; 03.06.09 на суму 236 301,60 грн. з посиланням на рахунок № 1 від 26.01.09, у зв'язку з чим несплачена сума заборгованості за виконані Підприємством роботи по Договору складає 527 038,80 грн.
При цьому, суди врахували, що на лист № 150 від 15.12.08 та претензію № 82 від 15.05.09 про оплату заборгованості за Договором Товариство належним чином не відреагувало.
Окрім того, при винесенні рішень по суті спору попередні судові інстанції врахували, що у п. 16.3 Договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати авансу і виконаних робіт Замовник виплачує Підряднику штраф в розмірі 10% від несвоєчасно оплаченої суми.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує положення ст. 627 Цивільного кодексу України, яким встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також, враховується, що згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, за своєю правовою природою угода, на виконання умов якої ставиться питання про стягнення боргу у даній справі, є договором підряду.
Загальні положення про підряд викладено у гл. 61 Цивільного кодексу України.
Так, ч. 1 ст. 837 цього Кодексу встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За змістом ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Положення про будівельний підряд конкретизовано у § 3 гл. 61 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 875 якої визначає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно ст. 882 Кодексу замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, -етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Товариством в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
З врахуванням того, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесені рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" № 73/5-948 від 08.12.09 залишити без задоволення.
Постанову від 23.11.09 Донецького апеляційного господарського суду (якою переглянуто рішення від 14.10.09 господарського суду Донецької області) у справі № 28/238 господарського суду Донецької області залишити без змін.
Головуючий Є.Першиков
судді:Т.Данилова
І.Ходаківська