16 березня 2010 р. № 3/129-09
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Телеком", м. Кривий Ріг (далі -ТОВ "Кривбас-Телеком")
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2010
зі справи № 3/129-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт", м. Київ (далі -ТОВ "Астеліт")
до ТОВ "Кривбас-Телеком"
про стягнення 508149,07 грн.
та за зустрічним позовом ТОВ "Кривбас-Телеком"
до ТОВ "Астеліт"
про стягнення 34616,17 грн.,
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ТОВ "Астеліт" - Гостищева Д.А.,
ТОВ "Кривбас-Телеком" - Леонова А.В., Барнаса В.Л.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
У березні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Астеліт" звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Телеком", згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило стягнути 508149,07 грн. заборгованості.
У травні 2009 року ТОВ "Кривбас-Телеком" звернулося до ТОВ "Астеліт" із зустрічними позовними вимогами про стягнення 30796,04 грн. заборгованості, 3295,18 грн. інфляційних, 523,95 грн. річних та 7000,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2009 (суддя Юзіков С.Г.) первісний і зустрічний позови задоволено. Стягнуто з ТОВ "Кривбас-Телеком" на користь ТОВ "Астеліт" 508149,07 грн. боргу. Стягнуто з ТОВ "Астеліт" на користь ТОВ "Кривбас-Телеком" 30796,04 грн. боргу, 3295,18 грн. інфляційних, 523,95 грн. річних та 7000,00 грн. витрат на послуги адвоката.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2010 (колегія суддів у складі: суддя Сизько І.А. -головуючий, судді Кузнецова І.Л. і Верхогляд Т.А.) зазначене рішення змінено. Первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Кривбас-Телеком" на користь ТОВ "Астеліт" 507849,07 грн. боргу. В решті первісного позову відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду залишено без змін.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Кривбас-Телеком" просить скасувати постанову апеляційного суду від 21.01.2010 і рішення господарського суду першої інстанції від 16.10.2009 в частині задоволення первісного позову та прийняти в цій же частині нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 43, 33, 34, 54, 63, 84 ГПК України, ст. 129 Конституції України.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 01.09.2005 ТОВ "Астеліт" (оператор) та ТОВ "Кривбас-Телеком" (дилер) був укладений договір № АSO5-UDE-741, згідно з умовами якого оператор доручив дилерові від свого імені документально оформляти підключення абонентів до мережі оператора шляхом підписання договору про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку та заповнення всіх необхідних для цього документів виключно в ексклюзивних дилерських пунктах продажу. При цьому дилер отримує винагороду за виконання доручення оператора по документальному оформленню підключення абонентів до мережі оператора.
01.02.2007 сторонами у справі було укладено додаткову угоду № 17 до вказаного договору, згідно з умовами якої сторони погодили, що з метою підвищення якості абонентської бази, застосовується "коефіцієнт активності абонентів". Коефіцієнт активності абонентів (С) -це співвідношення використаної абонентом суми з основного рахунку до суми мінімального споживання послуг рухомого (мобільного) зв'язку, яка встановлюється оператором. Для розрахунку даного коефіцієнту використовується період, який розпочинається з дня підключення абонента і закінчується першого числа шостого місяця, не враховуючи місяць підключення.
Пунктом 1.1.1.7 додаткової угоди № 17 встановлено, що якщо станом на перше число шостого місяця з дня підключення, не враховуючи місяць підключення, абонентський номер абонента знаходиться в робочому стані (надання послуг мобільного зв'язку не припинено) і коефіцієнт активності абонента менше 1, чергова винагорода дилера зменшується на суму, розраховану за формулою: D = BP * (1-C), де ВР -базова винагорода, яку дилер отримав за підключення даного абонента до мережі оператора на умовах пункту 1.1.1.1 цього додатку; С -коефіцієнт активності абонентів, для розрахунку якого береться період з дня підключення до першого числа шостого місяця з дня підключення, не враховуючи місяць підключення; D -сума, на яку зменшується чергова винагорода дилера.
На підставі вказаних положень додаткової угоди та застосувавши формулу зменшення винагороди ТОВ "Астеліт" за абонентську базу, що була підключена з 01 січня по 30 червня 2008 року, розрахувало суму, яка підлягає утриманню з винагороди дилера станом на грудень 2009 року, в розмірі 508269,07 грн. з ПДВ.
Судом також встановлено, що при проведенні розрахунку суми, на яку зменшилася винагорода дилера, позивачем відповідно до Свідоцтва про державну метрологічну атестацію від 05.09.2005 використовувалась система вимірювання тривалості телефонних розмов центру комутації типу АХЕ-810 мережі мобільного стільникового зв'язку (MSC-1), яка відповідає ДСТУ 3538-97 "Державна повірочна схема для засобів вимірювань часу і частоти" як робочий засіб вимірювальної техніки і придатна до застосування з метрологічними характеристиками, нормованими у цьому свідоцтві.
При цьому відповідні дані були розраховані ТОВ "Астеліт" згідно білінгових даних по абонентським номерам, які були підключені відповідачем з 01.01.2008 по 30.06.2008 і коефіцієнт активності яких становить менше одиниці.
Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд дав належну оцінку і, з урахуванням вимог ст. 525 ЦК України, ст. 193 ГК України, дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісного позову, оскільки він ґрунтується на фактичних обставинах справи та відповідає поданим позивачем доказам. Суд також обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 420,00 грн. дилерської винагороди із розрахунку загальної суми, яка підлягала утриманню, оскільки в цих межах винагорода була утримана позивачем.
Доводи відповідача про те, що за період з січня по червень 2008 року включно грошова сума базової винагороди йому сплачувалась з урахуванням відповідного її зменшення із застосуванням коефіцієнта активності абонента, апеляційний суд обґрунтовано не прийняв до уваги. Відповідно до фактичних обставин справи, про що вже зазначалось вище, домовленістю сторін було визначено, що утримання із суми базової винагороди може мати місце у випадку коли станом на перше число шостого місяця з дня підключення телефонний номер абонента знаходиться в робочому стані, а коефіцієнт активності самого абонента не досягає одиниці. Тобто в даному випадку апеляційний суд правильно врахував, що відповідні грошові суми утримань, які позначені в актах виконаних робіт за період з січня по червень 2008 року включно, не співвідносились із спірним періодом, а стосувались більш раннього часу.
Таким чином прийнята постанова апеляційного суду від 21.01.2010 в частині, що стосується часткового задоволення первісного позову, відповідає фактичним обставинам справи і не суперечить вимогам чинного законодавства, а отже прийнята ним постанова, в зазначеній частині, є такою, що ґрунтується на законі.
В іншій частині, а тобто в частині задоволення зустрічного позову, це ж судове рішення не оскаржується жодною з сторін, не суперечить фактичним обставинам справи і також підлягає залишенню без змін.
Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2010 у справі № 3/129-09 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Телеком" - без задоволення.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
Суддя В. Харченко