2010 року березня першого дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:
Головуючим -
у відсутність особи, яка подала скаргу і про час та місце судового розгляду належно повідомлена,
Москальцем П. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2009 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює, мешкає на АДРЕСА_1, раніше притягався до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
підданий адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком у п'ять років з оплатним вилученням автомобіля «Suzuki», д/н НОМЕР_1, -
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 23.08.2009 о 00 год. 15 хв. у м. Дніпропетровську на вулиці Харківська протягом року повторно в порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху керував автомобілем «Suzuki», д/н НОМЕР_1, у стані наркотичного сп'яніння.
Апелюючи, ОСОБА_2 не оскаржує істинність встановлених суддею обставин і посилається на порушення його прав за ст. 268 КУпАП на судовий захист заочним розглядом справи і незаконність основного і додаткового стягнень, що порушують не лише його права, а й третьої особи - власника автомобіля.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та перевіривши в межах апеляційної скарги законність і обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції відхиляє сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду, оскільки він до часу події проступку не відноситься, а протокол медичного огляду № 5957 безсумнівно підтверджує факт гострої інтоксикації внаслідок вживання метамфетаміну неускладненої ( а.с. 1 ). Довідки про адміністративне затримання особи ( а.с. 5, 6 ) мають враховуватися у питаннях встановлення множинності тотожних проступків та призначення стягнення відповідно до закону, і в жодному разі не як підтвердження кваліфікуючої ознаки систематичності у кваліфікованому складі проступку за ч. 3 ст. 130 КУпАП, яка утворюється лише з подвійним рецидивом, а не з фактом вчинення порушення втретє і надалі, як то передбачає ч. 2 ст. 30 КУпАП.
Відповідно, суддя на засіданні, проведеному з суворим дотриманням ст.ст. 279, 280 КУпАП, під час розгляду справи з'ясував всі обставини, правильно кваліфікувавши вчинене діяння проступком за ч. 2 ст. 130 КУпАП, санкція якої передбачає факультативне додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення та основне стягнення у виді позбавлення спеціального права обмежує строком у три роки.
Відзначається, що глава 4 Загальної частини КУпАП не передбачає призначення стягнення вище від вищої межі, встановленої санкцією статті Особливої частини КУпАП, у зв'язку з чим систематичність належить розрізняти як кваліфікуючу ознаку у складі проступку, що характеризує ступінь суспільної небезпечності вчиненого і іншим чином на обрання стягнення не впливає, та як підставу за ч. 2 ст. 30 КУпАП для призначення позбавлення права керування транспортними засобами на строк більше трьох років, але в межах санкції статті Особливої частини КУпАП.
Згідно з ст. 28 КУпАП оплатне вилучення застосовується до тих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, і полягає в примусовому вилученні з фактичного володіння правопорушника такого предмету за рішенням суду і наступній його реалізації (продажу) з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета, що, будучи запобіжним (превентивним) заходом відносно майна, як невід'ємна кінцева складова процедури контролю способом встановлення заборон забезпечує дотримання обмежень права власності за ч. 7 ст. 41 Конституції України, за якою використання власності, серед іншого, не може завдавати шкоди правам та свободам громадян, інтересам суспільства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі « АҐОСІ проти Сполученого Королівства » (А 108 (1986)). Цим досягається запобігання подальшому безконтрольному використанню джерела підвищеної небезпеки, що може реально призвести до тяжких наслідків через недостатність одного лише виховного впливу на правопорушника, якому це майно було ввірене у володіння, коли іншим чином цьому зарадити неможливо, що визначає межі розсуду судді під час визначення заходів втручання для забезпечення його легітимної мети, визначеної преамбулою Закону України «Про дорожній рух».
Мотивуючи обрання стягнення, суддя вказує на врахування майнового стану, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність. Проте у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо цих обставин, а так само в постанові відсутні пояснення учасників провадження надані на засіданні судді з цього приводу, та які саме обставини пом'якшують чи обтяжують відповідальність в постанові судді не зазначені.
За відсутності обтяжуючих відповідальність обставин суддя також не зважив на відсутність достатніх фактичних даних, які б характеризували майновий стан сім'ї особи порушника, його вік і освітньо-кваліфікаційний рівень, умови виховання та зайнятість суспільно корисною працею, а також даних про характер доступу до джерела підвищеної небезпеки та наскільки контроль його використання правопорушником залежав від дій власника. Звідси, відсутні підстави для втручання передбаченим статтею 28 КУпАП способом у речові права, внаслідок чого не виконані вимоги ст. 33 КУпАП, і на правопорушника накладено невиправдано суворе адміністративне стягнення.
Таким чином, постанова судді винесена з істотним порушенням ст.ст. 7, 33 КУпАП, на підставі чого, зваживши на характер необхідних заходів контролю використанням власності, на дані про особу правопорушника та інші визначені ст. 33 КУпАП обставини, апеляційний суд згідно з п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановляє змінити постанову судді без призначення додаткового адміністративного стягнення, коли для охорони встановленого правопорядку і виховання особи достатньо лише основного стягнення, що відповідатиме вимогам законності та справедливості, будучи відповідно до ст. 23 КУпАП співмірною карою за вчинене.
Належить звернути увагу на встановлену повторність посягань особи з березня 2009 року, що межує з розповсюдженням соціального зла, яким є наркоманія, визначальною причиною чому слугувала відсутність заходів адміністративного примусу з присікання проявів вживання психотропних речовин, законність якого залишена без перевірки, що сприяло вчиненню цього проступку, на підставі чого відповідно до ст. 282 КУпАП належить після ретельного розслідуванням цих обставин усунути на майбутнє виявлені причини і умови.
Керуючись ст.ст. 7, 282, 294, 296 КУпАП, судова палата, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2009 про накладення на ОСОБА_2 стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП змінити, скоротивши строк позбавлення його права керування транспортним засобом з п'яти років до трьох років та виключивши оплатне вилучення автомобіля «Suzuki», д/н НОМЕР_1.
Автомобіль повернути за належністю.
Пропонувати Начальнику Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області протягом одного місяця від дня отримання копії цієї постанови провести додатково профілактичну роботу з попередження наркоманії та виявити джерела надходження у незаконний обіг психотропних речовин, а також провести перевірку фактів вживання таких ОСОБА_2 з прийняттям рішення встановленим ст. 97 КПК України порядком, про результати чого повідомити місцевий загальний суд.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.
Суддя апеляційного суду