16 березня 2010 р. № Б24/413-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Ткаченко Н. Г.
суддів :Короткевича О.Є.(доповідач у справі), Продаєвич Л. В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 року
у справі№ Б24/413-09
за завоюДержавної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-проектне підприємство "Еталон""
пробанкрутство
за участю представників сторін: не з'явились
встановив:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2009року у справі № Б24/413-09 (суддя Калиниченко Л.М.) припинено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю ”НАУКОВО-ПРОЕКТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ”ЕТАЛОН” м. Дніпропетровськ.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 року ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2009 року у справі № Б24/413-09 залишено без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями Державна податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська звернулась з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції та просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції про припинення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ”НАУКОВО-ПРОЕКТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ”ЕТАЛОН” та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.02.2010 року прийнято касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 року у справі №Б24/413-09 та призначено скаргу до розгляду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що Державна податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська звернулась до суду із заяво про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ”ЕТАЛОН” банкрутом в порядку ст. 52 Закону. Заява була мотивована неспроможністю боржника погасити заборгованість у розмірі 64 008,15 грн.
Місцевий господарський суд, припиняючи провадження у справі, виходив з того, що ініціюючим кредитором звернувся до суду з заявою про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ”ЕТАЛОН” у зв'язку з неспроможність погасити заборгованість по штрафним санкція у розмірі 64 008,15 грн. і визнав, що вказані штрафні санкції не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.
Апеляційний господарський суд правомірно погодився з ухвалою суду першої інстанції, залишивши її без змін, з посиланням на не відповідність штрафних санкцій до платежів, які можуть слугувати підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку,якщо інше не передбачено цим Законом.
Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Відповідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
При визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону) -це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.
До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника -юридичної особи, що виникли з такої участі, як це передбачено п. 14 Постановою пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство".
Таким чином, заборгованість по сплаті штрафних санкцій, не може являтись основним грошовим зобов'язанням боржника, в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” та слугувати підставою для порушення і здійснення провадження по справі про банкрутство боржника.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення, як це передбачено ст. 1119 ГПК України.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновку господарського суду, у зв'язку з чим підстав для скасування вказаної постанови не вбачається.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права і підстав для скасування оскаржуваного судового акту відсутні.
Керуючись ст. ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 року у справі № Б24/413-09 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 року у справі № Б24/413-09 залишити без змін.
Головуючий суддя Н. Г. Ткаченко
Судді: О. Є. Короткевич
Л. В. Продаєвич