16 березня 2010 р. № 2-9/2072-2009
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка,
судді І.М.Васищака,
судді В.М.Палій,
розглянувши касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Надежда"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13.10.2009р.
у справі №2-9/2072-2009
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго"
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда"
про стягнення 113 365,51 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Ющенко Т.А. -довіреність у справі,
від відповідача: Ібрагімов Р.Н. -довіреність у справі,
Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда" і просило суд стягнути з останнього 83 127,36 грн. за самовільне підключення до електромереж позивача, 17400,10 грн. інфляційних втрат, 2 780,78 грн. 3% річних, 10 057,27 грн. пені, а всього 113 365,51 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Правил користування електричною енергією, що полягає у самовільному підключенні до електромереж позивача та безобліковому споживанні електроенергії для підйому води на свердловині 1064 ТП 256. Про виявлене порушення працівниками позивача складено акт №103271 від 12.01.2008р., за результатом розгляду якого комісією здійснено розрахунок у відповідності до п.2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, та нарахована сума завданої шкоди у розмірі 83 127,36 грн.
Для оплати вказаної суми відповідачу виставлено рахунок-накладна від 23.01.2008р., який відповідач на порушення п.6.43 Правил не оплатив протягом 30 днів від дня його отримання.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2009р. (суддя Пєтухова Н.С.) у задоволені позову відмовлено з тих підстав, що перевірка порушення відповідачем Правил була здійснення без присутності представника відповідача, а особа, яка була присутня, не могла приймати участь при проведенні перевірки та не є представником відповідача, оскільки була звільнення з підприємства останнього. Також судом зазначено, що у порушення п.6.42 Правил, відповідач не був повідомлений позивачем про дату та час засідання комісії по розгляду акту про порушення Правил; в акті не вказано, яким чином та в якому місці було проведено самовільне підключення відповідачем до електромереж, а також не зазначено дату останньої перевірки. Отже, за висновком суду, акт про порушення Правил №103271 від 12.01.2008р. не має доказової сили, а тому не може бути прийнятий в якості доказу наявності заборгованості у сумі 83 127,36 грн. - вартості недооблікованої електроенергії.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.10.2009р. (головуючий, суддя Волков К.В., судді Гоголь Ю.М., Плут В.М.) рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову: присуджено до стягнення з відповідача 83 127,36 вартості недооблікованої електроенергії. В іншій частині позову відмовлено.
За висновком суду апеляційної інстанції акт про порушення Правил №103271 від 12.01.2008р. складений працівниками позивача без порушення Правил, оскільки у ньому зазначено яким саме чином та в якому місці зроблено порушення, та в присутності уповноваженої особи відповідача.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені, нарахованих на підставі ст.ст.525, 530, ч.2 ст.625 ЦК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні правовідносини не є договірними.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, між сторонами укладено договір від 28.04.2004р. №330/066 про постачання електричної енергії. Відповідно до даного договору сторони взяли на себе зобов'язання керуватися умовами договору, а також Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією.
12.01.2008р. працівниками позивача була проведена перевірка об'єкту відповідача, за результатами якої складено акт про порушення Правил користування електричною енергією №103271 від 12.01.2008р., яке полягає у самовільному, без дозволу РЄС, підключенні до електромереж та безобліковому споживанні електроенергії для підйому води на свердловині 1064 ТП 256.
На підставі вказаного акту, комісією позивача здійснено розрахунок у відповідності до п.2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, та нарахована сума завданої шкоди у розмірі 83 127,36 грн., на яку відповідачу виставлено рахунок-накладна від 23.01.2008р.
Відповідно до п.6.43 Правил, споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Несплата вказаного рахунку стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Так, відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Вимоги, що пред'являються до доказів визначені ст.34 ГПК України. Згідно вказаної норми, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ 31.07.1996р., регулюють відносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами на роздрібному ринку електричної енергії.
Посилання суду апеляційної інстанції у своїй постанові на пункти 7.31, 7.32 Правил, колегія суддів вважає безпідставним з огляду на те, що у редакції Правил, яка була чинна на час проведення позивачем перевірки, вказані пункти було виключено.
Так, в силу ст.6.41 вказаних Правил, у редакції, чинній на момент складання акту від 12.01.2008р., у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що акт про порушення Правил було складено у присутності уповноваженої особи відповідача.
Між тим, вказаний акт не містить посилань на відповідні пункти Правил, які порушив відповідач, дати останньої перевірки, а також не зазначає в якій саме спосіб відповідачем було здійснено підключення до електромереж позивача на свердловині 1064 ТП 256, враховуючи, що як стверджує відповідач, та не спростовано позивачем, вказана свердловина, яка передана відповідачу за актом-прийому передачі, була знеструмлена шляхом вимкнення рубильника, який знаходиться у щиту обліку. Щит обліку та рубильник були опломбовані як на момент передачі оберту відповідачу, так і на час перевірки позивачем.
На вказані недоліки акту підставно звернув увагу суд першої інстанції, та дійшов мотивованого висновку про те, що відсутність у ньому вказаних даних, позбавляє акт доказової сили.
Відповідно до п.6.42 Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.
Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Так, із змісту п.7 акту вбачається, що споживач запрошується на засідання комісії на 17.01.2008р.
Між тим, як з'ясовано судом першої інстанції, засідання комісії з розгляду акту від 12.01.2008р. відбулося 21.01.2008р., без повідомлення про час і дату засідання, як того вимагають положення п.6.42 Правил.
Окрім того, відповідно до вказаного пункту, рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності через 10 робочих днів після вручення протоколу споживачу, за винятком випадків оскарження цього рішення в судовому порядку.
Проте, позивачем не надано доказів надіслання або вручення відповідачу протоколу комісії від 21.01.2008р., тобто не надано доказів того, що рішення комісії набрало законної сили.
Пунктом 6.43 Правил встановлено, що споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. Між тим, матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем рахунку-накладної від 23.01.2008р.
Отже, наведені обставини, які встановлені судом першої інстанції, свідчать про те, що саме позивач не дотримався встановленого порядку оформлення акту порушення Правил, його розгляду на засіданні комісії, повідомлення про наслідки такого розгляду, та надіслання розрахункових документів, чим позбавив себе можливості надати суду докази, які мали б засвідчити вчинення відповідачем правопорушення у сфері електроенергетики.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у суду апеляційної інстанції не було фактичних та правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда" задовольнити.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.10.2009р. у справі №2-9/2072-2009 скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2009р.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій