Справа № 22 -1278/ 2010 рік Головуючий в 1-й інстанції Грищенко В.М.
Категорія 42 Доповідач - Осіян О.М.
”16” лютого 2010 року. м. Дніпропетровськ.
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Михайловської С.Ю.,
суддів - Осіяна О.М., Каратаєвої Л.О.,
при секретарі - Кононенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Кріт-Регіон»
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2009 року за позовом Приватного підприємства «Кріт-Регіон» до ОСОБА_1, третя особа - сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, про усунення перешкод у здійсненні управителем права користування та розпорядження майном власника шляхом виселення із жилого приміщення, -
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2009 року відмовлено у задоволенні позову приватного підприємства «Кріт-Регіон» до ОСОБА_1, третя особа - сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, про усунення перешкод у здійсненні управителем права користування та розпорядження майном власника шляхом виселення з жилого приміщення.
В апеляційній скарзі приватне підприємство «Кріт-Регіон» ставить питання про скасування рішення суду та задоволення позову, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено із порушенням норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін із наступних підстав.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що за договором про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міською нотаріального округу Бондаренко В.Г. від 14.07.2008 року, частина гуртожитку (літера А-5: 2-й, 3-й, 4-й, та 5-й поверхи) за адресою: АДРЕСА_1, від ВАТ «Будівельно-монтажна фірма «Дніпроважбуд» перейшла у приватну власність ОСОБА_3, право власності якої зареєстроване у встановленому порядку, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.08.2008 року № 19871905..
Відповідачка ОСОБА_1 вселилася до кімнати № 1 зазначеного гуртожитку як член сім'ї ОСОБА_4, померлого у жовтні 2009 року, якому кімната була надана у зв'язку із роботою на підприємстві «Дніпроважбуд». Даних про правові підстави вселення відповідачки до гуртожитку «Дніпроважбуд» не збереглося. На даний час відповідачка проживає та є зареєстрованою в цій кімнаті. Оплату за житло та комунальні послуги здійснює частково, в зв'язку із чим в неї виникла заборгованість. Іншого житла у відповідачки немає.
Позивач - ПП «Кріт-Регіон» є управителем майна власника згідно із договором управління майном від 23.03.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. і діє в межах прав, визначених зазначеним договором та у відповідності із чинним законодавством
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідачка поселилася в гуртожиток на законних підставах, має постійну реєстрацію у гуртожитку, із позовом про стягнення заборгованості за проживання позивачі до суду не зверталися, а тому посилаючись на вимоги ст.ст.9,125,127,132,170 ЖК України відмовив у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка не сплачує за житло та комунальні послуги, чим перешкоджає позивачу у здійсненні функцій по управлінню майном є безпідставними.
Позивачем заявлені вимоги про виселення відповідачки із гуртожитку із тієї причини, що вона не сплачує за житло та комунальні послуги.
Але Житловим Кодексом України вказані обставини не передбачені як підстави для виселення осіб із наданого їм житла.
Наявність заборгованості відповідачки також не є підставою для її виселення і відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, оскільки не передбачена як спосіб захисту цивільних прав та інтересів, і такий спосіб не встановлений іншими законами, в тому числі і нормами ст.ст.391,396,1029,1037,1043 ЦК України на які посилався позивач. Крім того, заборгованість може бути стягнута у судовому порядку за відповідним позовом.
Тому заборгованість відповідачки по оплаті за житло та комунальні послуги не є перешкодою позивачу для здійснення функцій по управлінню майном.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи висновків місцевого суду не спростовують, а з матеріалів справи вбачається, що передбачені ст.311 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення відсутні, і оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене із додержанням норм процесуального права та у відповідності із нормами матеріального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Кріт-Регіон» відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Судді: