09 березня 2010 р. № 1/33
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Овечкін В.Е.,
Чернов Є.В.,
Цвігун В.Л.
за участю представників:
ДТГО "Львівська залізниця"
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4Левчук Іван Михайлович за дор. від 01.01.2010
ОСОБА_4
розглянувши касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду
від 17 вересня 2009
у справі№ 1/33 господарського суду Чернівецької області
за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень"
доФізична особа-підприємець ОСОБА_4
Вашківецька міська рада
провизнання договору недійсним, визнання рішення не чинним
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 26.05.2009 (суддя Б.Желік) в позові про визнання рішення Вашківецької міської ради від 21.02.2006 не чинним та визнання договору оренди земельної ділянки від 20.03.2006 недійсним відмовлено.
Суд дійшов висновку, що вимоги позову безпідставні, оскільки позивачем не доведено правових підстав свого права власності чи права користування спірною земельною ділянкою.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2009 (судді: Н.Кравчук, Г.Гнатюк, О.Мирутенко) рішення господарського суду Чернівецької області від 26.05.2009 залишено без зміни.
Позивач в касаційній скарзі просить судові рішення у справі скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, справу передати на новий розгляд місцевому господарському суду.
Скаржник зазначає, що норми ст. 84 Земельного кодексу України забороняють передачу у власність земель під державними залізницями, які відносяться до земель державної, а не комунальної власності. Право державної власності на землю міською радою не реалізується, тому висновок суду про правомірність розпорядження міською радою спірною земельною ділянкою не відповідає закону.
Скаржник стверджує, що є користувачем спірної земельної ділянки на підставі плану меж смуги відводу та ст. 68 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. 23 Закону України "Про транспорт".
Скаржник доводить, що міська рада не правомірно всупереч ст.ст. 21, 151 Земельного кодексу України порушила порядок зміни цільового призначення земель, а суди не врахували обставин, встановлених у рішенні Вижницького районного суду Чернівецької області від 17.11.2008.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 21.02.2006р. Вашківецькою міською радою прийнято рішення «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок», відповідно до п. 2 якого приватному підприємцю ОСОБА_4 надано в оренду земельну ділянку площею 0,0551 га для будівництва магазину по продажу будівельних, господарських та промислових товарів, яка розташована по вул. Соборній в м.Вашківці за рахунок земель запасу міської ради (забудовані землі).
На підставі вказаного рішення 20.03.2006р. між Вашківецькою міською радою (орендодавець) та СПД ФО ОСОБА_6 (орендар) було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в особі Івано-Франківського відділення Львівської залізниці у 1999р. подав відповідним чином підготовлені документи на вилучення зі свого користування земельної ділянки площею 0,40 га в м.Вашківці, і надання її під склад № 5 ВАТ «Чернівціоблпаливо», що підтверджується листом № 3 від 04.01.1999р. та доданими до нього разом з загальним переліком відчужуваних площ викопіюваннями по ст.Вашківці та схематичний план місцезнаходження земель «Облпаливо», правонаступником якого є ВАТ «Чернівціоблпаливо».
Крім того, рішенням Виконавчого комітету Вашківецької міської ради від 06.09.1994р. № 3 «Про закріплення земельної ділянки за паливним складом № 5» за Вашківецьким складом № 5 обласного управління по забезпеченню паливом населення було закріплено земельну ділянку площею 0,38га.
На підставі вказаного рішення Вашківецькою міською радою «Облпаливо»було взято на облік як землекористувача цієї земельної ділянки та з нього та його правонаступника ВАТ «Чернівціоблпаливо»справлявся податок за землю.
Таким чином, оспорювана земельна ділянка надана СПД ФО ОСОБА_4 із земель запасу міської ради (як колишня територія паливного складу № 5), яка на день прийняття рішення Вашківецькою міською радою від 21.02.2006р. не знаходилась в користуванні позивача, і згідно представлених схем щодо відчуження земель паливному складу спірна земельна ділянка не межує з землями залізниці, а тому не потребує погодження з нею як з суміжним землекористувачем.
Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Як було встановлено судом, на території Вашківецької міської ради не проведено розмежування державної і комунальної власності, а тому розпорядження землями в межах населеного пункту здійснює міська рада.
Крім того, судом встановлено, що відстань від земельної ділянки, яка надана в оренду СПД - ФО ОСОБА_4, до колії складає 16,0 м., а згідно з Будівельними нормами і правилами залізничні дороги колії складають 15,20 м., тобто, спірна земельна ділянка не відноситься до земель залізниці.
Враховуючи зазначені обставини господарський суд дійшов правомірного висновку, що рішення. Вашківецької міської ради від 21.02.2006р., яким було надано СПД ФО ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0551 га, яка розташована в м.Вашківці по вул. Соборній позивачем прийнято з додержанням і у відповідності до чинного законодавства.
За таких обставин відсутні підстави визнання недійсним договору оренди від 20.03.2006р., укладеного між Вашківецькою міською радою та СПД ФО ОСОБА_4
Відповідно до п. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно з п.1 ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку і право постійного землекористування відповідно до ст. 126 ЗК України є державний акт.
Як визначено вимогами ст. 33 ГПК України позивач правовстановлюючих документів щодо його права власності (користування) спірною земельною ділянкою суду не надав, а відтак своїх вимог належно не обґрунтував.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи скаржника щодо обставин належності спірної земельної ділянки до земель залізниці по суті є намаганням встановити інші обставини, ніж ті, що встановлені судом, довести неправильне застосування норм матеріального права на підставі інших обставин та їх оцінки, що суперечить визначеним ст.1117 Господарського процесуального кодексу України межам перегляду справи касаційною інстанцією.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2009 та рішення господарського суду Чернівецької області від 26.05.2009 у справі № 1/33 господарського суду Чернівецької області залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий В.Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун