Справа № 22 ц - 892/10 Головуючий у 1-й інстанції - Румянцев О.П.
Категорія - 34 Доповідач - Лаченкова О.В.
(вступна та резолютивна частини)
01 березня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Приходченко А.П.
суддів - Лаченкової О.В., Демченко Е.Л.
при секретарі - Журавель Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2009 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства страхової компанії «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -
Керуючись ч. 1 ст. 218 ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Судді:
Справа № 22 ц - 892/10 Головуючий у 1-й інстанції - Румянцев О.П.
Категорія - 34 Доповідач - Лаченкова О.В.
01 березня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Приходченко А.П.
суддів - Лаченкової О.В., Демченко Е.Л.
при секретарі - Журавель Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2009 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства страхової компанії «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -
У липні 2008 року ЗАТ СК «ВУСО» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2009 року позовні вимоги задоволені.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що 03 травня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, а саме - автомобіля DAEWO SENS T13110, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1 належного ОСОБА_2
09 липня 2007 року о 09.00 годині на перехресті вул. Вологодської та вул. Воронежської у м. Дніпропетровську відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля DAEWO SENS T13110, державний № НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Chevrolet Aveo, державний № НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1
Відповідно постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2007 року винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідачку.
Згідно рахунку та дефектної відомості ТОВ ПКФ «Інтерконтакт-2» загальна вартість запчастин та відновлювальних робіт автомобіля DAEWO SENS T13110 складає 15 500,40 грн.
Як вбачається із страхового акту від 10 серпня 2007 року сума відшкодування власнику транспортного засобу DAEWO SENS T13110 - ОСОБА_2 за відрахуванням франшизи складає 14 714 грн. Вказана сума страхового відшкодування була перерахована позивачем 10 серпня 2007 року на рахунок ОСОБА_2
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що необхідно задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.
Згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» д о страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Отже, оскільки винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідачку та позивач сплатив страхове відшкодування ОСОБА_2, то суд вірно дійшов до висновку, що ця сума відшкодування підлягає стягненню в порядку регресу з ОСОБА_1 і обґрунтовано стягнув з неї на користь ЗАТ Страхової компанії «ВУСО» 14714 грн.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що сума стягнутої страхової плати не відповідає пошкодженням автомобіля є необґрунтованою, оскільки дефектна відомість була складена відповідно до акту огляду автомобіля від 30.07.2007 року аварійним комісаром і відповідно неї автомобіль був відремонтований.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Крім того приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, судом при ухваленні рішення було вірно визначено суму судових витрат яка підлягає стягненню на користь позивача з ОСОБА_1
Колегія суддів вважає, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень по ним.
З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Судді :