10 березня 2010 р. № 2/695
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючого,
Грека Б.М.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Приватного багатопрофільного підприємства "Леонора" на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2009 року у справі № 2/695 Господарського суду Житомирської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод", Житомирська область, до Приватного багатопрофільного підприємства "Леонора", м. Житомир, про стягнення 23 225,06 грн.,
представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,
У липні 2008 року позивач -ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" пред'явив у господарському суді позов до відповідача -Приватного багатопрофільного підприємства "Леонора" про стягнення 23 225,06 грн.
Вказував, що 02.10.07 між ним та відповідачем було укладено договір на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки № 01/10, згідно умов якого відповідач (виконавець) зобов'язався виконати роботи по виготовленню звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка розташована під № 55 по вул. Леніна в м. Баранівка, Житомирської області, а він (замовник) -здійснити оплату виконаних робіт на умовах, передбачених договором.
Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині вчасного виконання робіт, в зв'язку з чим він був змушений замовити експертну оцінку у іншої юридичної особи, позивач, згідно заяви про зміну позовних вимог від 03.11.08, просив розірвати договір № 01/10 від 02.10.07, стягнути з відповідача на його користь 21 000 грн. збитків, 1 806,56 грн. пені та 418,50 грн. річних, а всього -23 225,06 грн.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 24 листопада 2008 року (суддя Тимошенко О.М.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2009 року (колегія суддів у складі: Ляхевич А.А. -головуючий, Вечірко І.О., Зарудяна Л.О.), позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 21 000 грн. збитків, 210 грн. грн. витрат по сплаті державного мита та 105,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судові акти в частині задоволення вимог про стягнення збитків, мотивовані порушенням відповідачем умов договору в частині вчасного виконання своїх зобов'язань, що відповідно до приписів ст.ст. 22, 849 ЦК України є підставою до покладення на нього обов'язку по відшкодуванню збитків.
Відмовлено в позові в частині вимог про стягнення 1 806,56 грн. пені з тих підстав, що договором не передбачено такого виду відповідальності за порушення зобов'язання, як сплата пені, та в частині вимог про стягнення 753,93 грн. річних з тих підстав, що відповідачем порушено не грошове зобов'язання, що відповідно до положень ст. 625 ЦК України виключає можливість стягнення річних за порушення не грошового зобов'язання.
Припинено провадження в частині вимог про розірвання договору № 01/10 від 02.10.07 у зв'язку з відсутністю предмету спору.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 525, 526, 530, 551, 629 ЦК України та ст.ст. 22, 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам відповідає.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 02.10.07 між сторонами у справі було укладено договір на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки № 01/10, згідно умов якого виконавець (відповідач) зобов'язався виконати роботи по виготовленню звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка розташована під № 55 по вул. Леніна в м. Баранівка, Житомирської області, а замовник (позивач) -здійснити оплату виконаних робіт на умовах, передбачених договором.
Згідно п.п. 1.2, 2.1 враховуючи зміни до договору, договору термін виконання робіт встановлено до 21.12.07, а вартість робіт становить 21 000 грн. Аванс в розмірі 30 % від вартості робіт сплачується замовником на протязі 3-х банківських днів з дати підписання договору, а повний розрахунок проводиться протягом 3-х банківських днів після підписання замовником акту виконаних робіт. Після завершення робіт виконавець передає замовнику звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки та всю інформацію відносно об'єкта оцінки, що була зібрана ним в процесі виконання робіт з оцінки майна (п.п. 4.1, 4.2 договору).
Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач в повному обсязі виконав обов'язок по оплаті робіт з виготовлення звіту, перерахувавши відповідачу 21 300 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 10/2163 від 10.10.07 на суму 3 160грн.; № 11/2675 від 28.11.07 на суму 3 140 грн. та № 12/2953 від 26.12.07 на суму 15 000грн. (т.1, а.с.9-13).
При цьому, 300 грн. відповідач повернув позивачу, як надлишково перераховані кошти, що підтверджується витягом з банківського рахунку відповідача від 28.12.07.
Водночас судами встановлено, що у зв'язку з невиконанням відповідачем договірного зобов'язання по виготовленню звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, позивач листом № 493 від 02.06.08 повідомив відповідача про розірвання договору та просив повернути сплачені ним кошти на виконання договору.
Разом з тим, 02.06.08 ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" уклав договір № 25 на проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка розташована під № 55 по вул. Леніна в м. Баранівка, Житомирської області з ПП "Експерт-Сервіс-Консалт".
11.07.08 між сторонами договору № 25 підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (т.1, а.с.40).
Згідно п. 6.1 договору № 01/10 він може бути розірваний за взаємною згодою сторін або за ініціативою будь-якої сторони в порядку, що визначений чинним законодавством.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) -ст. 22 ЦК України.
Відповідач надіслав позивачу звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки та два примірники акту приймання-передачі виконаних робіт лише 28.07.08, тобто з порушенням встановленого договором строку виконання робіт та після звернення позивача з даним позовом.
Враховуючи викладене, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 21 000 грн. збитків, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням відповідачем договірного зобов'язання та понесеними позивачем збитками, що є підставою для покладення на відповідача обов'язку по відшкодування завданих збитків позивачу.
Крім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що договором не передбачено такого виду відповідальності за порушення зобов'язання, як сплата пені, а в частині вимог про стягнення 753,93 грн. річних, що відповідачем порушено не грошове зобов'язання, що відповідно до положень ст. 625 ЦК України виключає можливість стягнення річних за порушення не грошового зобов'язання.
Висновки судів про припинення провадження у справі в частині вимог про розірвання договору № 01/10 від 02.10.07 у зв'язку з відсутністю предмету спору, враховуючи положення ст. 651 ЦК України та п. п. 6.1 договору, є такими, що відповідають нормам процесуального права та ґрунтуються на матеріалах справи.
Посилання касаційної скарги на те, що договором не було встановлено термін передачі звіту замовнику, не заслуговують на увагу суду, оскільки згідно п.п. 1.2, 4.1 договору термін виконання робіт за договором № 01/10 встановлено до 21.12.07.
Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.
Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Приватного багатопрофільного підприємства "Леонора" залишити без задоволення.
2. Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2009 року у справі № 2/695 залишити без змін.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: Б.М. Грек
Н.І. Мележик