Справа № 22ц-1023/10 Головуючий в 1-шій інстанції - Озерянська Ж.М.
Категорія: 20 Доповідач - Калиновський А.Б.
11 березня 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого: Калиновського А. Б.
Суддiв: Чубукова О.П., Сіромашенко Н.В.
При секретарi: Керимовій Л.К.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2009 року за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, -
встановила:
З аочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2009 року визнано недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки від 02.01.2007 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у простій письмовій формі, у частині купівлі - продажу земельної ділянки кадастровий № 1221455800-01-072-0061, загальною площею 3.13 га. (пай № 614), яка розташована на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
Сторони приведені в первісний стан: стягнуто зі ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 60000 грн.; визнано недійсним Державний акт серії ЯЄ № 150328 на право власності на земельну ділянку (пай № 614) площею 3.13 га., яка розташована на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області кадастровий № 1221455800-01-072-0061, виданий на ім'я ОСОБА_7 07 травня 2007 року та зареєстрований під № 010712001416..
Визнано за ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку кадастровий № 1221455800-01-072-0061 загальною площею 3.13 га (пай № 614), яка розташована на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, яка належить їй згідно державного акту на праві приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 043068, виданого 18.06.2002 року.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_5 ставить питання про скасування заочного рішення суду.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а заочне рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення у відсутності відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_7 та його представника, суд виходив з того, що вони були належним чином повідомлені про судовий розгляд, про що свідчить рекомендоване повідомлення та особистий підпис ОСОБА_8 у матеріалах справи.
З такими висновками суду погодитись не можна.
Згідно ч.1 ст.. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані поважними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. в судове засідання.
П.20 роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що перевіряючи явку в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, суд установлює, чи повідомлені ті, хто не зявився, про час і місце судового засідання з дотриманням вимог закону, чи вручені особам, які беруть участь у справі, судові повістки в строк, визначений ч.4 ст. 74 ЦПК України.
При цьому, відповідно до ч.9 ст. 74 ЦПК України, щодо виклику відповідача в суд через оголошення в пресі належним повідомленням буде вважатися те, яке здійснене через друкований орган, визначений Кабінетом Міністрів України, і лише у разі, якщо місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження відповідача невідоме, навіть після звернення позивача до адресного бюро й органів внутрішніх справ (докази чого мають бути у справі).
Проте, доказів виконання позивачем вимог щодо звернення до адресного бюро та органів внутрішніх справ, в матеріалах справи немає, тому повідомлення про виклик відповідача ОСОБА_5 в судове засідання на 09.10.2009 року через оголошення в пресі не відповідає вимогам ч.9 ст. 74 ЦПК України, згідно з якою встановлена чітка процедура.
Крім того, розглядаючи справу у відсутності відповідача ОСОБА_5, суд виходив з того, що в судових засіданнях приймав участь її представник ОСОБА_8 і його повноваження підтверджуються наявною в матеріалах фотокопією довіреності (а.с. 44).
Згідно пояснень ОСОБА_8 в судових засіданнях, він вже не представляє інтереси ОСОБА_5
Відмова представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю є безумовною підставою, згідно п.3 ч.1. ст.. 248 ЦК України для припинення представництва, на що суд не звернув уваги.
Також суд не звернув уваги на те, що із змісту згаданої довіреності, виданої на і'мя ОСОБА_8, вона була видана приватним підприємцем ОСОБА_5, а не фізичною особою.
Вручення судової повістки про виклик ОСОБА_5 в судове засідання на 09.10.2009 року сусіду Михальченко не є належним повідомленням сторони, передбаченим ст.. 76 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 311, 314 ЦПК України , колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.
Заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2009 року - скасувати.Справу передати на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Суддi: