10 березня 2010 р. № 07/138-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С.,
суддів:Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скарги Військової частини А-1361, м. Харків
на постановуХарківського апеляційного господарського суду
від 29.07.2009р.
господарського суду Харківської області
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійське хлібоприймальне підприємство",
м. Балаклія
до Військової частини А-1361, м. Харків
простягнення 9482, 50 грн.
за участю представників:
позивача: Крикун Н.В. (представник за дов. від 09.03.2009р. №120),
відповідача: Фівкін П.М. (був присутнім без права голосу, оскільки був без доручення)
ТОВ "Балаклійське хлібоприймальне підприємство" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Військової частини А-1361 заборгованість у розмірі 9482,50 грн., яка виникла внаслідок невиконання останнім зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за додатковою угодою № 15 від 14.02.2007 р. до договору № 5 від 01.01.2007 р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.06.2009 р. у справі №07/138-09, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2009р., позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Військова частина А-1361 звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, мотивуючи скаргу тим, що судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Господарським судом попередніх інстанцій встановлено, що між відповідачем, як замовником, та ТОВ "Неон", як постачальником, 01.01.2007 р. укладено договір №5 про закупівлю хлібобулочних виробів, відповідно до умов якого постачальник в термін до 31.03.2007 р. зобов'язався поставити хлібобулочну продукцію, а замовник зобов'язався забезпечити приймання отримувачем та оплату продукції у кількості і за цінами згідно з специфікацією.
Відповідно до умов додаткової угоди від 14.02.2007 р. № 1/5 до договору від 01.01.2007 р. № 5 ТОВ "Балакліївське хлібоприймальне підприємство" як виконавець за дорученням постачальника - ТОВ "Неон" зобов'язався поставити, а відповідач забезпечити приймання отримувачем та оплату продукції у кількості і за цінами згідно з специфікацією. Замовник зобов'язався не пізніше 17.00 щоденно передати по телефону або письмово виконавцю добові заявки на наступну добу, по кількості та асортименту згідно зі специфікацією.
Строк виконання відповідачем обов'язку з оплати поставленого позивачем товару договором № 5 від 01.01.2007 р. не встановлено.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
ТОВ "Балакліївське хлібоприймальне підприємство" свої зобов'язання за додатковою угодою до вищевказаного договору виконав належним чином та у період з 14.02.2007 р. по 02.04.2007 р. поставив товар (хлібобулочні вироби) на загальну суму 9482,50 грн., що підтверджується відповідними накладними.
Позивач направив на адресу відповідача лист за № 230 від 07.11.2008 р. та претензію від 04.03.2009 р. № 34 з вимогою про оплату заборгованості в сумі 9482,50 грн., який отримано відповідачем 14.11.2008 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав стверджуючи про відсутність коштів і бюджетного фінансування на закупівлю продуктів харчування, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем склала 9482,50 грн.
Отже, місцевим та апеляційним господарським судом встановлені обставини, що підтверджуються певними доказами, яким попередні суди дали належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновки господарського суду попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог із застосуванням ч.2 ст. 530 ЦК України, колегія визнає правомірним та обґрунтованим.
Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, та вважає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2009р. у справі №07/138-09 залишити без змін.
Головуючий суддя : В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко