Постанова від 10.03.2010 по справі 6/452

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 р. № 6/452

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. -головуючого,

Костенко Т.Ф.,

Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду державного майна України

на постановуКиївського апеляційного господарського суду

від 11.11.2009р.

у справігосподарського суду м. Києва

за позовомприватного підприємства "Прогрес-Інфо-В"

доФонду державного майна України

провстановлення сервітуту, зобов'язання утриматись від вчинення дій чи бездіяльності

за участю представників:

позивача: Пендюра В.В. (представник за дов. від 10.03.2010р. № 1/02),

відповідача: Пархацька Т.М. (представник за дов. від 24.12.2009р. № 675),

прокуратури: Орленко А.О. (прокурор Генеральної прокуратури України, посв. від 29.10.09р. №126)

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Прогрес-Інфо-В" звернулось до господарського суду з уточненим позовом до Фонду державного майна України про встановлення сервітуту щодо причалу "Осокорки" та берегоукріплення причалу "Осокорки" розташованих по вул. Садова, 39 в м. Києві на умовах, викладених в позові, та про зобов'язання відповідача не вчиняти будь-яких дій чи бездіяльності і не дозволяти вчиняти третім особам будь-яких дій, що перешкоджають ПП "Прогрес-Інфо-В" користуватися нерухомим майном в межах прав, наданих йому сервітутом, а також приводити чи допускати приведення цього нерухомого майна в стан, непридатний для користування;

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.03.2009р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2009р., у справі № 6/452 позов задоволено повністю.

Встановлено сервітут ПП "Прогрес-Інфо-В" щодо:

- причалу "Осокорки", вул. Садова, 39, м. Київ, Дарницький район;

- берегоукріплення причалу "Осокорки", вул. Садова, 39, м. Київ, Дарницький район (далі -нерухоме майно) наступного змісту:

1. ПП "Прогрес-Інфо-В", (далі -"набувач сервітутних прав") з моменту набрання чинності рішенням суду набуває наступних прав щодо користування нерухомим майном:

а) використовувати нерухоме майно у власній господарської діяльності для підходу, швартування, стоянки та обслуговування суден, посадки і висадки пасажирів, вантажних операцій, тощо;

б) оберігати нерухоме майно під сервітутом та обмежувати доступ осіб, яким не надано дозволу володільцем (власником) нерухомого майна щодо користування нерухомим майном, якщо їх дії будуть заважати набувачу сервітутних прав використовувати нерухоме майно на правах встановлених сервітутом;

в) вивантажувати, навантажувати, складати та зберігати пісок, каміння, щебінь, інші будівельні матеріали, а також будь-які інші вантажі;

г) розміщати, встановлювати, експлуатувати, зберігати, використовувати будь-які судна, плавучу механізацію, транспортні засоби, засоби механізації, знаряддя і механізми, засоби портової механізації, транспорту і флоту;

д) встановлювати і обслуговувати навігаційні знаки, стовпчики, вогні, будь-які інші попереджувальні знаки та оголошення для забезпечення безпеки судноплавства;

е) право здійснювати власними силами й за власний рахунок ремонти, усунення окремих несправностей і пошкоджень Нерухомого майна, проходження технічних оглядів, розробку та погодження технічної документації, отримання відповідних документів щодо придатності Нерухомого майна до експлуатації за призначенням у випадках, коли володілець (власник) не здійснює таких дій своєчасно або коли за обставинами такі дії повинні бути здійснені невідкладно для забезпечення безперебійної роботи Набувача сервітутних прав, з наступним відшкодуванням таких затрат володільцем (власником) з коштів, які були виділені на здійснення таких заходів відповідно до законодавства України. При цьому Приватне підприємство "Прогрес-Інфо-В" має право вступати у відносини з контролюючими органами та відповідними службами;

є) вчиняти інші дії, що можуть бути необхідними для здійснення господарської діяльності набувачем сервітутних прав;

2. Набувач сервітутних прав має право користуватися нерухомим майном в межах прав наданим цим сервітутом прав в будь-який момент, при виникненні господарської необхідності у такому користуванні.

3. Сервітут встановлюється без визначення строку.

4. ПП "Прогрес-Інфо-В" вносить плату за користування нерухомим майном в розмірі передбаченому п.24 Положення про портові збори затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 р. № 1544 "Про портові збори" за кожен рік користування нерухомим майном з розрахунку цілодобового знаходження плавзасобів приватного підприємства "Прогрес-Інфо-В" біля причалу. Плата вноситься один раз в рік за кожний плавзасіб окремо на протязі 10 календарних днів, з моменту початку користування нерухомим майном за допомогою такого плавзасобу за реквізитами, які доводяться до відома приватного підприємства "Прогрес-Інфо-В" Фондом державного майна України.

5. Даний сервітут не підлягає відчуженню.

6. Сервітут не позбавляє власника нерухомого майна права володіння, користування та розпорядження цим майном.

7. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності (господарського відання, оперативного управління) чи зміни органу управління нерухомим майном, його поділу, перейменування, об'єднання в один інвентарний об'єкт з іншим майном, зміни поштової адреси.

8. Збитки, завдані ПП "Прогрес-Інфо-В" власникові (володільцеві) нерухомого майна, відшкодовуються на загальних підставах.

Зобов'язано Фонд державного майна України не вчиняти будь-яких дій чи бездіяльності і не дозволяти вчиняти третім особам будь-яких дій, що перешкоджають ПП "Прогрес-Інфо-В" користуватися нерухомим майном в межах прав, наданих йому сервітутом.

Не погоджуючись з вказаним рішенням та постановою, Фонд державного майна України звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить оскаржувані судові акти скасувати та винести нове рішення про відмову в позові, мотивуючи скаргу тим, що вони прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

Господарським судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є власником нерухомого майна у вигляді приміщення з навісом для пасажирів загальною площею 41, 10 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. 39-та Садова № 1-Д (Літера А) та належить ПП "Прогрес-Інфо-В" на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 09.06.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстром №6813. Даний Договір також зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та приватизації права власності на об'єкти нерухомого майна 19.06.2008 та зареєстровано за №9001-П.

Як стверджує позивач, у зв'язку з відсутністю під'їзних шляхів до вказаного вище майна, він може дістатись до цього майна лише водним під'їзним шляхом використовуючи причал 'Осокорки" та його берегоукріплення.

Спір між сторонами у справі виник в зв'язку з відмовою відповідача у задоволені прохання позивача щодо врегулювання питання використання причалу шляхом встановлення сервітуту, з підстав відсутності у Фонду державного майна України компетенції щодо укладання такого роду договорів.

Задовольняючи позовні вимоги ПП "Прогрес-Інфо-В", господарський суд попередніх інстанцій дійшов правильного висновку, що повноваження відповідача на встановлення сервітуту, виходячи з аналогії закону ( ч.1 ст. 8 ЦК України), ґрунтуються на передбаченому ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" праві останнього виступати в якості орендодавця державного майна, яке за своїм змістом є подібним до сервітуту.

Також судом попередньої інстанції правильно зазначено, що норми права, які врегульовують правовідносини щодо права користування чужим майном, не містить обмежень стосовно встановлення сервітуту відносно державного майна, а отже, наявність повноважень у Фонду державного майна України на встановлення сервітуту не суперечить чинному законодавству України.

При цьому, розглядаючи касаційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи і повноту їх встановлення у відповідності до приписів ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити наступне.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду щодо встановлення сервітуту ПП "Прогрес-Інфо-В" стосовно об'єктів державної власності, які згідно з п. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного майна" не можуть бути об'єктами оренди, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, в обґрунтування мотивів використання спірного майна для ведення своєї господарської діяльності позивач посилається на необхідність використання причалу та його берегоукріплення для підходу, швартування, стоянки, обслуговування суден, посадки та висадки пасажирів, доставки вантажів та вчинення інших дій необхідних для здійснення його господарської діяльності у зв'язку з використанням належного позивачу нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. 39-та Садова № 1-Д (Літера А).

Однак позивачем не надано суду і в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у останнього відповідних дозволів (ліцензій) на здійснення зазначених вище видів господарської діяльності та докази існування їх у переліку видів діяльності за КВЕД, що в свою чергу робить позовні вимоги ПП "Прогрес-Інфо-В" неспіврозмірними з його можливостями та характером діяльності в сфері господарювання.

Не враховано судами і приписи Закону України "Про транспорт", згідно ст. 6 якого перевезення пасажирів, вантажів, багажу та пошти, надання інших транспортних послуг, експлуатація і ремонт шляхів сполучення здійснюються залізницями, пароплавствами, портами (пристанями), автомобільними, авіаційними, дорожніми підприємствами та організаціями, якщо це передбачено їх статутами.

В матеріалах справи Статут ПП "Прогрес-Інфо-В" відсутній і судом витребуваний не був.

Поза увагою та оцінкою суду 1-ї та 2-ї інстанції залишено посилання відповідача на існування спільного наказу ФДМ України та Міністерства економіки України від 19.05.1999р. № 908/68 "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" та акту приймання передачі державного майна від 19.09.2007р. з огляду на що, як стверджував відповідач в ході розгляду справи, спірне державне майно перебуває в управлінні Міністерства транспорту та зв'язку України в особі ДП "Адміністрація річкових портів".

Судом також не перевірено твердження позивача щодо відсутності під'їзних шляхів суходолом до придбаного ним у власність майна, що на думку позивача робить водний під'їзний шлях єдино можливим способом використання цього майна, оскільки доказів неможливості встановлення земельного сервітуту між сусідніми землекористувачами та позивачем суду останнім не надано.

Таким чином, судом першої та апеляційної інстанції не досліджено в повному обсязі матеріали та обставини справи, що мають суттєве значення для розгляду спору. Порушення господарськими судами вимог ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності є підставою для скасування постановлених по справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2009р. та рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2009р. у справі №6/452 скасувати.

Справу направити до господарського суду м. Києва на новий розгляд.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді: Т.Ф. Костенко

Г.П. Коробенко

Попередній документ
8359277
Наступний документ
8359279
Інформація про рішення:
№ рішення: 8359278
№ справи: 6/452
Дата рішення: 10.03.2010
Дата публікації: 23.03.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Інший позадоговірний немайновий спір