Постанова від 04.03.2010 по справі 6/254

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2010 р. № 6/254

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіПершикова Є.В.,

суддівДанилової Т.Б.,

Ходаківської І.П. (доповідач),

розглянувши

касаційне подання Заступника Військового прокурора Центрального регіону України

на рішення від 09.06.2008 господарського суду м. Києва

у справі№6/254

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Метал-ЛТД"

до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Київської регіональної філії

проВизнання права постійного користування на земельні ділянки та зобов*язання вчинити дії

За участю представників сторін:

Від позивача- Тренбач С.А. (дов. від 07.07.09)

Від відповідача- Сівковський А.А. (дов. №20 від 04.01.10)

Від кассатора - Кривоклуб Т.В.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду м.Києва від 09.06.08 (судя Ковтун С.А.) позов задоволено, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Україна-Метал-ЛТД" право постійного користування на земельні ділянки, що розташовані:

на території військового містечка № 265 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 201,24 га, на території військового містечка № 265 Києво-Святошинського р-ну, Київської області -(32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 88,37 га, на території військового містечка № 265 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 367,16 га, на території військового містечка № 269 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (24-км Житомирського шосе, в межах села Капітанівка Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 103,57 га, на території військового містечка № 265 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 177,811 га.

Зобов'язано державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсах" в особі Київської регіональної філії зареєструвати право постійного користування за товариством з обмеженою відповідальністю "Україна-Метал-ЛТД" на відповідні земельні ділянки.

Заступник Військового прокурора Центрального регіону України в касаційному поданні просить рішення попередньої інстанції по даній справі скасувати, справу направити на новий розгляд. Подання мотивоване незалученням до участі у справі Міністерство оборони України, як особи чиїх прав і інтересів стосується рішення господарського суду від 09.06.08, а також порушенням судом норм матеріального права, зокрема, положень Земельного кодексу України, які регламентують порядок припинення права постійного користування земельною ділянкою та надання земельної ділянки в постійне користування.

Розглянувши матеріали справи та касаційного подання, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що 16.03.2006 між позивачем та Державою Україною через орган уповноважений управляти майном - Міністерство оборони України а особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони "УКРОБОРОНБУД" було укладено наступні інвестиційні договори:

1) договір № 19/5-06/03 про спільну діяльність шляхом будівництва на земельній ділянці, розташованій на території військового містечка № 265 (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області), об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до проекту, що буде розроблений, шляхом пайової участі сторін (далі - Договір-1).

2) договір № 19/5-06/03а при спільну діяльність шляхом будівництва на земельній ділянці, розташованій на території військового містечка № 265 (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина, Києво-Святошинського р-ну Київської області), об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до проекту, що буде розроблений, шляхом пайової участі сторін (далі - Договір-2).

3) договір № 19/5-06/04 про спільну діяльність шляхом будівництва на земельній ділянці, розташованій на території військового містечка № 265 (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина, Києво-Святошинського р-ну Київської області), об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до проекту, що буде розроблений, шляхом пайової участі сторін (далі - Договір-3).

4) договір № 19/5-06/05 про спільну діяльність шляхом будівництва на земельній ділянці розташованій на території військового містечка № 269 (24-км Житомирського шосе, в межах села Капітанівка, Києво-Святошинського р-ну Київської області), об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до проекту, що буде розроблений, шляхом пайової участі сторін (далі - Договір-4).

5) договір № 19/5-06/06 про спільну діяльність шляхом будівництва на земельній ділянці, розташованій на території військового містечка № 265 (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина, Києво-Святошинського р-ну Київської області), об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до проекту, що буде розроблений, шляхом пайової участі сторін (далі - Договір-5).

Право постійного користування земельними ділянками площею 201,24 га, 376,16 га, 88,37 га, 103,57 га, 177,811 га, на яких повинно було вестись будівництво, належало Міністерству оборони України згідно з розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 11.09.1967 № 1015-рс та від 23.10.1968 № 1051-рс.

Господарським судом м.Києва зазначено, що підписання сторонами 23.03.06 актів про припинення дії договорів 1, 2, 3, 4, 5 відповідно до п.10.2 цих договорів свідчить про те, що право постійного користування земельними ділянками перейшло від Міністерства оборони України до позивача, при чому міністерство оборони України право постійного користування земельними ділянками втрачає.

Згідно з п. 34 ч. 1 с. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад, а відповідно до п. 2 ст. 22 Закону України "Про столицю України -місто-герой Київ" Київська міська рада має право визначати особливості землекористування.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визна чених цим Кодексом.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в користування) вирішується на пленарному засіданні ради -сесії.

Таким чином, суду при вирішенні спору слід було з*ясувати правовідносини сторін з огляду на положення вищезазначених норм законодавства, зокрема, щодо наявності чи відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про вилучення земельних ділянок у попереднього землекористувача та передачу їх у постійне користування позивачу.

Відповідно до ст.142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Таким чином, господарському суду першої інстанції слід було вирішити питання наявності чи відсутності відповідної заяви постійного користувача спірних земельних ділянок -Міністерства оборони України - про відмову від землекористування, а також вирішити питання про залучення до участі у справі Міністерство оборони України, як особи, якій спірні земельні ділянки були виділені у постійне користування.

Крім того, господарському суду першої інстанції слід вирішити питання про доцільність залучення до участі у справі власника земельних ділянок -відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови

апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі, в справі.

Беручи до уваги вищезгадане, а також те, що вказані обставини не були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, належна правова оцінка їм не надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку, що рішення у справі підлягає скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, п.3 ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційне подання Заступника Військового прокурора Центрального регіону України задовольнити.

Рішення від 09.06.2008 господарського суду м. Києва у справі №6/254 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя Є.Першиков

Судді Т.Данилова

І.Ходаківська

Попередній документ
8358611
Наступний документ
8358613
Інформація про рішення:
№ рішення: 8358612
№ справи: 6/254
Дата рішення: 04.03.2010
Дата публікації: 23.03.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань