Справа № 2-49/10
17 березня 2010 року Єланецький районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді
за участю секретаря ОСОБА_1
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -
Позивачі звернулися до суду з позовом про захист прав на земельну частку (пай), посилаючись на те, що 17 грудня 2006 року помер ОСОБА_6, який є батьком позивача та чоловіком позивачки. Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) площею 8,13 умовних кадастрових гектарів в межах Ольгопольської сільської ради Єланецького району Миколаївської області. Померлий був членом колективного с/г підприємства «ОСОБА_2 життя», проте в звязку зі смертю не встиг отримати Сертифікат на право на земельну частку (пай). З метою оформлення спадкових прав позивачі звернулися до державного нотаріуса, але в звязку з відсутністю Сертифіката на право на земельну частку (пай) їм було відмовлено. Позивачі просять суд визнати за ними право на земельну частку (рай) в порядку спадкування померлого ОСОБА_6
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити.
Представник третьої особи без самостійних вимог Ольгопольської с/р в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_5 райдержадміністрації позов не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що померлий на момент розпаювання КСП «Нове Життя» був звільнений з роботи та навіть не являвся членом даного колгоспу, про що свідчить запис в його трудовій книжці. Крім того ОСОБА_6 помер 17 грудня 1996 року, а не 2006 року як зазначено в позовній заяві, а спадкоємці вирішили прийняти спадщину тільки через чотирнадцять років не зважаючи на пропущені строки позовної давності та не пояснили з якої причини були пропущені ці строки.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали цивільної справи суд вважає доцільним відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
Надані позивачами докази по справі дійсно підтверджують той факт, що ОСОБА_6 з 1958 року по 1989 рік працював в КСП «ОСОБА_2 життя», але на момент розпаювання даного колгоспу померлий був не тільки звільнений, але і не являвся його членом після звільнення, про що свідчить запис в його трудовій книжці. Згідно копії свідоцтва про смерть № 185825 від 19.12.1996 року судом встановлено, що ОСОБА_6 помер 17.12.1996 року, а не 2006 року як зазначено в позовній заяві. Однак позивачі весь цей час не зверталися до суду про визнання права на земельну частку (пай), хоча їм достовірно було відомо, що розпаювання землі проводилося КСП «Нове Життя» в 1995 році.
З огляду на викладене суд вважає, причини пропуску позовної давності по неповажній причині.
Згідно ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.
На час звернення до суду позивачами пропущені строки позовної давності визначені у ст. 257 ЦК України, а також не надані суду докази на підтвердження поважності причин пропущення строків давності.
В судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_5 райдержадміністрації заявлено про застосування строків позовної давності.
Згідно п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 213 - 215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту рішення та апеляційну скаргу протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Єланецький районний суд Миколаївської області до апеляційного суду Миколаївської області.
Повний текст рішення виготовлений 18.03.2010 року.
Суддя Ю.Ю. Патрик