Провадження № 22-ц/803/5338/19 Справа № 190/1793/18 Суддя у 1-й інстанції - Митошоп В. М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
01 серпня 2019 року Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого: судді Ткаченко І.Ю.
суддів: Каратаєвої Л.О., Деркач Н.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпро цивільну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2019 року, -
У грудні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу (а.с.1-5). В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідач є побутовим споживачем послуг з розподілу природного газу, які надаються позивачем відповідно до ліцензії, об'єкту, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . 19.07.2018 року працівниками ПАТ «Дніпропетровськгаз» було виявлено за адресою відповідача несанкціонований газопровід. Після виявленого порушення, газопостачання було припинено. В присутності споживача, було складно акт про порушення «№ 2269. Цей акт підписано відповідачем без зауважень. 22. 08.2018 року на засіданні комісії по розгляду акту про порушення прийнято рішення про задоволення акту про порушення № 2269 від 19. 07. 2018 року та складено акт - розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. Вартість не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу за період з 19. 07. 2016 року по 15. 07. 2018 року складає 107517 грн. 78 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн.
Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2019 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу - задоволені.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» 107517 грн. 78 коп. вартості не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. ( а. с. 44-46)
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалите нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, постановлене із грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення невірно надана оцінка доказам у справі - копії акту про порушення № 2269 від 19. 07. 2018 року та оптичного диску з фотознімками виявленого місця врізки несанкціонованого газопроводу до газорозподільної системи. Не враховано тієї обставини, що апелянт, на підставі договору купівлі - продажу від 11. 01. 2011 року є лише співвласником житлового будинку по АДРЕСА_2 , до січня 2011 року належав іншій особі та особисто ним не проводилось несанкціоноване врізання до газорозподільної системи. Також зазначено, що виявлений несанкціонований газопровід не виходив з землі на поверхню, не був підключений до приладу споживання природного газу та на її думку знаходиться в непридатному для використання стані. Крім цього, апелянт вказує, що зазначений акт про порушення та два акти на відключення підписані нею внаслідок психологічного тиску з боку працівників газового господарства.
15.05.2019 року до апеляційного суду від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивач не погоджується зі змістом апеляційної скарги та і з обґрунтуванням викладених тверджень, посилаючись на те, що поняття несанкціонованого газопроводу не передбачає обов'язкової наявності підключеного газового обладнання та звертає увагу що відповідач особисто підписав складені 19. 07. 2018 року документі - акт про порушення № 2269, акт відшкодування від 19. 07. 2018 року та два акти на відключення № 97/1 та 864.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику, як малозначна.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно акту про порушення № 2269 від 19. 07. 2018 року по АДРЕСА_2 , виявлено наявний несанкціонований газопровід, який підписаний споживачем особисто і без зауважень ( а. с. 9).
Відповідно до копії протоколу № 2313 від 22. 08. 2018 року та копії розрахунку не облікованих об'ємів природного газу - на засіданні комісії було прийнято рішення про задоволення акту про порушення № 2269 від 19. 07. 2018 року та складено акт - розрахунок не облікованого ( донарахованого ) об'єму природного газу, сума якого складає 107517 грн. 78 коп. ( а. с. 10-14).
18. 09. 2018 року відповідачка отримала рахунок на оплату збитків (а. с. 14), який нею не сплачено.
Судом першої інстанції було оглянуто диск з фотознімками місця врізки до магістралі газопроводу, що знаходиться на території домоволодіння відповідача ( а. с. 17).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані належні докази щодо нанесення збитків в результаті виявленого несанкціонованого газопроводу за адресою відповідача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду 1 інстанції, які є обгрунтованими та зроблені відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.
Так, відповідно до п. 2, гл. 3, розд. Х1 Кодексу ГРС у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об'єм природного газу визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населення з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання ( або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки) а при використанні газу без договору - з дня його закінчення ( розірвання) до дня виявлення порушення ( але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Ціну закупівлі природного газу ПАТ «Дніпропетровськгаз» визначено наказом цього підприємства від 22. 02. 2016 року № 44/1 та наказами про внесення змін до зазначеного наказу з урахуванням щомісячно визначеної ціни, зокрема, наказом ПАТ «Дніпропетровськгаз» від 18. 07. 2018 року № 05.2Но-487-0718.
Згідно вимог ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник)зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора)певну дію ( передати майно, виконати роботу), надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати , які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Зі справи вбачається, що відповідачем дійсно було допущено порушення, про що вона особисто підписала акт виявлених правопорушень і не заперечувала проти виявленого несанкціонованого газопроводу на її території, чим завдала збитки позивачу (а. с. 8).
Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідає нормам матеріального і вимогам процесуального права, правові підстави для його скасування відсутні.
Доводи, наведені апелянтом, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Твердження відповідача, висловлені в апеляційній скарзі, що вона є співвласником будинку, не виконання працівниками її прохань провести розкопування несанкціонованого газопроводу та про психологічний тиск з боку працівників газового господарства, спростовується її особистими підписами вказаних вище актів та відсутністю інформації звернень у правоохоронні органи з приводу наведених фактів.
Крім цього, відповідачка та її представник знали про розгляд судової справи, але докази, на які є посилання в апеляційній скарзі, не надали.
Отже, колегія суддів вважає, що справа розглянута всебічно, встановлені правовідносини, що склалися між сторонами, яким надана вірна правова оцінка, досліджені наявні докази, висновки суду першої інстанції обґрунтовані чинними нормами матеріального права.
Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 263, 264 ЦПК України і його слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: