Справа № 726/1137/19
Провадження №2/726/292/19
Категорія 48
(заочне)
12.07.2019 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівців у складі: головуючого судді Асташев С. А., при секретарі - Голик В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини,-
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини в якій посилається на те, що 12.07.2017 року між сторонами було укладено шлюб.
У період шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки вони мають різні погляди на життя. За глибоким переконанням позивача подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки у сторін на ґрунті сімейно-побутових проблем, та діаметрально протилежних поглядів на сімейне життя, розвинулась неприязнь один до одного, втрачено почуття любові та поваги. Шлюбні стосунки сторони не підтримують, не мають спільного сімейного бюджету та господарства.
Позивач переконана, що їхній шлюб носить формальний характер та вважає, що подальше спільне життя і збереження сім'ї з відповідачем є неможливим та таким, що суперечить її інтересам.
Окрім того вказує, що між сторонами не досягнуто згоди про сплату аліментів на утримання неповнолітньої доньки, а тому просить суд ухвалити рішення, яким, яким шлюб між ними розірвати, стягнути з відповідача аліменти на її користь у твердій грошовій сумі на утримання дитини у розмірі 2500 гривень щомісячно до повноліття останньої та визначити місця проживання дитини разом із нею.
Позивач в судове засідання не з'явилась, однак надіслала до суду заяву з проханням справу розглянути без її участі, позовні вимоги в частині розміру стягуваних аліментів змінила та просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1500 гривень.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі ст. ст.280-283 ЦПК України.
Суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.
Із свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 вбачається, що шлюб між сторонами зареєстровано 12.07.2017 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис № 113.
Встановлено також, що у період шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Так, згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускаєтеся.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватись і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Статтею 110 СК України, передбачено, що позом про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушуванням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим
Судом встановлено, що сторони не підтримують подружні стосунки та не мають спільного сімейного бюджету, тому їхню сім'ю слід вважати такою, що фактично розпалася, а шлюб між ними необхідно розірвати, оскільки подальше перебування в шлюбі може суперечити інтересам одного з сторін.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина те, що відповідач, зі слів позивача, не працює, бере до уваги обов'язок батьків фінансово забезпечувати дитину в рівних частках.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років з 01.01.2019 року становить 1626 гривень.
Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи, взаємини сторін, відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину та інші обставини, суд приходить до висновку про необхідність стягувати з відповідача аліменти на утримання малолітньої доньки в розмірі 1500 гривень, оскільки такий розмір аліментів буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та не буде порушувати її прав.
Що стосується визначення місця проживання дитини, варто зауважити наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Розглядаючи позовні вимоги про визначення місця проживання дитини суд керується положеннями ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Стаття 11 ЦПК України передбачає принцип диспозитивності судового процесу, а саме те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Так позивач не звертався до суду із клопотанням про залучення до участі у справі органу опіки та піклування (участь якого є обов'язковою при розгляді даної категорії справ) з метою надання останнім висновку щодо розв'язання спору, без якого задоволення позовних вимог про визначення місця проживання дитини задоволено бути не може.
Окрім того, встановити наявність спору про місце проживання спільної дитини відповідно до ст. 161 СК України, не виявляється можливим, оскільки відповідач в судове засідання не з'явився. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволення позову в частині визначення місця проживання дитини.
Керуючись ст. 16 Загальної декларації прав людини, ст.ст. 24, 110, 112, 160, 161, 180, 181, 182, 184 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 49, 280-285, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 12.07.2017 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис № 113 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання якого зареєстровано у АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Першотравневим РВ УДМС України в Чернівецькій області 24.02.2015 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня звернення до суду, а саме 10.06.2019 року і до досягнення нею повноліття.
В решті позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий суддя С. А. Асташев