Справа № 726/1336/19
Провадження №3/726/621/19
Категорія
16.07.2019 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А. розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого у АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ст. 173 КпАП України,
До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення ним правопорушення передбаченого ст. 173 КпАП України.
При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення було встановлено порушення вимог чинного законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а також недотримання ряду процесуальних вимог з боку інспектора патрульної поліції.
Так у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що 29.04.2019 року близько 16 години ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 Денисівській, 16 висловлювався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 , чим вчинив друбне хуліганство.
Відповідно до ст. 245 КУпАП вказує, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «чи притягався до адміністративної відповідальності» зазначено «Так притягувався». Подібне формулювання є неприпустимим при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки позбавляє суд можливості призначити покарання враховуючи вимоги ст.ст. 33, 35 КУпАП. Окрім неналежних відомостей у протоколі, відсутні будь-які інші дані про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Окрім того, свідком вказаного правопорушення є ОСОБА_2 , яка одночасно є і потерпілою від вчиненого правопорушення. Такі відомості також є неналежними, оскільки особа, щодо якої вчинено правопорушення є потерпілою та не може бути стороннім очевидцем подій, які мали місце, тобто свідком.
Інший свідок ОСОБА_3 у своїх поясненнях вказує,що ОСОБА_1 постійно висловлюється в її сторону нецензурною лайкою, просить притягнути його до відповідальності, оскільки останній постійно поводить себе неадекватно.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
В даному випадку пояснення ОСОБА_3 судом до уваги не беруться, оскільки з них випливає про постійність та безперервність неналежної поведінки ОСОБА_1 , яка, за словами свідка, триває необмежену кількість часу у невизначеному часовому діапазоні. Такі аморфні формулювання не можуть бути покладені у основу обвинувачення ОСОБА_1 , як особи, яка вчинила правпорушення, оскільки не містить вказівки про конкретні обставини справи, розгляд якої здійснюється.
Таким чином, окрім неможливості накладення покарання у зв'язку із неналежністю оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 не доведена належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, оскільки окрім пояснень ОСОБА_2 у матеріалах справи відсутні будь-які докази винуватості останнього.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи рішення, суду необхідно керуватись п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінюючи надані докази кожен окремо, а також у їх сукупності, враховуючи відсутність доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , пред'явлення обвинувачення за ст. 173 КУпАП у відсутності доказів про вчинення ним вказаного правопорушення, враховуючи, що його вина не випливає із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, вважаю за необхідне провадження у справі закрити.
Керуючись ст. 63 Конституції України, ст. 7, ч. 3 ст. 178, 245, 247, 278, 280, 251-252, 256, КпАП України,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення передбаченого ст. 173 КпАП України - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді може бути оскаржена до Чернівецького Апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10-ти діб з дня її винесення.
СуддяС. А. Асташев