Справа № 726/1324/19
Провадження №3/726/616/19
Категорія
16.07.2019 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А. розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України,
До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення ним правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення було встановлено порушення вимог чинного законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а також недотримання ряду процесуальних вимог з боку інспектора патрульної поліції.
Так у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що 02.07.2018 року о 002 годині 02 хвилин водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ЗАЗ 1102» по вул. Заводській, 6 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 А ПДР України. Огляд проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків.
В судове засідання ОСОБА_1 не зявився.
Відповідно до ст. 245 КУпАП вказує, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п 24. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено про необхідність звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.5. ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції№ 1452/735 від 09.11.2015 року затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
До матеріалів справи було долучено відеозапис із нагрудного відео реєстратора інспектора поліції, де зафіксовано обставини проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння із використанням спеціального технічного засобу. Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків. За результатами приладу - ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Після проходження вказаного огляду, ОСОБА_1 піддав сумніву результати вказані приладом та висловив бажання пройти огляд у закладі охорони здоровя, на що працівники поліції не відреагували. В подальшому, ОСОБА_1 неодноразово пропонував та навіть просив інспекторів поліції відвезти його до закладу охорони здоровя для проходження відповідного огляду, однак на кожне його прохання йому було відмовлено.
Так, вказана Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляд на стан сп'яніння проводиться
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Таким чином, вказаною Інструкцією чітко встановлено порядок проведення огляду на стан сп'яніння, який передбачає, що поліцейський на місці зупинки транспортного засобу, виявивши у водія ознаки алкогольного чи наркотичного сп'яніння, може запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У випадку незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Однак поліцейськими, всупереч вимогам вказаної інструкції не було доставлено ОСОБА_1 у заклад охорони здоров'я з метою проходження відповідного огляду.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи рішення, суду необхідно керуватись п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Відповідно до ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Окрім того огляд було проведено за допомогою пристрою «Drager 6820».
Судом встановлено, що відповідно до відомостей державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення до переліку дозволених до застосування на тириторії України медичних виробів, «Газоаналізатор Drager Alkotest 6820» у зазначеному реєстрі - відсутній. Враховуючи відсутність у даного медичного виробу необхідного сертифікату відповідності, його показники при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння не можуть вважатись допустимим доказом у справі.
Враховуючи викладене, відсутність за умов невиконання посадовою особою УПП в Чернівецькій області вимог нормативних актів, що регулюють провадження у справах, щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення дорожньо-транспортних правопорушень, враховуючи, що невиконання вказаних приписів тягне за собою недійсність проведених процесуальних дій і можливість необґрунтованого та безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, враховуючи, що усі сумніви щодо доведеності вини трактуються на користь останнього та те, що його вина не випливає із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, вважаю за необхідне провадження у справі закрити.
Керуючись ст. 63 Конституції України, ст. 7, ч. 1 ст. 130, 245, 247, 278, 280, 251-252, 256, КпАП України, п. 2.5. ПДР України, наказом № 1452/735 від 09.11.2015 року Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10-ти діб з дня її винесення.
СуддяС. А. Асташев