ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" серпня 2019 р. справа № 300/1395/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 46549,50 грн., -
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця Сендецького Івана Володимировича (надалі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 46549,50 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 46549,50 грн., яка виникла з самостійно задекларованих відповідачем грошових зобов'язань з єдиного податку в сумі 43843,16 грн., штрафної санкції в сумі 2500,00 грн. та пені в розмірі 206,34 грн.
Ухвалою від 26.06.2019 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. Ухвалу про відкриття провадження від 26.06.2019 направлено за адресою місця проживання, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 (а.с.23). 29.06.2019 вручення ухвали від 26.06.2019 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.30).
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.
12.04.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до Тисменицької ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за І квартал 2018 року, в якій відповідач самостійно зазначив суму єдиного податку в розмірі 20099,16 грн. (а.с.11).
19.07.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до Тисменицької ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за півріччя 2018 року, в якій відповідач самостійно вказав суму єдиного податку в розмірі 14689,93 грн. (а.с.12).
06.11.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до Тисменицької ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за ІІІ квартал 2018 року, в якій відповідач самостійно зазначив суму єдиного податку в розмірі 433,35 грн. (а.с.13).
11.02.2019 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до Тисменицької ДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2018 рік, в якій відповідач самостійно зазначив суму єдиного податку в розмірі 21120,72 грн. (а.с.14).
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 сплатив 12500,00 грн., в результаті чого загальна сума нарахованого грошового зобов'язання за основним зобов'язанням становить 43843,16 грн.
Штрафна санкція в розмірі 2500,00 грн. нарахована відповідачу згідно податкового повідомлення-рішення № 0040835413 від 31.10.2018 внаслідок порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку. Вказане податкове повідомлення-рішення згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу вручено відповідачу 02.11.2018 року (а.с.15).
Також відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нараховано пеню в розмірі 206,34 грн.
25.05.2018 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області надіслано відповідачу на його податкову адресу податкову вимогу форми "Ф" № 49274-54, яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана відповідачем 29.05.2018 (а.с.16).
Згідно довідки Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 25.06.2019 загальна сума заборгованості відповідача становить 46549,50 грн., з яких: 43843,16 грн. сума основного зобов'язання з єдиного податку за 2018 рік; 2500,00 грн. штрафні санкції; 206,34 грн. пеня (а.с.10).
Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України (надалі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 293.1 статті 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
При цьому, згідно з підпунктом 293.3.2 пункту 293.3 статті 293 ПК України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (пункт 294.1 статті 294 ПК України).
Згідно з пунктами 295.3 та 295.4 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (пункт 300.1 статті 300 ПК України).
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначену для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
25.05.2018 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області надіслано відповідачу на його податкову адресу податкову вимогу форми "Ф" № 49274-54, яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана відповідачем 29.05.2018 (а.с.16).
Відповідач вказану податкову вимогу № 49274-54 від 25.05.2018 не оскаржив. Доказів протилежного суду не подано.
Внаслідок порушення відповідачем строку сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку на 124 календарні дні, 31.10.2018 контролюючий орган прийняв податкового повідомлення-рішення № 0040835413 про нарахування штрафу в розмірі 2500 грн. (а.с.15).
Суд зазначає, що відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідач податкове повідомлення-рішення № 0040835413 від 31.10.2018 не оскаржував в адміністративному чи судовому порядку, а тому сума грошових зобов'язань, визначених цими податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженою.
Окрім цього, за відповідачем рахується заборгованість з пені, що обліковується в картці особового рахунку в сумі 206,34 грн., нарахована згідно підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України (а.с.18).
Заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в загальній сумі 46549,50 грн. підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податків станом на 25.06.2019 (а.с.10), витягом з карток особового рахунку (а.с.17-22).
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено самостійно податковий борг в розмірі 46549,50 грн., то суд вважає підставним звернення контролюючого органу до суду із позовом про його стягнення у спосіб, визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України.
Таким чином, адміністративний позов Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 46549,50 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу. Доказів понесення інших витрат суду не подано.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід місцевих бюджетів Івано-Франківської області в порядку та розмірах, передбачених Бюджетним кодексом України, податковий борг в розмірі 46549 (сорок шість тисяч п'ятсот сорок дев'ять) гривень 50 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, код 39394463, вулиця Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.