31 липня 2019 р. № 400/1940/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
про:визнання протиправним та скасування рішення від 02.06.2017 р. №40/3, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення від 02.06.2017 № 40/3 про відмову в призначенні пенсії; визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування пенсії за віком за період з 06.02.2017 по 22.03.2019 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію за віком за період з 06.02.2017 по 22.03.2019 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач заперечує проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки у позивача на час первинного звернення про призначення пенсії - 06.02.2017 не було достатнього страхового стажу для призначення пенсії, оскільки трудова книжка, яку позивач долучив до заяви, була видана на ім'я ОСОБА_1 , тоді як паспорт громадянина України видано позивач на прізвище « ОСОБА_2 ». Також відповідач просив залишити позов без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою від 31.07.2019 замінено відповідача на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
06.02.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Станом на день подання заяви позивач досяг віку 58 років 11 місяців.
Рішенням відповідача від 03.05.2017 № 33/1 позивачу призначено пенсію згідно наданої трудової книжки. У рішенні відповідач зазначив, що до заяви позивачем надано паспорт на прізвище « ОСОБА_2 » та трудову книжку на прізвище « ОСОБА_3 ». Записи про роботу в трудовій книжці після 2000 року співпадають з індивідуальними відомостями про застраховану особу.
02.06.2017 відповідачем прийнято рішення № 40/3, яким скасовано рішення № 33/1 від 03.05.2017 року та відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу - 25 років.
У рішенні зазначено, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу та диплому до страхового стажу зараховано 13 років 2 місяці 25 днів.
Управлінням ПФУ був зроблений запит до Республіки Молдова з проханням допомогти витребувати довідки на ОСОБА_1 за період його роботи в Республіці Молдова, але до теперішнього часу відповідь не надійшла.
Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 з 20.10.2000 по 25.07.2010 працював у УВП «Забота». Згідно листа УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва від 14.03.2017 року № 2820/08 з'ясувалось відсутність нарахування заробітної плати застрахованій особі ОСОБА_1 за 2000-2010 роки по страхувальнику учбово-виробниче підприємство «Забота». Згідно акту перевірки страхувальника на предмет фактичного місцезнаходження від 13.03.2017, УВП «Забота» не знаходиться за юридичною адресою. До відділу обліку надходження платежів УВП «Забота» надало звіти за 2000-09.2006, 11.2006-2008 з ФОП, 10.2006, 10.2008 без ФОП, а до відділу персоніфікованого обліку також надало звіти за 2000-2008 року, але на ОСОБА_1 за цей період не звітувало.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.09.2018 року по справі № 487/3103/18 встановлено факт належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_1 .
22.03.2019 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії.
18.04.2019 ОСОБА_1 надав відповідачу заяву про нарахування та виплату пенсії за віком за період з 06.02.2017 року .
Листом від 02.05.2019 відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті пенсії за період з 06.02.2017 по 22.03.2019 року, оскільки пенсію за віком призначено з 22.03.2019 року.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідач відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідачем не зазначена норма права, якою передбачено право відповідача скасовувати раніше прийняті рішення.
Рішення від 02.06.2017 № 40/3 не відповідає критеріям ч.2 ст.2 КАС України, а саме є необґрунтованим, прийнято з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
До стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання. До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків ( ст.56 Закону України " Про пенсійне забезпечення").
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 3 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством.
Відповідно до ч.10 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Невнесення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відбулось не з вини позивача.
Несплата УВП «Забота» страхових внесків за ОСОБА_1 не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періоду роботи, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.
Внаслідок невиконання УВП «Забота» обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за спірний період на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 24.05.2018 року по справі № 490/12392/16-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Посилання відповідача про неможливість зарахування період роботи позивача в Республіці Молдова судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасниць Угоди, враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди.
Клопотання про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає, оскільки ухвалою суду від 01.07.2019 року суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновив строк звернення до суду на підставі клопотання позивача, поданого разом з позовною заявою, в якій позивач вважав, що після усунення описки у трудовій книжці відповідач нарахує йому пенсію відповідно до ст. 45 Закону України № 1058 із дати первинного звернення 06.02.2017, тому про порушення своїх прав позивач дізнався 02.05.2019.
Суд при відкритті провадження у справі визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду, тому правових підстав вважати, що цей висновок був передчасним, немає, тому клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів суду, що діяв правомірно, тому позов належить задовольнити.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 02.06.2017 № 40/3 про відмову в призначенні пенсії.
3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) щодо ненарахування пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 06.02.2017 по 22.03.2019 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) нарахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 06.02.2017 по 22.03.2019 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко