Іменем України
30 липня 2019 року
м. Харків
справа № 641/4630/19
провадження № 22-ц/818/3760/19
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Харківська муніципальна страхова компанія»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» про відшкодування витрат понесених на проведення експертизиза апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 червня 2019 року, постановлене під головуванням судді Григор'єва Б.П., в місті Харкові, -
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» про відшкодування витрат понесених на проведення експертизи.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 червня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за вищевказаним позовом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, а також вирішити питання судових витрат.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; вказує, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали належним чином не перевірив тотожність предмету та підстав заявлених вимог у даному позові та позовних вимог у цивільній справі №544/435317/17. Судом не було належним чином досліджено та оцінено усі докази у справі, оскільки предметом спору у даній справі є 2500 грн., які він поніс 23.11.2016 року як потерпілий, вони не є судовими витратами у справі. А рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25.10.2018 року стягнуто 2 500 грн., як судові витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи.
Відзиву на апеляційну скаргу не надано.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 2500 грн. в якості витрат, понесених останнім у зв'язку з проведенням експертизи визначення розміру збитку, є тотожною вимогою (вимога заявлена з тих самих підстав, між тими самими сторонами, про той самий предмет) з приводу якої було ухвалено рішення Октябрським районним судом м. Полтави від 25.10.2018 року, рішення залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 18.04.2019 року.
Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Відповідно до наведеної норми суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Відсутність хоча б однієї з наведених складових не дає судді підстави відмовляти у відкритті провадження у справі.
Необхідність застосування вказаної норми зумовлена неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову.
Судом встановлено, що наразі предметом позовних вимог ОСОБА_1 є стягнення з відповідача на користь позивача 2 500 грн. у відшкодування витрат, понесених позивачем, як потерпілим, на проведення експертизи (дослідження) для визначення розміру збитку, заподіяного позивачу, згідно квитанції від 23 листопада 2016 року.
Сторони не заперечують, що рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25.10.2018 року у цивільній справі №554/4353/17 з відповідача на користь позивача було стягнуто 63 429,66 грн. страхового відшкодування, 8500 грн. - витрат на правову допомогу та 2500 грн. - судових витрат на оплату за проведення судової автотоварознавчої експертизи.
Матеріали справи містять дві квитанції на суму 2 500 грн., які сплачені позивачем, а саме: 23 листопада 2016 року ОСОБА_1 оплатив 2 500 грн. за експертизу транспортного засобу, а також 22 травня 2018 року позивачем оплачено 2 500 грн. за проведення судової автотоварознавчої експертизи (а.с.30, а.с.30 зворотній бік).
Позов ОСОБА_1 про відшкодування витрат понесених на проведення експертизи у розмірі 2500 грн. від 23.11.2016 року не є тотожним позовним вимогам ОСОБА_1 про захист прав споживача, визначення розміру страхового відшкодування та зобов'язання вчинити певні дії, за результатами розгляду якого ухвалене рішення у справі №554/4353/17.
Крім того з наявних на даний час матеріалів справи не вбачається, що за заявленими позивачем вимогами вже ухвалювалося судове рішення.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та передчасно прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 186 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У зв'язку з цим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Посилання апелянта на розподіл судових витрат не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки розподіл судових витрат між сторонами вирішується судом за результатами розгляду позовної заяви по суті заявлених вимог. Наразі розглянуто процесуальне питання. Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості стягнути судові витрати з відповідача на користь позивача за результатами розгляду апеляційної скарги, оскільки не вирішено спір по суті позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 червня 2019 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: С.С. Кругова
Н.П. Пилипчук
Повне судове рішення виготовлено 31.07.2019 року.