Справа № 635/7075/18 Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/1353/19 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
23 липня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання, -
ВирокомДиканського районного суду Полтавської області від 22.08.2016 р. ОСОБА_7 засуджений за ст. 185 ч.2 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання звільнено з іспитовим строком на 2 роки.
Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 07.04.2017 р. звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано, направлено засудженого ОСОБА_7 в місця позбавлення волі для відбування покарання у виді двох років позбавлення волі, призначеного вироком Диканського районного суду Полтавської області від 22.08.2016 р.
Початок строку - 22.04.2017 року. Кінець строку - 22.04.2019 року.
Засуджений ОСОБА_7 звернувся До Харківського районного суду Харківської області з клопотанням щодо застосування відносно нього умовно-дострокового звільнення на підставі статті 81 КК України.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення.
Суд обґрунтував прийняте рішення тим, що ОСОБА_7 з 22.04.2017 р. під час відбуття покарання має лише два заохочення, до промислової зони не працевлаштований, має непогашену заборгованість за виконавчими листами згідно вироку суду, підтвердження сумлінної поведінки суду не надано, у зв'язку з чим суд відмовив у задоволенні його заяви про умовно-дострокове звільнення.
Не погодившись з рішенням районного суду засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2018 року тазастосувати до нього положення ст. 81 КК України.
Обґрунтовуючи свою апеляційну вимогу, обвинувачений зазначає про те, що він на протязі усього відбування покарання має два заохочення, стягнень не має, характеризується виключно позитивно, у зв'язку з чим вважає, що своєю поведінкою повністю довів своє виправлення та перевиховання.
Заслухавши доповідь судді; доводи прокурора, який заперечував про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши оскаржувану суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Виконання призначеного покарання є доцільним тільки за тієї умови, що ним досягається поставлена в законі мета: крім кари ще і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Якщо ця мета може бути досягнута ще до закінчення призначеного судом строку покарання, то в подальшому у його виконанні відпадає необхідність. З огляду на це, закон передбачає можливість застосування судом умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26 квітня 2002 року визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв'язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.
У відповідності до положень п. 17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, суду слід ретельно з'ясувати : ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.
Відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА_7 в місцях позбавлення волі знаходиться з 24.04.2017 року. Під час тримання в державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)» характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав, до праці не залучався
З 05.05.2017 р. відбуває покарання в державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)». За час відбування покарання характеризується посередньо, для стимулювання правослухняної поведінки заохочувався два рази, стягнень не має. До промислової зони не працевлаштований, залучається до робіт з благоустрою установи, до праці ставиться посередньо. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику у свою адресу. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки i безпеки праці. Підтримує соціально-корисні зв'язки з матір'ю шляхом листування, посилок передач та телефонних розмов. Участі у самодіяльних організаціях не приймає. На профілактичному обліку не перебуває.
Питання щодо можливого застосування ст. 100, 101 КВК України було розглянуто 17.01.2018 року, комісією установи було відмовлено у застосуванні даної пільги, як особі, яка не стає на шлях виправлення. Питання щодо можливого застосування ст. 82 КК України було розглянуто 15.05.2018 року, комісією установи було відмовлено у застосуванні даної пільги, як особі, яка не стала на шлях виправлення. Питання щодо можливого застосування ст. 81 КК України було розглянуто 19.09.2018 року, комісією установи було відмовлено у застосуванні даної пільги, як особі, яка не довела своє виправлення.
Колегія суддів також бере до уваги, що засуджений має лише два заохочення; комісією установи було тричі відмовлено у застосуванні до засудженого ст. ст. 100,101 КВК України, ст.ст. 81, 82 КК України, що не доводить його виправлення на краще; за виконавчими листами згідно останнього вироку суду на загальну суму 948 грн. за час відбування покарання починаючи з 22.04.2017 року засудженим погашено лише 40,08 грн.; до промислової зони не працевлаштований.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що засуджений на час розгляду клопотання в суді першої інстанції не довів своєю поведінкою і ставленням до праці свого повного виправлення, оскільки ОСОБА_7 за час перебування у місцях позбавлення волі з 22.04.2017 року лише два заохочення, судові витрати за останнім вироком не відшкодував, характеризується адміністрацією установи посередньо, а тому суд дійшов вірного рішення щодо відмови у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, внаслідок неефективності такого заходу щодо попередження вчинення ним нових злочинів, та відсутності беззаперечних та переконливих підстав, на підставі яких можна зробити висновок про виправлення засудженого, що підтверджується даними наведеними вище.
Крім того, згідно наданої суду апеляційної інстанції інформації, засуджений 22.04.2017 року станом на 23 липня 2019 року вже відбув призначене покарання за вироком Диканського районного суду Полтавської області від 22.08.2016 року та був звільнений 22 квітня 2019 року.
За таких обставин, апеляційна ОСОБА_8 не підлягає задоволенню, оскільки фактично відсутній предмет апеляційного розгляду внаслідок повного відбуття засудженим покарання за вироком Диканського районного суду Полтавської області від 22.08.2016 року, а оскаржувануухвалу районного суду належить залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді -