31 липня 2019 року
Київ
справа №200/13949/18-а
адміністративне провадження №К/9901/20531/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.02.2019 позов задоволено: визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 07.07.2017 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 79451,03 грн на підставі статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідач оскаржив дане рішення до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2019 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Донецькій області про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги та повернуто апеляційну скаргу заявнику. 05.06.2019 відповідач повторно подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 апеляційна скарга залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України: пропущений строк на апеляційне оскарження, а підстави, вказані у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, не визнані поважними. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача з тих підстав, що відповідач не надав доказів вжиття заходів, спрямованих на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, а саме: доказів своєчасного звернення до відповідних органів (ДФС України, територіального органу Державної казначейської служби України) щодо вирішення питання про виділення додаткових асигнувань для сплати судового збору у справі №200/13949/18-а, доказів відмови в виділенні грошових коштів на відповідні видатки.
22.07.2019 відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення, а справу направити до апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що повторна апеляційна скарга була подана у встановлений законом строк для подання апеляційної скарги, апеляційний суд не надав відповідної оцінки його доводам щодо відсутності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до вимог частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору та/або тимчасова відсутність коштів, не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку суб'єкту владних повноважень, зокрема державному органу. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду