Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 2040/6351/18
адміністративне провадження № К/9901/16963/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 2040/6351/18
за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Приватного акціонерного товариства «Харківський електротехнічний завод «Трансзв'язок» про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю),
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Харківський електротехнічний завод «Трансзв'язок» на рішення Харківського окружного адміністративного суду (суддя Шляхова О. М.) від 19 листопада 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Чалий І. С., Жигилій С. П., Перцова Т. С.) від 23 квітня 2019 року,
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2018 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Харківський електротехнічний завод «Трансзв'язок» (далі - ПрАТ «Завод Трансзв'язок»), в якому просило:
- до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель Приватного акціонерного товариства «Харківський електротехнічний завод «Трансзв'язок», за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, б. 16 зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв'язку з чим зобов'язати керівництво Приватного акціонерного товариства «Харківський електротехнічний завод «Трансзв'язок» негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що за результатами позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ПрАТ «Харківський електротехнічний завод «Трансзв'язок», встановлено численні порушення Кодексу цивільного захисту України, та інших нормативно-правових актів щодо пожежної, техногенної безпеки.
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року задоволено адміністративний позов.
До повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель Приватного акціонерного товариства «Харківський електротехнічний завод «Трансзв'язок», за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, б. 16 зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв'язку з чим зобов'язати керівництво Приватного акціонерного товариства «Харківський електротехнічний завод «Трансзв'язок» негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 18 червня 2019 року ПрАТ «Завод Трансзв'язок» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2019 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «Завод Трансзв'язок» та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії зазначеної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.
6. 16 липня 2019 року до Верховного Суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області надійшов відзив на касаційну скаргу ПрАТ «Завод «Трансзв'язок», в якому позивач просить оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
7. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 10 травня 2018 року по 11 травня 2018 року Основ'янським РВ у м. Харків Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Приватного акціонерного товариства «Харківський електротехнічний завод «Трансзв'язок», за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, б. 16.
9. Результати перевірки оформлені актом від 11 травня 2018 року № 30 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
10. Перевіркою встановлено ряд порушень Кодексу цивільного захисту України № 5403-VІ (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених Наказом МНС України від 15 серпня 2007 року № 557, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2007 року № 1006/14273, Наказів МНС України від 16 серпня 2005 року № 140, від 23 лютого 2006 року № 98, а саме: у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту. які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; на вікнах приміщень, де перебувають люди, металеві грати виконати не виконані розкривавшимися, розсувними або такими що знімаються; відсутній другий евакуаційний вихід із приміщень третього поверху будинку бухгалтерії; клас вогнестійкості несучих конструкцій сходових маршів занижено, та не відповідає нормованим вимогам. (Будівля адміністрації); шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням; облицювання стін та стелі на шляхах евакуації виконане з горючих матеріалів (Будівля бухгалтерії, будівля її прохідної); у місцях перепаду висот на шляхах евакуації більше 0,05м не встановлено пандуси з ухилом не більше як 1:6; з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконі не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (скруткою); влаштовані та експлуатуються тимчасові електромережі; використовуються саморобні електричні подовжувані, які не відповідають вимогам ПУЕ; допускається експлуатація пошкоджених розеток та електричних коробок; допускається експлуатація в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків); електричні світильники підвішені безпосередньо на струмопровідні проводи; допускається прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів; електричну проводку прокладено безпосередньо по горючим основам; не надано акти прихованих робіт з монтажу електричної мережі за горючими панелями облицювання стін та стелі (Будівля бухгалтерії); будівлі, приміщення та споруди не обладнані автоматичними системами протипожежного захисту відповідно до чинних нормативно - правових актів; системи зовнішнього протипожежного водопостачання несправні, та не відповідають вимогам протипожежних норм. Пожежні гідранти несправні, пожежна водойма біля складу готової продукції не обладнана пристроєм для забору води; пожежні крани недоукомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметра та стволами, а також важелем для полегшення відкривання вентиля; територію підприємства, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки не доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння. На території відсутні пожежні щити.
11. Згідно акта перевірки, жодних зауважень щодо проведення перевірки та виявлених порушень з боку посадових осіб підприємства, зокрема директора, не було.
12. Наслідки проведення перевірки, яка проведена суб'єктом владних повноважень не втратили юридичної дії, адже ані в судовому порядку, ані в адміністративному порядку суб'єктом господарювання не оскаржувалось та не скасовано в установленому законом порядку.
13. За результатом повторної позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Приватного акціонерного товариства «Харківський електротехнічний завод «Трансзв'язок», за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, б. 16, складено акт № 145 від 02 листопада 2018 року, Основянським РВ у м. Харкові ГУ ДСНС в Харківській області встановлено часткове усунення порушень.
14. Також, у акті повторної перевірки, в графі «Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеної перевірки та складеного акта перевірки», уповноваженою особою суб'єкта господарювання, зазначено наступне:
П. 2 на вікнах приміщень, не перебувають люди;
П. 3 надано укладений договір на проведення обробки;
П. 4 евакуаційне освітлення виконано в будівлі бухгалтерії, в приміщенні цеху №3 евакуаційне освітлення згідно з проектом пожежної сигналізації;
П. 5 на шляхах евакуації сходових шляхів будівлі бухгалтерії демонтовані горючі матеріали та виконані роботи штукатурки та окраски.
15. Вказаний акт отримано та підписано в.о. головного інженера ОСОБА_1 та в.о. голови правління Воропаєвим С. ОСОБА_2 . 02 листопада 2018 року.
16. Вважаючи, що зазначені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, створюють реальну загрозу життю та здоров'я людей, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.
18. Зокрема, суди попередніх інстанцій зазначили, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей і не були усунуті суб'єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.
19. Також, суди зазначили, що перевірки відповідача здійснювались у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Законів України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, наказу від 02 травня 2018 року № 110 Про проведення позапланових перевірок об'єктів та наказу від 31 жовтня 2018 року № 97. За наслідками перевірок встановлено, що будівлі Приватного акціонерного товариства «Харківський електротехнічний завод «Трансзвязок» експлуатуються з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Акти перевірок підписані в.о. голови правління без зауважень.
20. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють на Приватному акціонерному товаристві «Харківський електротехнічний завод «Трансзвязок», відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
22. Зокрема, скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що ПрАТ «Завод «Трансзв'язок» було здійснено низку робіт направлені на усунення порушень, виявлених перевіряючим органом, відтак відповідачем вживаються заходи з метою усунення таких порушень.
23. Також, скаржник зауважує, що судами не взято до уваги те, що більшість будівель та приміщень, в яких встановлено порушення вимог нормативно-правових актів у сфері пожежної та техногенної безпеки, не експлуатуються.
24. Скаржник звертає увагу, що судами попередніх інстанцій не дотримано принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення експлуатації будівель ПрАТ «Завод «Трансзв'язок», оскільки таке «покарання» не є пропорційним до виявлених порушень.
25. Крім того, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що судами не враховано та не наведено обставин, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища. Також не надано оцінки тому, що перевірки позивача проводилася всупереч розпорядження КМУ від 27 грудня 2017 року № 981-р та річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) ДСНС України на 2018 рік.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
27. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
28. Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013 (яке було чинним, на час виникнення спірних правовідносин) Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
29. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 «Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач.
30. ПрАТ «Завод «Трансзв'язок» є суб'єктом господарювання, а тому, згідно ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, забезпечує виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; забезпечує дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; розробляє заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечує виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримує у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.
31. Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника (ч. 2 ст. 51 Кодексу цивільного захисту України), забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України).
32. Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
33. Згідно ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
34. Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
35. Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
36. Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
37. Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.
38. Отже, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області наділене відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки).
39. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
40. Відповідно до п. 26 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
41. Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
42. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
43. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно Актів від 02 листопада 2018 року № 145, складеного посадовими особами ДСНС України за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ПрАТ «Завод «Трансзв'язок», суб'єктом господарювання частково усунені раніше виявлені контролюючим органом порушення. Це, на думку колегії суддів свідчить про добросовісність намірів ПрАТ «Завод «Трансзв'язок» щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.
44. Разом з цим, на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення ПрАТ «Завод «Трансзв'язок» порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишались, продовжували створювати загрозу життю та здоров'ю людей. Відтак вірними є висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
45. Посилання скаржника на те, що ним усунуто частину виявлених порушень не свідчить про минування загрози життю та здоров'ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.
46. Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
47. Отже, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.
48. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії», «Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
49. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
50. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.
51. Крім цього, Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
52. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
53. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про задоволення позовних вимог.
54. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
55. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
56. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківський електротехнічний завод «Трансзв'язок» залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі № 2040/6351/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов