Єдиний унікальний номер 341/958/19
Номер провадження 2/341/541/19
25 липня 2019 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Юсип І.М.
секретаря Король І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Галичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без заявлення самостійних вимог Служба в справах дітей Галицької РДА про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди батька, -
29.05.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 і просить постановити рішення, яким надати дозвіл ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тимчасовий виїзд з України та на її в'їзд до Республіки Польща з метою навчання, в період з 01.05.2019 року до 24.07.2026 року без згоди та супроводу батька - ОСОБА_2 , в супроводі осіб уповноважених нею, ОСОБА_1 або в її супроводі.
З позовної заяви поданої позивачем, ОСОБА_1 вбачається, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який згідно рішення Галицького районного суду від 20.02.2019 року було розірвано. У шлюбі народилася одна дитина: дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу залишена проживати з нею. Вона проживає та працює в Республіці Польща, і бажає щоб дитина навчалася та була поруч із нею, однак батько дитини не дає дозвіл на виїзд дитини.
Зазначає, що їхня дочка проживала та навчалася з 2013 по 2017 роки в Польщі, однак на прохання відповідача вона відпустила дочку на Україну і батько дитини не повернув її. Дочка не бажає навчатися в Україні, пропускає уроки, окрім того в Польщі проживає її рідний брат, за яким вона сумує, також в неї там багато друзів.
На неодноразові прохання про дозвіл колишній чоловік не погоджується і уникає контактів зі мною, а вона в інтересах дитини змушена звернутися з даним позовом до суду. Просила позов задоволити повністю.
Відповідно до ч.4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Згідно ч.1 ст. 276 ЦПК України, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Ухвалою судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03.06.2019 року враховуючи предмет та підстави позову, клопотання позивача, відповідно до вимог ст.ст. 19, 274 ЦПК України відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Даною ухвалою було встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали подати заяву із запереченням щодо розгляду в порядку спрощеного провадження та п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву.
Відповідачу була направлена ухвала суду із копією позову та доданих до неї додатків, разом із викликом до суду на адресу проживання. Відповідач ОСОБА_2 отримав виклик суду та пакет із документами позову, про що свідчить його підпис на супровідному листі, який міститься в матеріалах справи. Таким на адресу суду скеровано заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі. Заперечення щодо розгляду в спрощеному порядку подано не було, будь-яких клопотань від сторони подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася. Згідно поданої заяви, позовні вимоги підтримує повністю з викладених у позовній заяві підстав і просить справу розглянути без їх участі, позов задоволити повністю.
Відповідач в судове засідання на виклик суду не з'явився, який повідомлявся належним чином в установленому порядку про розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, однак таким подано до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, визнання позовних вимог.
Представник Служби у справах дітей в судове засідання не з'явилася, однак начальником служби направлена на адресу суду заява про розгляд даної справи за відсутності їхнього представника. Та скерували рішення комісії з питань захисту прав дитини з якого видно, що ОСОБА_1 надається згода на тимчасовий виїзд до Республіки Польща без згоди батька у супроводі матері, терміном до 24.07.2026 року.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Так, в Україні дитинство охороняється державою (частина третяс татті 51 Конституції України). Держава має забезпечувати належні умови для виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвиткудітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності (стаття 4 Закону України «Про охорону дитинства»). Пріоритетом у правовому регулюванн ісімейних відносин є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичногорозвитку (частина друга статті 1 Кодексу).
Статтею 33 Конституції України регламентовано, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який згідно копії рішення Галицького районного суду від 20.02.2019 року - розірвано, визначено місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір'ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за місцем тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-10).
Від даного шлюбу у сторін є неповнолітня дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.7).
Копією довідки виданої початковою школою у Варшаві вбачається, що ОСОБА_3 відвідувала школу з 01.09.2013 по 27.02.2017р. (а.с.13).
З копії посвідки на проживання видно, що позивачка ОСОБА_1 має дозвіл на тимчасове перебування, орендує житло у Варшаві та працює про що свідчить трудовий договір (а.с.16-19).
Згідно ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Згідно ч.2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до статті 313 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦК України») фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по територіїУкраїни і на вибір місцяперебування. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ, Постановою Кабінету Міністрів Українивід 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянамиУкраїни».
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» документами, що надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина під час перебування за її межами, зокрема є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини.
У відповідності до п.п. 2, 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року за № 57, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється, зокрема, за рішенням суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
В силу вимог частин 1 та 2 статті 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Крім того відповідно рішення від 11.06.2019 року комісії з питань захисту прав дитини Галицької РДА «Про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди батька» надано дозвіл ОСОБА_1 на тимчасовий виїзд до Республіки Польща без згоди батька у супроводі матері, терміном до 24.07.2026 року.
З огляду на викладене діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду малолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків, або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.
Оскільки у позивачки є складнощі в отриманні згоди відповідача на виїзд дитини за кордон, а також беручи до уваги той факт, що судом при розгляді даної справи не встановлено обмежень чи заборон, які унеможливлюють виїзд малолітньої дитини за межі України для тимчасового перебування, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , та надання дозволу на тимчасовий виїзд з України малолітньої дитини - дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та на в'їзд до Республіки Польща з метою навчання без згоди батька.
Відповідач по справі - батько малолітньої Мілани звернувся до суду із заявою про визнання позову, яка викладена письмово та долучена до матеріалів справи. Враховуючи вищезазначене, зважаючи на положення чинного законодавства України, правову мету інституту надання дозволу на виїзд дитини за кордон до Республіки Польща без згоди одного з батьків, з урахуванням принципу рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини та враховуючи інтереси малолітньої ОСОБА_3 . Суд вважає що вимога позивача щодо надання дозволу на тимчасовий виїзд з України та на її в'їзд до Республіки Польща без згоди батька підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 313 ЦК України, ч.2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», ст.ст. 141, 150, 154, 155, 157 СК України, Правил перетинання державного кордону громадянами України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 136, 247, 258, 263-265, 274-279 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без заявлення самостійних вимог Служба в справах дітей Галицької РДА про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди батька - задовольнити.
Надати дозвіл ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасовий виїзд з України та на її в'їзд до Республіки Польща з метою навчання, в період з 01.05.2019 року до 24.07.2026 року без згоди та супроводу батька - ОСОБА_2 , в супроводі осіб уповноважених ОСОБА_1 або в її супроводі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя:І. М. Юсип