26 липня 2019 р. Справа № 480/2546/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Толок Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання постанов такими, що не підлягають виконанню,-
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що державним виконавцем прийнято постанови про стягнення з нього виконавчого збору та накладення штрафу, які вважає протиправними. 28.08.2018 набули чинності зміни до Закону України «Про виконавче провадження», якими запроваджено стягнення виконавчого збору та накладення штрафу у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців. Відповідно до принципу незворотності закону у часі, визначеного статтею 58 Конституції України, така заборгованість має обчислюватись з дня набрання чинності відповідною нормою. Зазначає, що стягнення штрафу та виконавчого збору на підставі ст. 27 та ч. 14 т. 71 Закону України «Про виконавче провадження» може мати місце не раніше 28.08.2019. Оскаржувані постанови суперечать статті 58 Конституції України, тому не підлягають виконанню. Постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про накладення штрафу винесена з порушенням строків, визначених ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Просить визнати такими, що не підлягають виконанню постанови від 24.09.2018 про стягнення з ОСОБА_2 штрафу в сумі 2437,20 грн. та від 18.04.2019 про стягнення виконавчого збору в сумі 1218,60 грн., які винесені у виконавчому провадженні №59493806
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 аліментів в розмірі 900 грн. на утримання дитини. У зв1язку з тим, що станом на 24.09.2018 у боржника була заборгованість по аліментах понад рік, на підставі ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» прийнята постанова про накладення штрафу в розмірі 20% від суми боргу, що становить 2437,20 грн. Зарічним районним судом було відкликано виконавчий лист у зв'язку з постановленням нового рішення. У зв'язку з наявністю заборгованості, яка перевищує суму платежів по аліментах за однин рік, була прийнята постанова про стягнення виконавчого збору. 18.04.2019 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Постанови про стягнення виконавчого збору та штрафу виведені в окремі виконавчі провадження. Оскаржувані постанови прийняті після набрання чинності законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання». У боржника була можливість після набрання чинності законом та до винесення оскаржуваних постанов погасити наявну заборгованість по аліментам. Просить відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із зазначених в позові підстав. Просив позов задовольнити
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову із зазначених у відзиві підстав. Просив відмовити в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що на виконанні у Ковпаківському ВДВС міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області перебувало виконавче провадження П №50493806 з виконання виконавчого листа №591/5595/15, виданого Зарічним районним судом м. Суми про стягнення аліментів з ОСОБА_2 в розмірі 900 грн. на користь ОСОБА_3 на утримання дитини щомісячно до її повноліття, починаючи з 07.08.2015.
24.09.2018 державним виконавцем винесена постанова про накладення на боржника штрафу в сумі 2437,20 грн. за невиконання рішення суду у зв'язку з наявністю заборгованості за період з 14.06.2016 по 24.09.2018 в сумі 12186,00 грн (а.с. 11).
18.04.2019 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1218,60 грн. у зв'язку з наявною заборгованістю по аліментам, яка перевищує суму платежів за один рік (а.с. 12).
22.04.2019 вказані постанови виділено в окремі виконавчі провадження. Відкрито виконавче провадження ВП №58953639 з виконання постанови №50493806 про стягнення штрафу; виконавче провадження ВП №58953409 з примусового виконання постанови №50493806 про стягнення виконавчого збору (а.с. 20,21).
28.08.2018 року набрав чинності Закон України від 03.07.2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» (далі Закон № 2475-VIII).
Законом № 2475-VIII стаття 71 Закону України «Про виконавче провадження» була доповнена частиною 14. Відповідно до абзацу 1 частини 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
При цьому частина 4 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» була викладена в наступній редакції: «Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання».
Відповідно до ч.ч. 1,4 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній з 28.08.2018 року) визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов'язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.
Суд зазначає, що за загальним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, згідно якої, дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі 1-7/99).
Отже, з 28.08.2018 року Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що строк обчислення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів (заборгованість за один рік, заборгованість за два роки, заборгованість за три роки, тощо) саме для застосування заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону № 1404-VIII, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. Наведене дає підстави дійти висновку про те, що з 28.08.2018 року державний виконавець має право прийняти рішення про стягнення виконавчого збору та накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженню по примусовому виконанню судового рішення про стягнення аліментів за встановленням, зокрема, двох юридичних фактів, а саме: станом на 28.08.2018 року (та у подальшому на день прийняття відповідного рішення) боржник має заборгованість зі сплати аліментів та розмір заборгованості із сплати аліментів учасником виконавчого провадження не оспорений у судовому порядку.
Також, необхідно зауважити, що на час прийняття державним виконавцем оскаржуваних постанов, пункти внесені Законом № 2475-VIII зміни до Закону України «Про виконавче провадження» у встановленому порядку не визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Щодо посилань позивача на те, що заборгованість щодо сплати аліментів утворилась до 28.08.2018, а відповідальність у вигляді штрафу та стягнення виконавчого збору за несплату аліментів введена в дію лише з 28.08.2018, а тому застосуванню до нього не підлягають, суд зазначає таке.
Заборгованість зі сплати аліментів, яка виникла у боржника за період до набрання чинності Законом України від 07.12.2017 № 2234-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів", яким внесено зміни до статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", не можна розцінювати як надання цій нормі права зворотної дії у часі. Для застосування державним виконавцем заходів, визначених частиною 4 статті 27 та статтею 71 Закону України "Про виконавче провадження", визначальним чинником є сам факт наявності заборгованості у встановленому розмірі на момент прийняття рішення про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору, а не період, за який вона виникла.
Крім того, за своєю правовою природою виконавчий збір є збором за примусове виконання рішення. Він не є фінансовою санкцією та його не можна розцінювати як захід притягнення до відповідальності боржника.
Як свідчать встановлені обставини справи, станом на час прийняття відповідачем оскаржуваних постанов позивач мав заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищував суму платежів за один рік, вказана обставина не оспорюється і самим позивачем. Доказів оскарження в судовому порядку або зменшення розміру аліментів сторонами до суду надано не було.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних постанов державний виконавець діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений законом. За таких обставин, підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання постанов від 24.09.2018 про стягнення штрафу та від 18.04.2019 про стягнення виконавчого збору, прийнятих у виконавчому провадженні №59493806 такими, що не підлягають виконанню відмовити в зв'язку з необгрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко