справа №1.380.2019.003813
29 липня 2019 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови,-
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом в якому просить:
- визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області при винесенні постанови від 08.07.2019 року ВП №57436326 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області при винесенні постанови від 08.07.2019 року ВП №57436326 про накладення штрафу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 97 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суддею встановлено, що позивачем до позовної заяви додані письмові докази, копії яких не засвідчені.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1921 гривня.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позовної заяви суб'єктом владних повноважень ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позовна заява містить дві позовні вимоги немайнового характеру, за які позивач має сплатити судовий збір в сумі 3842,00 грн.
Щодо тверджень позивача про те, що оскільки виконавче провадження є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, за яку сплачено судовий збір, та в якій провадження за скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби не відкривається, то за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця судовий збір не сплачується та посилань на постанову Верховного Суду від 18.01.2018 року у справі №565/256/15-ц суд зазначає наступне.
Зі змісту постанови Верховного Суду від 18.01.2018 року у справі №565/256/15-ц на яку посилається позивач в позовній заяві слідує, що не підлягає сплаті судовий збір за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Питання подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця було врегульовано нормами розділу VII Цивільного процесуального кодексу України (в редакції до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), зокрема, статтею 383 якого було передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Таким чином, посилання позивача на вищевказану постанову Верховного Суду є безпідставними та не приймаються суддею до уваги, оскільки така стосується питань сплати судового збору саме за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця відповідно до розділу VII Цивільного процесуального кодексу України, що діяв в редакції до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, а не позовної заяви, поданої відповідно до норм чинного на момент звернення до суду Кодексу адміністративного судочинства України і яка відповідно до статті 3 Закону України «Про судовий збір» є об'єктом справляння судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, у відповідності до ч. 1 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови залишити без руху.
Особі, що звернулася із позовною заявою встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб: подання належним чином засвідчених копій письмових доказів, згідно з переліком наведеним в додатку до позовної заяви разом з доказами надіслання таких рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу, а також оригіналу документу про сплату судового збору в сумі, яка становить 3842,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Клименко О.М.