справа №1.380.2019.000682
з питань забезпечення позову
29 липня 2019 року
м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сакалош В.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Соната-Плюс» про забезпечененя позову до Рудненської селищної ради про визнання незаконним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
на розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соната-Плюс» до Рудненської селищної ради. Позивачем заявлені наступні позовні вимоги:
-визнати незаконним та скасувати рішення Рудненської селищної ради Залізничного району м.Львова № 983 1-го пленарного засідання 7-ї сесії демократичного скликання від 17 жовтня 2018 року "Про надання згоди на списання комунальної власності" територіальної громади смт.Рудно" у цілому;
-зобов'язати Рудненську селищну раду виконати рішення від 10.08.2015 "Про внесення приміщення по АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, які будуть надаватись в оренду за конкурсом.
26.07.2019 представником позивача подане клопотання про забезпечення позову у якому просить суд застосувати заходи забезпечення позову, а саме:
- зупинити дію рішення Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова №983 від 17.10.2018 «Про надання згоди на списання комунальної власності територіальної громади смт. Рудне»;
- зупинити дію рішення Рудненської селищної ради від 04.07.2019 №1246 «Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1» ;
- заборонити Рудненській селищній раді та іншим особам вчиняти будь-які дії, в тому числі здійснювати реєстраційні дії, щодо нежитлової будівлі та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відчуження вказаного майна, прийняття будь-яких рішень щодо нього.
В обґрунтування підстав для забезпечення позову заявник зазначає, що на зазначеній земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться нежитлова будівля, щодо якої прийнято оспорюване позивачем рішення.
Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення, порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Оскільки вказана земельна ділянка з часу отримання ОСОБА_1 документів, що посвідчують право власності на неї , більше не належатиме на праві власності територіальній громаді смт. Рудне, а вищезазначена будівля може бути зруйнована.
Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову, керується таким.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У силу приписів ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 цієї ж ст.151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді заяви покладається виключно на заявника.
Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог.
Суд повинен пересвідчитися в тому, чи існує реальна загроза невиконання, чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивачів, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Також суд вважає за необхідне зауважити, що спосіб у який вживаються заходи забезпечення адміністративного позову не може бути причиною порушення чи звуження прав інших осіб.
Отже, забезпечивши зазначений адміністративний позов в такий спосіб суд вийде за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч.2 ст.150 КАС України, що є неприпустимим.
У ході розгляду поданого клопотання судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даної ухвали, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка звернулась до суду із заявою про забезпечення позову.
Окрім того суд вважає за необхідне звернути увагу, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Чинне законодавство передбачає можливий захист порушеного права, в тому числі, шляхом відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення порушених прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.
Водночас, суд вбачає за необхідне наголосити на тому, що порушене право заявника/позивача буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при прийнятті рішення у даній справі..
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 243, КАС України, суд -
у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Соната-Плюс», про забезпечення позову - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 29.07.2019.
Суддя В.М.Сакалош