Справа №628/1830/19
Провадження №2о/628/153/19
19 липня 2019 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Литвинова А.В.
за участю секретаря судового засідання Борщовій О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Куп'янську Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Куп'янська міська рада Харківської області в особі виконкому Куп'янської міської ради Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення,
18.06.2019 р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Куп'янська міська рада Харківської області в особі виконкому Куп'янської міської ради Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , який до дня своєї смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті батька залишилася спадщина, яка складається з Ѕ земельної ділянки за вище вказаною адресою, на якій розташований житловий будинок з надвірними будівлями, що належить на праві спільної часткової власності заявниці та інша половина житлового будинку та земельної ділянки при ньому належить співвласниці ОСОБА_3 . ОСОБА_2 не залишив заповіту на випадок своєї смерті, що встановлено за даними спадкового реєстру. Заяв від будь-кого зі спадкоємців за законом про прийняття спадщини чи відмову від неї до Куп'янської держнотконтори не надходило. Заявниця ОСОБА_1 зазначає, що постійно проживала зі своїм батьком, здійснювала догляд та піклувалася про нього до дня його смерті. Також вказує на те, що протягом шести місяців з дня смерті батька вона не заявляла про відмову від прийняття спадщини та фактично на час відкриття спадщини постійно проживала разом з ним, а отже і фактично прийняла спадщину. Але, у зв'язку з тим, що заява про вступ у спадщину протягом шести місяців ним не подавалася, спадкова справа не заводилася, тому вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька. ІНФОРМАЦІЯ_2 . нотаріус відмовив їй у прийняття заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька з причини пропуску шестимісячного строку для подання такої заяви. ОСОБА_4 просить суд встановити факт постійного проживання разом з батьком ОСОБА_2 на день його смерті, оскільки мета встановлення такого факту має для неї юридичне значення, а саме, для її права на спадкування.
Ухвалою суду від 20.06.2019 р. провадження у справі відкрито.
Заявниця ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, заяву про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підтримує та просить задовольнити.
Від заінтересованої особи по справі також надійшли до суду письмові заяви про розгляд заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини без їх участі, покладаються на розсуд суду.
Враховуючи заяви учасників справи, фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши докази та з'ясувавши обставини справи, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли, прийшов до наступного.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Куп'янськ- Вузловською селищною радою Харківської області 11.08.2008 року, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
Заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мала дошлюбне прізвище ОСОБА_1 , є дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10.06.1982 року, виданим Куп'янськ - Вузловською селищною радою Харківської області, витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, а отже є спадкоємцем першої черги після смерті батька. (а.с.9,14-15).
10.06.2019 р. за № 10 виконавчим комітетом Куп'янської міської ради Харківської області виданий акт про те, що на день смерті спільно з померлим ОСОБА_2 фактично постійно проживала його донька ОСОБА_1 (а.с.16).
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.06.2019 р. державний нотаріус Куп'янського державної нотаріальної контори Харківської області, Колосовська С.О. , відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , оскільки вона не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк, тому вважається такою, що спадщину не прийняла. При цьому державним нотаріусом було встановлено, що ОСОБА_2 до дня своєї смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 у встановлений законом строк спадщину за законом не прийняла. Окрім доньки померлого заявниці ОСОБА_1 , спадкоємицею за законом згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України є дружина померлого ОСОБА_3 , яка спадщину у встановлений законом строк не прийняла.
На підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Заявниця довела факт прийняття спадщини, що спадкоємець проживав постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини згідно паспортних даних її місце проживання зареєстроване за місцем проживання спадкодавця адресою.
Метою звернення заявниці до суду є встановлення факту її постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
В ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. З наведених підстав колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.»
Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.
Відповідно до ч.1 ст.1221ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно роз'яснень викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
З огляду на те, що в складі спадщини наявне нерухоме майно, в силу вимог ч. 1 ст. 1299 ЦК України спадкоємці зобов'язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, для цього заявниці необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину. Так як такі документи у заявниці відсутні, то вона звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, маючи за мету оформлення та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.
З положень ч. 2 ст. 1120 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
З письмових доказів встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживала з батьком ОСОБА_2 на час відкриття спадщини за місцем проживання спадкодавця за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювала догляд за ним, піклувалася про нього до дня його смерті, однак факт такого проживання може бути встановлений виключно в судовому порядку.
Таким чином, оскільки заявниця, як спадкоємець за законом першої черги постійно фактично проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в одному житловому будинку та протягом шести місяців із часу відкриття спадщини не заявила про свою відмову від спадщини, то вона вважається такою, що прийняла спадщину.
Від встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна його її майнових та немайнових прав, що пов'язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємцем за законом першої черги. Отже, такий факт породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Будь-яких даних про те, що після смерті ОСОБА_2 є спадкоємці у порядку, передбаченому нормами ЦК України, які би оспорювали право заявника на прийняття спадщини, до суду не надано.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 обґрунтована і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 258-259, 264, 265, 268, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 1268 ЦК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Куп'янська міська рада Харківської області в особі виконкому Куп'янської міської ради Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - спадкоємця за законом першої черги разом зі своїм батьком- спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , за однією адресою: будинок АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений 26.07.2019 року.
Головуючий А.В.Литвинов