1[1]
про залишення апеляційної скарги без руху
27 червня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 31 травня 2019 року,
Згідно з вироком Ірпінського міського суду Київської області від 31 травня 2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
Цим же вироком судом вирішені питання щодо речових доказів та відшкодування процесуальних витрат.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник обвинуваченої ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить, дослівно:
«Вирок Ірпінського міського суду Київської області від 31 травня 2019 року, яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначене покарання у виді позбавлення волі строком на сім років, змінити, на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання звільнити із випробуванням з іспитовим строком тривалістю на п'ять років із застосуванням ст. 69 КК України, у бік пом'якшення».
Перевіркою вказаної скарги на предмет її відповідності вимогам ст. 396 КПК України, встановлено, що вона не в повній мірі відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до вимог, передбачених пунктом 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі, поряд з іншими даними, повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Між тим, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, захисником обвинуваченої ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_3 ці вимоги додержані не були.
Зокрема, подана апеляційна скарга не містить у собі обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного вироку, крім того, що призначене обвинуваченій покарання, за своїм розміром є явно несправедливим, внаслідок суворості.
Крім того, незважаючи на те, що в мотивувальній частині апеляційної скарги зазначається про те, що покарання у вигляді 5 (п'яти) років з випробуванням та встановленням іспитового строку 5 (п'ять) років, на думку сторони захисту, було б достатнім та необхідним для досягнення основної мети покарання, воно не узгоджується не тільки з вимогами апеляційної скарги, які сформульовані у її прохальній частині, а й вимогами закону, оскільки в апеляційній скарзі не наведено підстав, передбачених ст. 69 КК України, для призначення обвинуваченої ОСОБА_2 більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, а також підстав для застосування до неї ст. 75 КК України, з урахуванням того, що відповідно до вимог вказаної норми, суд може прийняти рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням лише у разі призначення покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, якщо з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання.
При цьому, іспитовий строк, відповідно до вимог ч. 4 ст. 75 КК України, може бути встановлений тривалістю від одного року до трьох років, а не п'яти як пропонує захисник.
У зв'язку з цим, вимоги апеляційної скарги, як і їх обґрунтування, не можуть бути визнані такими, що відповідають вимогам закону та не дозволяють суду апеляційної інстанції визначити межі перегляду судового рішення, яке оскаржується.
Окрім цього, всупереч вимогам, передбаченим ч. 6 ст. 396 КПК України, захисником обвинуваченої ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_3 не додано до апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів необхідної кількості копій, необхідних для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга, оскільки згідно додатку до апеляційної скарги додано лише одну копію апеляційної скарги.
Наведені в ухвалі судді-доповідача недоліки апеляційної скарги захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 є перешкодою для відкриття апеляційного провадження, а тому, відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 399 КПК України, вона підлягає залишенню без руху, з наданням вказаній вище особі достатнього строку для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 398, 399 КПК України, суддя-доповідач, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 31 травня 2019 року, ухвалений щодо ОСОБА_2 залишити без руху, встановивши строк для усунення виявлених недоліків - сім днівз дня отримання копії цієї ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
ОСОБА_1
Справа № 11-кп/824/2197/2019