Житомирський апеляційний суд
Справа №295/10443/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
19 липня 2019 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали судового провадження №295/10443/19 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 12 липня 2019 року,
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до його підзахисного більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання, або особисте зобов'язання. При цьому, наголошує, що ухвала слідчого судді та клопотання слідчого, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою за змістом мотивування щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є майже ідентичними, тобто, слідчий суддя в мотивувальній частині своєї ухвали формально навів мотивувальну частину клопотання слідчого, не давши належної оцінки доводам останнього про наявність обґрунтованих підстав для тримання під вартою підозрюваного. Наголошує, оскільки його підзахисний співпрацює зі слідством, дає покази, викрадене майно повернуто власнику, жодних насильницьких дій не вчиняв, має постійне місце проживання, утримує непрацездатних батьків та малолітню дитину, має тяжкі захворювання, слідчим та прокурором не доведено будь-яке порушення чи невиконання раніше обраних запобіжних заходів, до клопотання не додано жодного доказу, що підтверджують застосування будь-яких заходів впливу, тому ризики на які посилається слідчий суддя є непідтвердженими та суб'єктивно припущеними, що не може бути підставою для застосування запобіжного заходу максимально суворого виду. Крім того, звертає увагу, що ОСОБА_8 страждає тяжкими захворюваннями, що підтверджується медичним заключенням, тяжких наслідків вчиненим злочином не завдав та не вчиняв насильницьких дій, а тому рахує, що до нього можливо обрати більш м'який запобіжних захід у виді домашнього арешту.
Згідно оскарженої ухвали слідчим суддею Богунського районного суду м.Житомира від 12 липня 2019 року, задоволено клопотання слідчого Житомирського РПВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 07 вересня 2019 року включно. Цією ж ухвалою визначено заставу у розмірі 42262 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_7 та підозрюваного, які просили апеляційну скаргу задовольнити, думку прокурора, яка просила оскаржену ухвалу слідчого судді залишити без змін, розглянувши доводи апеляційної скарги адвоката, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку Глави 18 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу, або відмови у його задоволенні.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий та прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні.
Норми ст.177 КПК України передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при застосуванні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу, дотримався вимог ст.ст. 132, 176-178, 183, 194 КПК України.
Згідно матеріалів провадження, СВ Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12019060170000582 від 10.07.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
10.07.2019 о 01 год. 45 хв. ОСОБА_8 затримано в порядку ст.208 КПК України. 10.07.2019 о 19 год. 10 хв. ОСОБА_8 в порядку ст.278 КПК України було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Доказами, які дають підстави для обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_8 вказаного вище кримінального правопорушення, орган досудового розслідування підтверджує наступними матеріалами кримінального провадження: рапортом о/у СКП ЖРВП ОСОБА_10 ; протоколами огляду місця події від 10.07.2019; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколами пред'явлення речей для впізнання потерпілій ОСОБА_11 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 10.07.2019; повідомленням про підозру ОСОБА_8 від 10.07.2019; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 10.07.2019.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства у діях підозрюваного ОСОБА_8 встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.2-4 ч.1 ст.177 КПК України.
Прийняте рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя мотивував наявністю в матеріалах провадження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Взято до уваги характеризуючі дані стосовно підозрюваного, з яких вбачається, що останній раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, що обґрунтовано характеризує його як особу, схильну до вчинення кримінальних правопорушень, з урахуванням віку, стану здоров'я, відсутності міцних соціальних зв'язків, які є нестійкими та несформованими, того, що підозрюваний не працює й не має постійного доходу, а тому даний вид запобіжного заходу застосовується виходячи не з каральних міркувань, а з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та проведення досудового розслідування у розумні строки.
Як вбачається з матеріалів провадження №295/10443/19, інкриміновані органом досудового розслідування дії вчиненні підозрюваним ОСОБА_8 10.07.2019, вчинені ним під час дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання останнього визначеного ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 22.055.2019 у іншому кримінальному провадженні №1201806020003316 (а.п.27), однак, зазначений запобіжний захід не забезпечив виконання ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку, що перебуваючи на волі та будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання, підозрюваний усвідомлюючи наслідки вчиненого та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; існує високий ризик вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, що вказує на те, що обґрунтовано існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.
З викладеного вбачається, що слідчий суддя, приймаючи рішення про доцільність застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, в зв'язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим поліції та прокурором.
Рішення слідчого судді щодо обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що, за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
При перевірці обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, апеляційний суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме Рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», згідно з якими вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Так, підставами взяття під варту виступають, спочатку докази, що викривають особу у вчиненні злочину, достатні для пред'явлення звинувачення, а у виняткових випадках запобіжний захід може бути застосований при недостатності доказів для пред'явлення звинувачення, але за умови даних, які вказують на причетність особи до вчиненого злочину.
Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра, яка разом з існуючими ризиками та конкретними обставинами справи, на думку апеляційного суду, виключає можливість обрання відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Апеляційний суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування, по даній конкретній справі, з урахуванням особи підозрюваного ОСОБА_8 та тяжкості можливого покарання, яке загрожує у разі доведеності вини та визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення за вироком суду, наявності ризику, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про обґрунтованість клопотання слідчого поліції про застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
Доводи апелянта про те, що до ОСОБА_8 може бути застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання, або особисте зобов'язання, оскільки не враховано фактори, зокрема, те, що підозрюваний співпрацює з органом досудового розслідування, дає відповідні показання, викрадене майно повернуто власнику, жодних насильницьких дій останній не вчиняв, має постійне місце проживання, утримує непрацездатних батьків та малолітню дитину, має тяжкі захворювання, апеляційний суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки вказані обставини не спростовують того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що обрання міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 у виді тримання під вартою в даній справі узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Положеннями ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Матеріали провадження не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою та апелянтом в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.
При цьому, всі викладені адвокатом апеляційні доводи були об'єктом дослідження при обранні підозрюваному запобіжного заходу і ним надана належна оцінка. Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги щодо зміни запобіжного заходу не встановлено.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя дійшов правильного висновку про застосування щодо підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, визначивши необхідний її розмір.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону, та винесене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 12 липня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого Житомирського РПВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 07 вересня 2019 року (включно) - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :