Справа № 273/923/16-а
23 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Франовської К.С. Кузьменко Л.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про:
визнання неправомірними дій та рішення УПФУ в Баранівському районі Житомирської області від 17.06.2016 року № 23/П-8 щодо відмови у перерахунку йому пенсії на підставі довідки, виданої прокуратурою Житомирської області, у зв'язку із змінами розміру заробітної плати;
- зобов'язання Новоград-Волинське об'єднане УПФУ в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії відповідно до статті 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року в редакції, чинній на момент призначення йому пенсії у вересні 2006 року у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці № 18/201 64 від 08.02.2016 року, виданій прокуратурою Житомирської області, з 01.01.2016 року без обмеження максимальним розміром, встановленим ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 лютого 2018 року позовну заяву задоволено частково. Зобов'язано Новоград-Волинське об'єднане УПФУ в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 року «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення йому пенсії у вересні 2006 року у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці № 18/201 64 від 08.02.2016 року, виданій прокуратурою Житомирської області, з 01.01.2016 року без обмеження максимальним розміром, встановленим Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи зазначену постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-XII, які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність, у зв'язку з чим підстави для такого перерахунку з цього часу відсутні. Суд апеляційної інстанції виходив також із того, що на час звернення позивача із заявою про проведення перерахунку пенсії законодавством не було визначено порядок та умови проведення перерахунку раніше призначених пенсій за умови підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Верховний Суд ухвалою від 16 серпня 2018 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі за його позовом до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду з заявою про перегляд постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі №273/923/16-а за нововиявленими обставинами.
Як вбачається зі змісту заяви підставою для перегляду судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами заявник зазначає постанову Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/8546/18, якою залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі №826/8546/18 щодо визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умову перерахунку пенсії працівників прокуратури.
Заявник в судовому засіданні підтримав заявлену заяву та просив суд її задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, на адресу суду надіслав заяву про здійснення розгляду заяви без участі представника пенсійного органу, у задоволенні заяви просив відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявника, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів дійшла переконання, що заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до приписів п. 1 частини першої, частини другої статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 1 частини 2 статті 361 КАС України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Ознаками нововиявлених обставин є їх істотність та наявність існування під час розгляду справи.
Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації. Тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував по суті.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.
Тобто, судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не відноситься до поняття нововиявленої обставини новий доказ у справі або нове обґрунтування позовних вимог, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.3, 4 ст.361 КАС України).
В силу приписів частини шостої статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 02 травня 2018 року (справа № 303/3535/16), від 02.05.2018у справі №303/3535/16-а, від 04.09. 2018 у справі № 809/824/17, від 22.11.2018 у справі №826/14224/15, ухвалі Верховного Суду від 01.02.2019 у справі №2040/7218/18.
Відповідно до статті 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Статтею 364 КАС України передбачено вимоги до форми та змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 364 КАС України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що під обставинами, які зазначаються у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слід розуміти конкретні юридичні факти, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.
При застосуванні наведених положень важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу остаточності судових рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. Європейський суд з прав людини допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.
Перевіривши обґрунтованість доводів заявника наявними доказами та змістом відповідних норм права, оцінивши долучені до справи документи за правилами ст. 90 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність у матеріалах справи фактичних даних, які б засвідчували існування у спірних правовідносинах на момент постановлення Житомирським апеляційним адміністративним судом постанови від 13.06.2018 року, визначених ст. 361 КАС України підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач оскаржував рішення УПФУ в Баранівському районі Житомирської області від 17.06.2016 року № 23/П-8 щодо відмови у перерахунку йому пенсії на підставі довідки, виданої прокуратурою Житомирської області, у зв'язку із змінами розміру заробітної плати. На момент прийняття рішення про відмову у проведенні перерахунку відповідач керувався ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу). Положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII, якими частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII та частину 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними Конституційним Судом України та підлягали застосуванню до спірних відносин.
Крім того, відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача обґрунтовувалась на невиконанні Кабінетом міністрів України приписів ч.20 ст.86 Закону України №1697-УІІ щодо прийняття умов та порядку перерахунку пенсії працівникам прокуратури, що в подальшому констатовано у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року, постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі №826/8546/18, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умову перерахунку пенсії працівників прокуратури, які залишено без змін постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/8546/18.
Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", якою підвищено розміри оплати праці працівникам прокуратури не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, тому ці доводи заявника колегія суддів відхиляє.
Відтак, відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії з підстав, про які зазначено вище, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що обставини, які виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, зокрема, обставини, на які посилається заявник, не можуть визнаватись нововиявленими.
Отже, колегія суддів вважає що заявник не довів існування нововиявлених обставин, які могли б стати підставою для скасування постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 року у справі №273/923/16-а.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова суду апеляційної інстанції є законною і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягали застосуванню до спірних правовідносин; у постанові суду повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи наведені в заяві його не спростовують. Тому заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 року у справі №273/923/16-а задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 325, 328, 329, 361, 369 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року за нововиявленими обставинами у справі № 273/923/16-а відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 26 липня 2019 року.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Франовська К.С. Кузьменко Л.В.