Справа № 120/1318/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Н.В.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
17 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Зозуля К.Т.,
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника третьої особи: Путіліна Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року (прийняту у м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (далі - позивач 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10) до Державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Грудецького Ярослава В'ячеславовича, Державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Кушнір ( Лістафорова) Валерії Валеріївни, Державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Казьміра Вадима Олександровича (далі - відповідач 1, 2, 3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фермерське господарство "Яружанка" (далі - третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення,
позивач 16.04.2019 звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправними та скасувати: Рішення про державну реєстрацію припинення іншого речового права оренди, індексний номер рішення 33216832, від 27.12.2016; Рішення про державну реєстрацію іншого речового права оренди, індексний номер рішення 33216924, від 27.12.2016; Рішення про державну реєстрацію припинення іншого речового права оренди, індексний номер рішення за №33248354 від 28.12.2016; Рішення про державну реєстрацію іншого речового права оренди, індексний номер рішення 33248513, від 28.12.2016; Рішення про державну реєстрацію припинення іншого речового права оренди, індексний номер рішення 33212362, від 27.12.2016; Рішення про державну реєстрацію іншого речового права оренди, індексний номер рішення 33212458, від 27.12.2016; Рішення про державну реєстрацію припинення іншого речового права оренди, індексний номер рішення №33114165, від 23.12.2016; Рішення про державну реєстрацію іншого речового права оренди, індексний номер рішення 33114204, від 27.12.2016; Рішення про державну реєстрацію припинення іншого речового права оренди, індексний номер рішення 33260424, від 29.12.2016; Рішення про державну реєстрацію іншого речового права оренди, індексний номер рішення 33260447, від 29.12.2016; Рішення про державну реєстрацію припинення іншого речового права оренди, індексний номер рішення №33243996, від 28.12.2016; Рішення про державну реєстрацію іншого речового права оренди, індексний номер рішення 33244101, від 28.12.2016; Рішення про державну реєстрацію припинення іншого речового права оренди, індексний номер рішення №33247907, від 28.12.2016; Рішення про державну реєстрацію іншого речового права оренди, індексний номер рішення 33248029, від 28.12.2016; Рішення про державну реєстрацію іншого речового права оренди, індексний номер рішення 33218009, від 27.12.2016; Рішення про державну реєстрацію іншого речового права оренди, індексний номер рішення 33218009, від 27.12.2016; Рішення про державну реєстрацію іншого речового права оренди, індексний номер рішення 33259830, від 27.12.2016; Рішення про державну реєстрацію іншого речового права оренди, індексний номер рішення 33259885, від 29.12.2016.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник позивачів подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги представник апелянтів вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що позивачі в позові просять суд надати оцінку діям відповідача саме з питань державної реєстрації припинення та виникнення речового права оренди на підставі неналежних документів. Представник позивачів звертає увагу суду на те, що стороною у справі є суб'єкт владних повноважень, предмет спору стосується саме скасування рішення державного реєстратора, а характер відносин не є цивільно-правовим, оскільки стан та обсяг цивільних прав та обов'язків за наслідками розгляду справи залишається незмінним, а є адміністративно - правовим, адже позивачі просять захистити їх право на належну реєстрацію припинення та виникнення речового права оренди, що є обов'язком державного реєстратора.
Третя особа - ФГ "Яружанка" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду вказав, що цей спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняті відповідачем оскаржувані рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивачів. Відтак, цей спір має приватноправовий характер та є спором про цивільне право.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.
Представник третьої особи заперечив проти апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.
Позивачі є власниками земельних ділянок, які були в 2011 році передані в оренду Фермерському господарству "Яружанка" строком на 5 років. Однак, під час ознайомлення з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що відповідачами було припинено право оренди за Договорами оренди від 2011 року. Після чого відповідачами в 2016 році було прийнято рішення про державну реєстрацію іншого речового права оренди за Фермерським господарством "Яружанка" строком на 10 років.
Тобто, вимогами у цій справі є визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію припинення іншого речового права оренди за Фермерським господарством "Яружанка".
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер, а відтак, провадження у даній справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Статтею 2 КАС визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пп. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 КАС визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не можна вважати публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, хоч у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачами оскаржуються рішення державних реєстраторів щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою.
При цьому, спір у даній справі виник між позивачами та третьою особою - ФГ "Яружанка" з приводу державної реєстрації іншого речового права оренди за ФГ "Яружанка", яке позивач просить скасувати.
Отже, спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки Державні реєстратори, приймаючи оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (інше речове право оренди), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняті відповідачами оскаржувані рішення про державну реєстрацію стосувались реєстрації прав іншої особи, а не позивачів.
Водночас, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права оренди (іншого речового права оренди) на земельну ділянку за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано право оренди.
Зазначене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постановах від 04.09.2018 та 28.11.2018 ( № 823/2042/16, 823/1508/16 відповідно), за яким спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі прав є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.
Вказана позиція також узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 13.02.2019 у справі №820/1791/16.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх постановах зазначала, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявами інших осіб, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, від 20.03.2019 у справі №820/2358/17, від 11.07.2019 у справі №810/877/16).
Таким чином, колегія суддів, враховуючи характер спірних правовідносин та їх суб'єктний склад, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі, з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її вирішення та не допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що вказує на безпідставність доводів апелянта.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 24 липня 2019 року.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.