вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" липня 2019 р. Справа№ 910/21454/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі: Петрик М.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Проценко О.М.;
від відповідача: Кузьміна Г.А.;
від третьої особи: Алексенко В.Ю.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. (VR Global Partners, L.P.)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 року
у справі №910/21454/17 (суддя Котков О.В.)
про зупинення провадження
за позовом ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. (VR Global Partners, L.P.)
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця"
про стягнення грошових коштів,
Короткий зміст позовних вимог
30 листопада 2017 року до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надійшла позовна заява, в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3764/2-1 від 29.12.2011 року в сумі 12 917 864,59 доларів США (що за курсом НБУ станом на 22.11.2017 року становить 344 222 794,39 грн.) та 114 937 938,02 грн. з них: заборгованості по кредиту - 12 500 000,00 доларів США, заборгованості по процентам - 417 864,59 доларів США, пені по кредиту - 87 434 586,35 грн., пені по процентам - 314 033,89 грн., 3% річних по тілу кредиту - 26 759 909,36 грн., 3% річних по процентам - 119 408,42 грн. та штрафу - 310 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2018 року залучено до участі у справі № 910/21454/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 року замінено позивача у справі № 910/21454/17 - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на його правонаступника - ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 року відмовлено в залученні до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне підприємство "Дніпровський краєвид 07". Зупинено провадження у справі №910/21454/17 до набрання законної сили судовим рішенням в справі №910/5180/19.
Зупиняючи провадження у справі № 910/21454/17, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що розгляд справи № 910/21454/17 є неможливим до вирішення спору щодо дійсності договору купівлі-продажу прав вимоги від 22.02.2019 року та набрання рішенням у справі № 910/5180/19 законної сили.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва у справі №910/21454/17 від 21.05.2019 року про зупинення провадження, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі суд першої інстанції достовірно не встановив предмети справ. Так, предметом розгляду у справі № 910/5180/19 є вимога ПП «Дніпровський краєвид 07» про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 22.02.2019 в частині, що стосується купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором № 20/3765/2-1, разом із додатковими угодами до нього, та договором застави майнових прав № 20/3767/3-1 від 29.12.2011, в той час як у справі № 910/21454/17 розглядаються позовні вимоги до АТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20-3764/2-1 від 29.12.2011. Також апелянт зазначає, що під час розгляду справи № 910/21454/17 суд першої інстанції може самостійно встановити всі обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в той час як необґрунтоване зупинення провадження у даній справі призведе до затягування строків її розгляду.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/21454/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/21454/17 за апеляційною скаргою ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. (VR Global Partners, L.P.) та призначено до розгляду на 10.07.2019.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3764/2-1 від 29.12.2011 року в сумі 12 917 864,59 доларів США (що за курсом НБУ станом на 22.11.2017 року становить 344 222 794,39 грн.) та 114 937 938,02 грн. з них: заборгованості по кредиту - 12 500 000,00 доларів США, заборгованості по процентам - 417 864,59 доларів США, пені по кредиту - 87 434 586,35 грн., пені по процентам - 314 033,89 грн., 3% річних по тілу кредиту - 26 759 909,36 грн., 3% річних по процентам - 119 408,42 грн. та штрафу - 310 000,00 грн.
До Господарського суду міста Києва було подано заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про заміну позивача його правонаступником.
Вказані заяви були обґрунтовані тим, що 22.02.2019 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (продавець) та ВІЕР Глобал партнерс, Л .П . (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно якого продавець погоджується продати (відступити) та передати покупцю права вимоги за кредитом, а покупець цим погоджується придбати та набути права вимоги за кредитом та сплатити ціну купівлі. Сторони підтверджують свій намір, який полягає в тому, що транзакція, передбачена цим договором, є купівлею-продажем (відступленням), і що до неї застосовуються положення законодавства України, які регулюють купівлю-продаж (відступлення) прав вимоги. Для уникнення сумнівів, цей договір не є договором про надання послуг, зокрема, не є договором факторингу в розумінні статті 1077 Цивільного кодексу України.
Предметом цього договору є права вимоги за кредитом за або у зв'язку із кредитним договором та договорами забезпечення.
Відповідно до п. 1.1. договору "кредитний договір" або "кредитні договори" означає кредитні договори про відкриття кредитних ліній між позичальником та продавцем в якості кредитодавця, разом з усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до них (за наявності), які зазначені у додатку І (Перелік прав вимоги за кредитом) до цього договору.
За змістом додатку І до договору продавець передав ВІЕР Глобал партнерс, Л . П. право вимоги за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3764/2-1 від 29.12.2011 року у сукупному розмірі 21 004 793,28 доларів США з яких: 12 500 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 2 104 114,62 доларів США - заборгованість за процентами та 6 400 678,66 доларів США штрафних санкцій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 року замінено позивача у справі № 910/21454/17 - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на його правонаступника - ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 року зупинено провадження у справі №910/21454/17 до набрання законної сили судовим рішенням в справі №910/5180/19.
Зупиняючи провадження у справі № 910/21454/17, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що розгляд справи № 910/21454/17 є неможливим до вирішення спору щодо дійсності договору купівлі-продажу прав вимоги від 22.02.2019 року та набрання рішенням у справі № 910/5180/19 законної сили.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
При цьому пов'язаною зі справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для такого господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Апеляційний суд зазначає, що предметом розгляду у даній справі є стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3764/2-1 від 29.12.2011 року в сумі 12 917 864,59 доларів США (що за курсом НБУ станом на 22.11.2017 року становить 344 222 794,39 грн.) та 114 937 938,02 грн. з них: заборгованості по кредиту - 12 500 000,00 доларів США, заборгованості по процентам - 417 864,59 доларів США, пені по кредиту - 87 434 586,35 грн., пені по процентам - 314 033,89 грн., 3% річних по тілу кредиту - 26 759 909,36 грн., 3% річних по процентам - 119 408,42 грн. та штрафу - 310 000,00 грн.
Так, позивача у даній справі - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" було замінено його правонаступником - ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 22.02.2019, предметом якого є права вимоги за кредитом за або у зв'язку із кредитним договором та договорами забезпечення, перелік яких зазначено в додатку І (Перелік прав вимоги за кредитом) до цього договору.
Відповідно до Додатку І до договору продавець передав ВІЕР Глобал партнерс, Л.П. право вимоги за дев'ятьма кредитними договорами, зокрема за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3764/2-1 від 29.12.2011 року.
Водночас, в проваджені Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/5180/19 за позовом Приватного підприємства "Дніпровський краєвид 07" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 22.02.2019 року в частині відступлення прав вимоги за кредитним договором № 20-3765/2-1 від 29.12.2011 року разом із додатковими угодами до нього та договором застави майнових прав № 20-3767/3-1 від 29.12.2011 року.
Колегія суддів прийшла до висновку, що постановляючи ухвалу, місцевий господарський суд не врахував приписів ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Так, у справі № 910/21454/17 розглядаються позовні вимоги до АТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20-3764/2-1 від 29.12.2011 року, тоді як в межах справи № 910/5180/19 визнається недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги від 22.02.2019 року в частині відступлення прав вимоги за кредитним договором № 20-3765/2-1 від 29.12.2011 року разом із додатковими угодами до нього та договором застави майнових прав № 20-3767/3-1 від 29.12.2011 року.
Отже, в межах справи № 910/5180/19 визнається недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги від 22.02.2019 в частині іншого кредитного договору, який не є предметом розгляду у даному спорі.
Твердження суду першої інстанції, що у справі № 910/5180/19 ставиться питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 22.02.2019 року в цілому є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в позовній заяві у справі № 910/5180/19 чітко визначений предмет позову - визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 22.02.2019 року, що стосується відступлення прав вимоги за кредитним договором № 20-3765/2-1 від 29.12.2011 року разом із додатковими угодами до нього та договором застави майнових прав № 20-3767/3-1 від 29.12.2011 року.
В той же час, колегія суддів зазначає, що позов у даній справі обґрунтований невиконанням відповідачем умов кредитного договору № 20-3764/2-1 від 29.12.2011 року, а тому розглядаючи справу суд у будь-якому випадку зобов'язаний дослідити питання щодо належного виконання сторонами умов кредитного договору та встановити всі обставини, які мають значення для правильного вирішення спору по суті у справі № 910/21454/17.
Отже, судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не обґрунтовано, яким чином розгляд справи № 910/5180/19 унеможливлює розгляд даного спору, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні цієї справи, виходячи з предмета та підстав спору.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що для даної справи не існувало обставин, що перешкоджали або унеможливлювали її розгляд, і які б зумовили зупинення провадження у справі.
Водночас, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Частина 1 статті 6 Конвенції щодо права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду через призму застосування статті 6 Конвенції та враховуючи, що провадження у справі порушено у листопаді 2017 року, колегія суддів зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у даній справі може призвести до порушення вимог статті 6 Конвенції щодо дотримання розумних строків розгляду справи і права на справедливий суд.
Наведеного судом першої інстанції враховано не було, тому, зупинивши провадження в цій справі, суд порушив право сторін на розгляд справи упродовж розумного строку.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів приходить до висновку, що для даної справи не існувало обставин, що перешкоджали або унеможливлювали її розгляд, і які б зумовили зупинення провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа підлягає передачі на розгляд Господарського суду міста Києва.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 280, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. (VR Global Partners, L.P.) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 року у справі № 910/21454/17 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 року про зупинення провадження у справі № 910/21454/17 скасувати.
3. Матеріали справи № 910/21454/17 передати для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 22.07.2019
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко