18 липня 2019 року № 361/835/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Масловської К.І.,
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Голосій Т.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_2
доУправління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області
провизнання протиправною та скасування постанови,
І. Зміст позовних вимог
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 12.02.2018 №3-1202/1-1202/3-и.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем за результатами недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю до проведення позапланової перевірки на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 складено постанову від 12.02.2018 №3-1202/1-1202/3-и, якою на позивача накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 26430,00 грн.
З вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки, за його доводами, він не є орендарем приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Більш того, позивач наголосив на тому, що він не будує та ніколи не будував об'єкт містобудування, який був предметом перевірки, а лише використовує його у своїй господарській діяльності за договором про надання послуг, тобто, за твердженнями позивача, він не є суб'єктом містобудування, відповідно, не є суб'єктом державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що під час проведення позапланової перевірки виконання суб'єктом містобудівної діяльності ФОП ОСОБА_4 вимог містобудівного законодавства посадовими особами державного архітектурно-будівельного контролю встановленопорушеннявимог частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, за які передбачена відповідальність пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
У зв'язку з цим відповідач вважає, що спірне постанова прийнята органом державного нагляду (контролю) в сфері містобудування з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
На підставі викладеного представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач надав письмові пояснення по справі, у яких зазначив, що відповідач не надав жодних доказів, на підставі яких можна було б встановити наявність чи відсутність правопорушення, вину відповідного суб'єкта господарювання у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що передбачено пунктом 19 Постанови КМУ «Про затвердження порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Відповідач надав додаткові пояснення до відзиву, зміст яких в цілому відповідає відзиву на позовну заяву.
ІІІ. Процесуальні дії суду у справі
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.02.2018 відкрито спрощене позовне провадження за вказаним позовом та призначено справу для розгляду по суті.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.08.2018 первісного позивача ОСОБА_1 замінено на належного позивача фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 .
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.12.2018 відповідача у справі відділ ДАБІ Броварської міської ради замінено на його правонаступника Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.02.2019 адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправною та скасування постанови передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу справу №361/835/18 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 адміністративну справу №361/835/18 прийнято до провадження судді Леонтовича А.М.та залишено позовну заяву без руху.
На виконання вимог вказаної ухвали позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 продовжено розгляд адміністративної справи №361/835/18.
У судовому засіданні 18.07.2019 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.07.2019.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2017 до Відділу роботи із зверненнями громадян Центра надання адміністративних послуг роботи із зверненням громадян виконавчого комітету Броварської міської ради надійшло звернення від ОСОБА_6 щодо перевірки на дотримання вимог містобудівного законодавства під час експлуатації приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (том 1, а.с.47).
На підставі наказу від 03.01.2018 №01/2018 та направлення від 03.01.2018 №5/18-н посадовими особами Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області проведено позапланову перевірку виконання вимог припису від 06.09.2017 № С-0609/1 під час експлуатації кафетерію в приміщенні АДРЕСА_1 суб'єктом містобудування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (том. 1, а.с.48, 49).
Результати проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю)оформлені актом перевірки від 30.01.2018 №Т-3001/1 (том 1, а.с. 61-79).
В акті перевірки стверджується про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 вимог частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011.
Як зазначено в розділі «Опис виявлених порушень»,вимоги припису від 06.09.2017 № С-0609/1 не виконано, а саме: з метою проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства під час експлуатації кафетерію в приміщенні АДРЕСА_1 на адресу реєстрації суб'єкта господарювання та адресу кафетерію рекомендованими листами (квитанції 0740021931679, 0740021931660) направлено повідомлення про проведення перевірки від 03.01.2018 №0301/2-и. В даному повідомленні зазначались день та час проведення перевірки (17.01.2018 о 10:00 год.). Відповідно до сайту публічного акціонерного товариства «Укрпошта» лист (0740021931660) вручений за довіреністю 04.01.2017. З виїздом на об'єктв зазначений в повідомленні день та час ФОП ОСОБА_9 чи належним чином уповноваженого представника встановити не вдалося.
Враховуючи зазначене, рекомендованими листами (квитанції 0740022001780, 0740022001772) повторно направлено повідомлення про проведення перевірки від 17.01.2018 №1701/4-и та відповідно до сайту публічного акціонерного товариства «Укрпошта» лист (0740022001780) вручений за особисто 20.01.2018. В наведеному повідомленні зазначались день та час проведення перевірки (30.01.2018 о 10:00 год.). З виїздом на об'єкт ФОП ОСОБА_4 відмовив у доступі до кафетерію в приміщенні АДРЕСА_1 та наданні документів для проведення перевірки.
30 січня 2018 року начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області Мельниченком Б.М. відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» складено протокол стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності№Л-З-3001/1 (том 1, а.с. 80-84).
З метою усунення виявлених порушень, 30.01.2018 начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області Мельниченком Б.М. видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_11 припис про усунення порушень в сфері містобудівної діяльності в строк до 12.02.2018 (том 1, а.с.85-87).
12 лютого 2018 року Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-1202/1-1202/3-и, відповідно до якої фізичну особу-підприємця ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого вимоги частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (том 1, а.с. 88-90).
Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
V. Норми права, які застосував суд
Спеціальним законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Частиною 1, 2 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок № 553).
Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; 8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до підпунктів 1, 7 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Пункт 14 Порядку № 553 передбачає, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність в сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
VI. Оцінка суду
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, щодо дотримання суб'єктами містобудування (замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт на об'єктах будівництва, в тому числі і нових, у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Як свідчить зміст частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність в сфері містобудівної діяльності» за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу.
Суд зазначає, що відповідальність встановлена саме для суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Разом з цим, Законом України «Про регулювання у сфері містобудівної діяльності» конкретизовано перелік осіб, які мають статус суб'єкта містобудування, зокрема особи, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, замовники об'єктів будівництва, або ті що виконують функції замовника і підрядника одночасно, виконавці будівельних робіт, особи, що виготовляють будівельні матеріали, вироби та конструкції.
Відповідно до пояснень представника позивача, фізична особа-підприємець ОСОБА_15 не є ні власником приміщення, ні користувачем приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , тому не є суб'єктом перевірки за порушення містобудівного законодавства.
Досліджуючи чи є позивач суб'єктом містобудування в контексті даних правовідносин, судом встановлено наступне.
Як вбачається із свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 22.11.1999, житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 є спільною частковою власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_13 (том 2, а.с. 119, зворотній бік).
На підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради №41 від 05.02.2002 дозволено власникам внести зміни в технічну документацію квартири та відповідно використовувати приміщення квартири в якості приміщень магазину з продажу промтоварів.
01 червня 2017 року між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_7 (орендар) укладено договір оренди №01/17, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування частину нежилого приміщенняза адресою АДРЕСА_1 (том 2, а.с.122-126).
Як з'ясовано судом, вказаний договір оренди сторони дострокового припинили за усною взаємною згодою.
Натомість, 01.09.2017 між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (виконавець) укладено договір про надання послуг №б/н, за умовами якого виконавець зобов'язується надавати послуги по організації роботи закладу громадського харчування кафетерію, який розташований у приміщенні замовника за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник прийняти по акту виконаних робіт ці послуги та оплатити їх (том 1, а.с.102).
01 вересня 2017 року між ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) також був укладений договір оренди майна №б/н, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування без права подальшого викупу меблі, обладнання, устаткування та зобов'язується використовувати його згідно умов даного договору, сплачувати орендодавцю плату за користування майном (том 1, а.с.103).
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що фізична особа-підприємець ОСОБА_14 в розумінні частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не є суб'єктом містобудування, оскільки не є замовником будівництва, а лише надає послуги по організації роботи закладу громадського харчування кафетерію, який за адресою: АДРЕСА_1 .
Решта доводів представника відповідача - Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Таким чином, оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_14 не є суб'єктом містобудування, позивача не може бути притягнуто до відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності.
VIII. Висновок суду
Встановивши, що позивач не є суб'єктом містобудуванняв розумінні частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.02.2018 №3-1202/1-1202/3-и є протиправною, а тому підлягає скасуванню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх та беззаперечних доказів та не навів доводів, що підтверджують наявність з боку позивача порушень, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржувану постанову від 12.02.2018 №3-1202/1-1202/3-и, яка є предметом розгляду у даній справі.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
IX. Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 748,40 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1362947169.1 від 23.05.2019 (том 2, а.с.11).
Враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем за звернення з позовною заявою судовий збір у сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.02.2018 №3-1202/1-1202/3-и.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 42587198, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 15, оф. 101) судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складення повного рішення суду - 23.07.2019.
Суддя Леонтович А.М.