КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
11 липня 2019 року № 320/1506/19
Київський окружний адміністративний суду у складі:
головуючого судді - Лапія С.М.,
за участі: секретаря судового засідання - Колеснікової О.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача Симоненко Д.Б., Царенко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до Богуславської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження від 28.01.2019 № 9,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом до Богуславської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження від 28.01.2019 № 9.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване розпорядження прийнято з порушенням вимог законодавства, оскільки в розпорядженні КОДА від 22.01.2019 № 15, на виконання якого прийнято оскаржуване розпорядження, не йдеться про будь-які суттєві зміни в організації діяльності Богуславської РДА, її ліквідації чи реорганізації , що могло бути підставою для ліквідації структурних підрозділів.
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якій він проти позову заперечує та росить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлено, що на виконання розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 22.01.2019 № 15 «Про встановлення граничної чисельності працівників структурних підрозділів Київської обласної державної адміністрації, районних державних адміністрацій», відповідно до ст. 6, ст. 39 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», п. 3-1 постанови КМУ від 12.03.2005 № 179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій», п. 1 ст. 40 КЗпП України та враховуючи подання заступника Богуславської районної державної адміністрації Салати О.П. від 25.01.2019, Богуславською РДА Київської області прийнято розпорядження від 28.01.2019 № 9 «Про внесення змін до структури та встановлення граничної чисельності працівників Богуславської районної державної адміністрації».
Зазначеним розпорядженням:
- зменшено граничну чисельність працівників Богуславської РДА на 1 штатну одиницю, встановлено з 28.01.2019 граничну чисельність Богуславської РДА у кількості 114 штатних одиниць;
- ліквідовано сектор з опіки та піклування служби у справах дітей Богуславської районної державної адміністрації;
- виведено з 28.01.2019 посади завідувача сектору з опіки та піклування служби у справах дітей Богуславської РДА (1 одиниця) та головного спеціаліста сектору з опіки та піклування служби у справах дітей Богуславської РДА (1 одиниця);
- введено з 28.01.2019 у службу у справах дітей Богуславської РДА посаду головного спеціаліста з питань та піклування служби у справах дітей Богуславської РДА (1 одиниця).
Як слідує з подання заступника голови Богуславської РДА Салати О . П . від 25.01.2019, у ході проведення моніторингу встановлено, що відповідно до затвердженої штатної чисельності кількість працівників служби у справах дітей райдержадміністрації становить 3 одиниці, а сектору з опіки та піклування служби у справах дітей - 2 одиниці.
З березня 2017 головний спеціаліст сектору опіки та піклування служби у справах дітей райдержадміністрації ОСОБА_5 самостійно виконувала покладені функції на сектор з опіки та піклування. Зауважень щодо її роботи не надходило. Перегляд функціональних обов'язків сектору виявив, що виконання обов'язків, покладених на сектор з опіки та піклування, зможе забезпечити один головний спеціаліст.
Також встановлено, що після утворення Медвинської територіальної громади в Медвинській сільській раді створено відділ соціального захисту населення та служби у справах дітей, якому передано у тому числі і повноваження опіки та піклування над дітьми сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.
Крім того, головним спеціалістом - юрисконсультом апарату райдержадміністрації проведено експертизу проекту оскаржуваного розпорядження та надано висновок, у якому зазначено, що проект розпорядження про внесення змін до структури та встановлення граничної чисельності працівників Богуславської РДА відповідає нормам чинного законодавства України та рекомендовано затвердити його.
Позивач, вважаючи оскаржуване розпорядження протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.
Законом України «Про місцеві державні адміністрації» визначено організаційні засади, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Згідно ст. 5 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.
У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.
Типове положення про структурні підрозділи місцевої державної адміністрації та рекомендаційний перелік її структурних підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 26.09.20125 № 887 затверджено Типове положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації (далі -Положення № 887).
Згідно п. 1- п.5 Положення № 887 структурний підрозділ місцевої держадміністрації (далі - структурний підрозділ) утворюється головою місцевої держадміністрації, входить до її складу і в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечує виконання покладених на цей підрозділ завдань.
Структурний підрозділ підпорядкований голові місцевої держадміністрації, а також підзвітний і підконтрольний відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.
Структурний підрозділ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, розпорядженнями голови місцевої держадміністрації, а також положенням про структурний підрозділ.
Вид структурного підрозділу (департамент, управління, відділ, сектор, інший структурний підрозділ, передбачений законом) та його статус як юридичної особи публічного права визначаються головою місцевої держадміністрації.
Основним завданням структурного підрозділу є забезпечення реалізації державної політики у визначеній одній чи кількох галузях на відповідній території.
Відповідно до абз 2 п. 4 Постанови КМУ від 12.03.2005 № 179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» (далі - Постанова КМУ № 179) у складі апарату районних державних адміністрацій, їх самостійних управлінь, відділів та інших структурних підрозділів, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади в районах та містах обласного значення можуть утворюватися (якщо інше не передбачено актами, що мають вищу юридичну силу) відділи з штатною чисельністю не менш як 3 одиниці та сектори з штатною чисельністю не менш як 2 одиниці.
Згідно абз. 9 п. 4 Постанова КМУ № 179 у разі недоцільності утворення у складі апарату місцевих державних адміністрацій, їх структурних підрозділів, зазначених у пункті 3-1 цієї постанови, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади підрозділів, зазначених в абзацах першому та другому цього пункту, для виконання окремих функцій вводяться посади відповідних спеціалістів.
Розпорядженням голови Богуславської районної державної адміністрації від 31.05.2016 № 267 «Про упорядкування структури Богуславської районної державної адміністрації» затверджено структуру та граничну чисельність працівників апарату та структурних підрозділів адміністрації в кількості 115 одиниць.
Постановою Кабінету Міністрів від 18.04.2012 №606 «Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій» визначено рекомендаційний перелік структурних підрозділів районної державної адміністрації, зокрема, рекомендовано утворити структурний підрозділ Службу у справах дітей.
Відповідно до затвердженої структури райдержадміністрації до складу її структурних підрозділів увійшла Служба у справах дітей (5 штатних одиниць), у тому числі в її складі - сектор з опіки та піклування (2 штатні одиниці).
Відповідно до ч. 7 ст. 4 ЗУ «Про органи і службу у справах дітей та спеціальні установи для дітей» штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об'єднану територіальну громаду.
Статтею 12 ЗУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» передбачено функції служби у справах дітей щодо опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.
Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей.
Служба у справах дітей:
бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів;
оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом;
оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
здійснює контроль за умовами влаштування і утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
здійснює моніторинг діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Для здійснення функцій щодо опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, у складі служби у справах дітей створюється окремий підрозділ, діяльність якого визначається в установленому порядку. Штатна чисельність такого підрозділу встановлюється залежно від кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, але має становити не менше двох осіб.
Постановою КМУ від 30.08.2007 № 1068 затверджено «Типове положення про службу у справах дітей районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації» (далі - Положення № 1068).
Пунктом 5 Постанови КМУ від 30.08.2007 № 1068 рекомендовано органам місцевого самоврядування розробити положення про службу у справах дітей на основі Типового положення про службу у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації та Типового положення про службу у справах дітей районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації.
Відповідно до п. 10 Положення № 1068 функції щодо проведення процедури усиновлення, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку, піклування, до дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей покладаються на окремий підрозділ, який утворюється у складі служби. Штатна чисельність такого підрозділу встановлюється залежно від кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, але не менше двох осіб.
Постановою Кабінету Міністрів від 24.09.2008 №866 затверджено «Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини» (далі - Порядок № 866).
Згідно п. 35 Порядку № 866 після встановлення статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини вживає вичерпних заходів до влаштування її в сім'ю громадян України (усиновлення, під опіку, піклування, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу).
Матеріали, підготовлені службою у справах дітей, в яких обґрунтовано підстави для влаштування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, у сімейні форми виховання, розглядаються на засіданні комісії з питань захисту прав дитини.
Влаштування дітей до дитячих будинків та загальноосвітніх шкіл-інтернатів, в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування (далі - дитячий будинок та загальноосвітня школа-інтернат), здійснюється відповідно до направлення (путівки) служби у справах дітей за формою згідно з додатком 12.
Направлення (путівку) на влаштування дитини до дитячого будинку або загальноосвітньої школи-інтернату районного (районного у місті) підпорядкування видає служба у справах дітей за місцем первинного обліку дитини за погодженням з відповідним управлінням (відділом) освіти і науки (молоді та спорту).
У разі коли дитина влаштовується до дитячого будинку або загальноосвітньої школи-інтернату обласного (республіканського) підпорядкування, направлення (путівка) видається службою у справах дітей обласної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації (органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим) за наявності всіх необхідних документів. Погоджує таке направлення (путівку) департамент (управління) освіти і науки (молоді та спорту) обласної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації (органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим).
Постановою КМУ від 08.10.2008 № 905 затверджено Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей (далі - Порядок № 905).
Відповідно до п. 3 Порядку № 905 облік дітей, які можуть бути усиновлені (далі - облік), здійснюється службами у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, уповноваженим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Мінсоцполітики.
Розпорядженнями голови Богуславської районної державної адміністрації від 31.10.2018 № 394 та №395 «Про затвердження Положення про службу у справах дітей Богуславської районної державної адміністрації» (далі - Положення № 394) та «Про затвердження Положення про сектор з опіки та піклування служби у справах дітей Богуславської районної державної адміністрації» (далі - Положення № 395) затверджено відповідні Положення.
Дослідивши у судовому засіданні Положення № 394 та № 395, судом встановлено, що завдання та функції Служби у справах дітей Богуславської районної державної адміністрації та Сектору з опіки та піклування служби у справах дітей Богуславської районної державної адміністрації повторюються.
Як слідує з відзиву на позовну заяву та не спростовується позивачем, на обліку дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в районі перебувало станом на 01.01.2016 -78 осіб, станом на 01.01.2017 та 01.01.2018 -71 особа та станом на 01.01.2019 - 72 особи.
Статтею 43 ЗУ «Про державну службу» передбачено, що підставами для зміни істотних умов державної служби є, зокрема, ліквідація або реорганізація державного органу, скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.
На думку позивача, при прийнятті оскаржуваного розпорядження порушено процедуру ліквідації структурного підрозділу служби у справах дітей та Богуславської районної державної адміністрації.
Ліквідація - це одна із форм припинення юридичної особи. Ліквідація юридичних осіб здійснюється без переходу прав і обов'язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації підприємства його права й обов'язки припиняються.
Відповідно до ст. 80 ЦК України юридична особа є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Згідно ст. 104 ЦК України та ст. 59 ГК України юридична особа припиняється також в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами; за рішенням суду.
Отже, юридична особа може бути ліквідованою як у добровільному, так і примусовому порядку.
Оскільки сектор з опіки та піклування служби у справах дітей Богуславської районної державної адміністрації не є юридичною особою, то процедура ліквідації юридичної особи до нього не застосовувалась.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного розпорядження діяв у межах повноважень та в порядку, визначеному чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні.
Щодо зазначення позивачем можливого порушення його трудових прав у зв'язку з прийняттям оскаржуваного розпорядження, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про державну службу» правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Згідно п. 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 87 ЗУ «Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є:
1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі;
2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;
3) отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності;
4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.
КЗпП України визначає механізм захисту трудових прав працівників, що включає в себе, зокрема, право на працю, та визначає способи захисту прав працівників.
Так, КЗпП України визначає можливість працівника оскарження наказу про його звільнення.
З матеріалів справи слідує, що питання щодо поновлення позивача на посаді були предметом розгляду іншої справи №810/1654/18, в межах вирішення якої рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 визнано протиправною бездіяльність Богуславської районної державної адміністрації щодо не поновлення гр. ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з опіки та піклування служби у справах дітей Богуславської районної державної адміністрації та зобов'язано Богуславську районну державну адміністрацію поновити гр. ОСОБА_1 на посаді завідувача сектором з опіки та піклування служби у справах дітей Богуславської районної державної адміністрації після припинення повноважень на виборній посаді.
Суд зауважує, що питання щодо виконання рішення суду у справі №810/1654/18 має вирішуватися в інший спосіб.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Також суд звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, то відшкодуванню позивачу судові витрати не підлягають.
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лапій С.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 22 липня 2019 р.