ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" липня 2019 р. справа № 300/952/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення № 2261 від 28.03.2019 та зобов'язання до вчинення дій, -
02.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Калуської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення Калуської міської ради про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 № 2261 від 28.03.2019 та зобов"язання Калуської міської ради повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.03.2019 в порядку встановленому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельним Кодексом України і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,0971 га в районі АДРЕСА_1 , а також зобов"язати Калуську міську раду подати до суду звіт про виконання судового рішення та встановити строк подання зазначеного звіту, стягнути за рахунок відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Калуської міської ради № 2261 від 28.03.2019 протиправно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі АДРЕСА_1, площею 0,0971 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), у зв"язку із невідповідністю місця розташування об"єкта вимогам містобудівної документації (п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України), оскільки відповідно до актуалізованого генерального плану м. Калуша вищезазначена земельна ділянка відноситься до території комунальних підприємств та споруд інженерного транспорту. Просить задовольнити позов.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
27.05.2019 Калуська міська рада подала суду відзив на позов, в якому позов вважає безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення та зазначає, що оскаржуване рішення міської ради прийняте в чіткій відповідності до законодавства України та регламенту Калуської міської ради. Просить відмовити у задоволенні позову.
28.05.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій із відзивом не погоджується та просить задовольнити позов у повному обсязі.
Розглянувши справу в порядку визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, відзив та відповідь на відзив, судом встановлено наступне.
01.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до Калуської міської ради з клопотанням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,971 га в районі АДРЕСА_1 . До заяви були долучені наступні документи: копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (належним чином посвідчені), а також графічні матеріали у вигляді схеми місця розташування території масштабу 1:1000.
Рішенням Калуської міської ради № 2261 від 28.03.2019 позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі АДРЕСА_1 площею 0,0971 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), у зв"язку із невідповідністю місця розташування об"єкта вимогам містобудівної документації (п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України), оскільки відповідно до актуалізованого генерального плану м. Калуша вищезазначена земельна ділянка відноситься до території комунальних підприємств та споруд інженерного транспорту.
Позивач не погоджуючись із таким рішенням відповідача, звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 13 Конституції України).
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).
Згідно п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Положеннями ст. 12 Земельного кодексу України (далі ЗК України), визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
В ч. 1 ст. 122 ЗК України визначені повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, та зазначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частини 3 статті 78 ЗК України визначено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Частиною 1 статті 84 ЗК України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Стаття 118 ЗК України визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Так громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення Калуської міської ради № 2261 від 28.03.2019 прийнято на підставі листа начальника відділу у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради Романа Кузика № 02-03/45 від 18.03.2019, в якому останній повідомив про те, що згадана земельна ділянка відноситься до території комунальних підприємств та споруд інженерного транспорту.
Однак згідно листа-відповіді № 01-10/59 від 11.02.2015 на інформаційний лист позивача начальник відділу у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради повідомив, що цифрові позначення на викопіюванні (22, 23, 30, 33, 40, 41, 43, 44, 48, 49, 83, 84, 85) - це промислові підприємства та комунально-складські об"єкти, вказані в експлікації генерального плану м.Калуша, який був затверджений ще в 1979 році.
Також судом встановлено, що протягом сорока років жоден із запланованих об"єктів не був побудований. Як вбачається із графічних матеріалів масштабу 1:2000, територія в районі АДРЕСА_1 майже повністю забудована малоповерховими житловими будинками. Тобто існуюче функціональне використання (призначення) спірної території за переважною функцією на теперішній час визначається як територія житлової забудови.
Вищевказане підтверджується висновком відділу у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради № 01-10/756 від 17 грудня 2014, яким позивачу було відмовлено в наданні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Цим висновком головний архітектор ОСОБА_2 констатував, що згідно з актуалізованим Генеральним планом міста Калуша територія на якій розміщена земельна ділянка площею 971 кв.м в районі АДРЕСА_1, визначена частково, як землі громадської та житлової забудови і частково, як територія споруд інженерного обладнання.
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У мотивувальній частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 у справі № 809/1108/18, яке набрало законної сили 20.12.2018, вказано наступне: за змістом пункту 3.4 ДБН Б.1.1-14:2012 функціональне використання (призначення) території - це використання території за переважними функціями (багатофункціональна, громадська, житлова, промислова тощо), що існує або встановлюється містобудівною документацією та наявність інших супутніх функцій, які не суперечать функціям, що переважають.
Як вбачається з Генерального плану м. Калуша від 06.06.1979 № 184, функціональне призначення спірної території по вул. Львівській - Княгині Ольги визначене, як територія промислових підприємств та комунально-складських об'єктів, згідно експлікації якого на даній території планували побудувати: промкомбінат (22), харчокомбінат (23), обласне управління газової промисловості (30), доррембудцільницю (33), лісозаготівельний склад (40), меблевий склад (41) контору буріння (43), заготльоп, заготзерпо (44), реалбаза хлібопродуктів (48), яйцебаза (49), автотранспортне підприємство (АТП) автобазу (83), автозаправочну станцію (85), а також для обслуговування даних об'єктів планувалось будівництво під"їздної залізничної вітки (а.с. 24,26).
Висновком відділу у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради № 01-10/756 від 17.12.2014 позивачу відмовлено у наданні земельної ділянки площею 971 кв.м. по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства з підстав невідповідності цільового та функціонального призначення земельної ділянки Генеральному плану міста Калуша. Зазначено, що згідно з Генеральним планом міста Калуша, затвердженим рішенням Івано-Франківського облвиконкому від 06.06.1979 №184, актуалізованого рішенням Калуської міської ради від 06.06.2013 № 1960, територія на якій розміщена згадана земельна ділянка частково визначена як землі громадської та житлової забудови і частково, як територія споруд інженерного обладнання (а.с.27).
Користування даною земельною ділянкою більше 20-ти років позивач обґрунтовує актом "Про підтвердження факту багаторічного користування земельною ділянкою» від 06.05.2017" (а.с. 22) та керуючись частиною 1 статті 119 Земельного кодексу України має намір реалізувати право на земельну ділянку за давністю користування.
Враховуючи вказане та те, що Генеральним планом м. Калуша від 06.06.1979 №184 функціональне призначення вказаної території по вул. Львівській - Княгині Ольги визначене, як територія промислових підприємств та комунально-складських об'єктів, а висновком відділу справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради № 01-10/756 від 17.12.2014 територія на якій розміщена згадана земельна ділянка частково визначена як землі громадської та житлової забудови і частково, як територія споруд інженерного обладнання, зазначене свідчить про наявність змін у видах функціонального призначення даної території.
В силу вимог частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вищевикладені обставини щодо наявності змін у видах функціонального призначення території в районі АДРЕСА_1 не доказуються.
Таким чином, позовна вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Калуської міської ради про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 № 2261 від 28.03.2019 - підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги зобов'язати Калуську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.03.2019 в порядку встановленому законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельним кодексом України і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,0971 га в районі АДРЕСА_1 , то суд вважає, що вона також підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
У випадку, коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи утриматись від вчинення певних дій суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду України викладеною в рішення від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15.
Таким чином, враховуючи, що позивач неодноразово звертався до Калуської міської ради з одного і того ж питання, з огляду на наявність у суду права при задоволенні вимог адміністративного позову прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчити певні дії, суд дійшов висновку, що позивачем обрано вірний спосіб захисту порушених прав, який може бути застосований при прийнятті рішення у даній адміністративній справі.
Відтак, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.03.2019 в порядку встановленому законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельним кодексом України і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,0971 га в районі АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Позивач просить зобов'язати відповідача подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду протягом місяця, з дня набрання законної сили, звіт про виконання судового рішення. З даного приводу суд вказує на наступне.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано, зокрема, статтею 382 КАС України. Так, згідно з частинами 1 та 2 цієї статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту вищенаведених положень Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що суд наділений повноваженням встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним повноваженням суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Проаналізувавши наведені норми права та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних підстав для встановлення судового контролю за виконанням даного рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду, так як судом не встановлено обставин відмови зі сторони відповідача у добровільному виконанні судового рішення, чи зволікання у його виконанні, після набрання ним законної сили, а отже вимога ОСОБА_1 про подання до суду звіту про виконання судового рішення та встановлення строку для подання зазначеного звіту - не підлягає до задоволення.
Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог частини 1 статті 139 КАС України якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Калуської міської ради (код ЄДРПОУ 33578261, вул. Івана Франка 1,м. Калуш, Івано-Франківська область,77300) № 2261 від 28.03.2019 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) громадянину ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Зобов"язати Калуську міську раду (код ЄДРПОУ 33578261, вул. І.Франка 1, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) від 01.03.2019 в порядку встановленому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельним Кодексом України і надати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,0971 га в районі АДРЕСА_1 .
Стягнути із бюджетних асигнувань Калуської міської ради (код ЄДРПОУ 33578261, вул. І.Франка 1, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Шумей М.В.
Рішення постановлене 22 липня 2019 р. у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 03.07.2019 по 15.07.2019.