22 липня 2019 року
Київ
справа №480/200/19
адміністративне провадження №К/9901/19466/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Дашутін І.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі №480/200/19
за позовом ОСОБА_1
до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області
про визнання дій протиправними та скасування постанови,-
Відповідач звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження. Також цією же ухвалою відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи по суті.
Відповідач усунув недоліки в частині сплати судового збору, але не надав заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною відповідача на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року.
Вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням норм процесуального відповідач 25 червня 2019 року звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2019 року касаційну скаргу було повернуто відповідачу з підстав неналежного підтвердження повноважень представника.
11 липня 2019 року відповідач повторно звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст ухвалених у цій справі судових рішень, доводи касаційної скарги та додані до неї документи, суд установив таке.
Залишаючи без руху апеляційну скаргу, визнаючи неповажними причини пропуску апелянтом строку і відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року у справі №480/200/19 подана до суду першої інстанції лише 20 березня 2019 року, тобто, поза межами строку встановленого статтею 287 КАС України.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт посилався на те, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року відповідач отримав 14 березня 2019 року.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Сумським окружним адміністративним судом 22 лютого 2019 року в присутності представників позивача та відповідача проголошено рішення по справі №480/200/19. Повне рішення складено 22 лютого 2019 року, тобто, в день його проголошення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів встановлені судом апеляційної інстанції обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, які би зумовлювали об'єктивну неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на касаційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення частини третьої статті 298 частини першої статті 299 КАС України, з урахуванням визначених статтею 286 КАС України особливостей, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України в цій категорії адміністративних справ, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає і ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до положень частини третьої статті 333 КАС України, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Зокрема, статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
За наведених обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування норм процесуального права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування, рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики, а отже касаційна скарга є необґрунтованою.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі №480/200/19.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. В. Жук
Судді І. В. Дашутін
Ж. М. Мельник-Томенко