11 липня 2019 р. Справа № 480/1964/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,
представника позивача - ОСОБА_3.,
представника відповідача - Сича Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1964/19
за позовом ОСОБА_1
до Сумської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Сумської митниці ДФС, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 10.05.2019 №UA805180/2019/000112/2.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 26 квітня 2019 року ОСОБА_1 придбав у Німеччині у громадянина ОСОБА_4 (АДРЕСА_2) за 2650 Євро легковий автомобіль уживаний марки HYUNDAI моделі TUCSON, 2006 року випуску. 08 травня 2019 року декларантом позивача - митним брокером ОСОБА_2 - було подано до митного оформлення митну декларацію №UA805180/2019/013261, у якій вартість автомобіля було визначено декларантом за основним методом на підставі договору купівлі-продажу (Kaufvertrag) №б/н від 26.04.2019р., що відповідало реальній ціні правочину і дорівнювало сплаченій сумі 2650 Євро.. Крім самої МД до митного оформлення були подані також і інші документи, що підтверджували легальність правочину з придбання.
Проте, 10 травня 2019 року митницею було прийняте Рішення про коригування митної вартості №UA805180/2019/000112/2 (надалі - Рішення) та Картку відмови у митному оформленні №UA805180/2019/00266, згідно з якими вартість автомобіля, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів, числовий шифр 2 в графі 42 МД). Згідно із цим Рішенням вартість автомобіля для цілей нарахування митних платежів митницею було визначено в розмірі 4617 Євро замість заявленої декларантом 2650 Євро, тобто митну вартість було збільшено митницею на 1967 Євро.
У вказаному Рішенні (графа 33) митниця зазначила наступну причину коригування:
«Спрацювання профілю ризику 105-2 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 4 617,00».
Основний метод не застосовувався тому, що на переконання відповідача, використані декларантом відомості не є об'єктивними та не достатньо підтвердженими документально. Декларанту було направлено запит про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують заявлений рівень митної вартості транспортного засобу. Надані документи не підтвердили заявлений рівень митної вартості. Декларантом проінформовано про відсутність запитуваних додаткових документів. Між декларантом і митним органом проведено консультацію. Підстави для визначення митної вартості: цінова інформація по даному транспортному засобу по конкретному ідентифікаційному номеру (VIN).
Позивач вважає рішення митного органу протиправним, оскільки оскаржуване рішення не відповідає критеріям встановленим ч.2 статті 55 МКУ (відсутнє обґрунтування конкретної причини, через яку заявлену декларантом митну вартість не визнано відповідачем, не містить наявної у митному органі інформації , яка призвела до виникнення сумнівів у митного органу, відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих органом доходів і зборів , та фактів які вплинули на таке коригування.
Вищезазначені обставини, на переконання позивача, є підставою для визнання рішення відповідача про коригування митної вартості протиправним та скасування його.
При цьому, позивач просить суд врахувати, що з метою випуску товару у вільний обіг та уникнення збитків ОСОБА_1 був змушений подати до митного оформлення нову МД в порядку частини 7 статті 55 Митного Кодексу України №UA805180/2019/013392, по якій до бюджету були сплачені платежі, виходячи з митної вартості, визначеної митницею, а саме:
- мито (вид платежу 121) - 13 576,17 грн.;
- податок на додану вартість (вид платежу 128) - 37 417,24 грн.
Зазначені відомості були відображені у графі 47 нової МД.
Позивачем було доплачено різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, визначених митницею.
Ухвалою суду від 04.06.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
25.06.2019 відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву (а.с.43-48), у якому вказав, що під час митного оформлення автомобіля марки HYUNDAI моделі TUCSON, номер кузова НОМЕР_1 , двигун бензиновий, об'єм двигуна 1975 см. куб., спрацювала система управління ризиками за кодами 103-1,105-2, 106-2 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN- кодами НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість 4616,00.
Таким чином відповідач дійшов висновку про можливе заниження декларантом митної вартості. Було здійснено перевірку правильності визначення митної вартості та взято до уваги вартість ідентичних або подібних товарів. Перевірено дані електронного інвойсу. Проведено перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів. Відповідач посилається на вимоги частинами третьою-четвертою ст.53 МК України, якими передбачено право на запит у декларанта додаткових документів.
Як зазначає відповідач, на підтвердження митної вартості товару декларантом було подано лише договір б/н від 26.04.2019. При вивченні наданих документів до митного оформлення встановлено відсутність банківського або іншого платіжного документу, що стосується оцінюваного транспортного засобу, а отже, з наданих документів не було можливо встановити, чи здійснено фактичну сплату за транспортний засіб та у якому розмірі. Також, як стверджує відповідач, декларантом не було надано жодного документу, що стосується перевезення транспортного засобу з Німеччини до митного кордону з Україною.
Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що договір купівлі-продажу автомобіля б/н від 26.04.2019 не має підпису продавця.
Таким чином, зважаючи на наявність підстав вважати подані декларантом документи неповними та необ'єктивними, відповідачем було здійснено коригування митної вартості. При цьому, відповідач вважає, що він діяв в межах та у спосіб, які передбачені чинним законодавством.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу одного автомобіля (а.с.16), 26 квітня 2019 року ОСОБА_1 придбав у Німеччині у громадянина ОСОБА_4 (АДРЕСА_2) за 2650 Євро легковий автомобіль уживаний марки HYUNDAI моделі TUCSON, 2006 року випуску.
08 травня 2019 року декларантом позивача - митним брокером ОСОБА_2 - було подано до митного оформлення митну декларацію №UA805180/2019/013261, у якій вартість автомобіля було визначено декларантом за основним методом на підставі договору купівлі-продажу (Kaufvertrag) №б/н від 26.04.2019р., що відповідало реальній ціні правочину і дорівнювало сплаченій сумі 2650 Євро (а.с.24). Крім самої МД до митного оформлення були подані також і інші документи, що підтверджували легальність правочину з придбання, а саме:
- митна декларація б/н від 06.05.2019 (а.с.17-18);
- акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205010/2019/417654 від 06.05.2019 (а.с.22-23);
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №DE 480052 від 27.04.2006 (а.с.19-21);
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів б/н від 26.04.2019 (а.с.16);
- договір про надання послуг митного брокера №395/19 від 16.04.2019;
- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосування Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №4079213;
- квитанція №0.0.1344464653.1 від 06.05.2019;
- квитанція №0.0.1346630016.1 від 06.05.2019;
- сертифікат відповідності №UA.008.64562-19 від 07.05.2019.
08.05.2019 на електронну адресу митного брокера ОСОБА_2 (декларант який діяв від імені позивача) Сумська митниця направила повідомлення про необхідність надати документи згідно зі ст.53 та 368 МКУ (а.с.51).
ОСОБА_2 на підтвердження заявленої митної вартості повторно надав до митного органу договір б/н від 26.04.2019 (а.а.52).
Проте, 10 травня 2019 року митницею було прийняте Рішення про коригування митної вартості №UA805180/2019/000112/2 (надалі - Рішення) та Картку відмови у митному оформленні №UA805180/2019/00266, згідно з якими вартість автомобіля, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо і д е н т и ч н и х товарів, числовий шифр 2 в графі 42 МД). Згідно із цим Рішенням вартість автомобіля для цілей нарахування митних платежів митницею було визначено в розмірі 4617 Євро замість заявленої декларантом 2650 Євро, тобто митну вартість було збільшено митницею на 1967 Євро (а.с.26-27).
У вказаному Рішенні (графа 33) митниця зазначила наступну причину коригування:
«Спрацювання профілю ризику 105-2 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за УШ-кодами: КМНЖ81ВР6Ш68642, валюта - ЕІШ, вартість - 4 617,00».
Рішення про проведення перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу прийнято органом доходів і зборів на підставі результатів застосування системи управління ризиками за інформацією спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу.
Орган доходів і зборів повідомив особі, яка декларує транспортний засіб, про можливість доведення достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу шляхом подання інформації із спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, або висновку про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовленого спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством. Виявлено наступний недолік: договір купівлі-продажу автомобіля №б/н від 26.01.2019р. не має підпису продавця.
Для підтвердження заявленої митної вартості декларанту направлено запит на надання додаткових документів. Декларантом не надано додаткові документи.
Між декларантом і митним органом проведено консультацію.
Підстави для визначення митної вартості: інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу. Також наявна інформація в ЄАІС ДФС щодо митного оформлення ідентичного транспортного засобу МД від 09.04.2019р. №UА204010/2019/212065.
Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 - далі МК України).
Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.
Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Згідно статей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина 2).
Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).
Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки ч и с л о в о го значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).
Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як встановлено судом, декларантом позивача були надані митному органу необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, а саме: митна декларація б/н від 06.05.2019 (а.с.17-18); акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205010/2019/417654 від 06.05.2019 (а.с.22-23); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №DE 480052 від 27.04.2006 (а.с.19-21); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів б/н від 26.04.2019 (а.с.16); договір про надання послуг митного брокера №395/19 від 16.04.2019; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосування Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №4079213; квитанція №0.0.1344464653.1 від 06.05.2019; квитанція №0.0.1346630016.1 від 06.05.2019; сертифікат відповідності №UA.008.64562-19 від 07.05.2019.
Зміст вказаних документів підтверджує заявлену митну вартість ввізного товару. Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору придбання від 26.04.2019.
Тобто, судом встановлено, що подані 08.05.2019 декларантом позивача до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.
Доводи митниці про відсутність підпису продавця на договорі купівлі-продажу автомобіля судом не приймаються, оскільки вказаний договір був підписаний продавцем і цей підпис є наявним.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У пунктах 1 та 4 частини 4 статті 54 МК України зазначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно частини 6 цієї статті, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).
Як встановлено судом, декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Наведені документи вказані відповідачем в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2019/00266 від 10.05.2019 (а.с.28-29).
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).
Згідно частини 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Згідно рішення про коригування митної вартості товарів за №UA805180/2019/000112/2 від 10.05.2019, митна вартість транспортного засобу визначена за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Підстави для визначення митної вартості: інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу. Також наявна інформація в ЄАІС ДФС щодо митного оформлення ідентичного транспортного засобу МД від 09.04.2019р. №UA204010/2019/212065.
Суд вважає за необхідне зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.
Крім цього, суд погоджується з позицію представника позивача стосовно того, що оскаржуване рішення містить одночасно взаємовиключні посилання як на митну декларацію оформленого ідентичного автомобіля, взятого для порівняння (№UA204010/2019/212065 від 09.04.2019), так і на інформацію спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, та містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндра двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу. Відтак, мотиви митного органу є суперечливими і не дають змогу зрозуміти, яке саме джерело інформації в розумінні ч.5 ст.59 МК України документально підтверджує обране митницею числове значення - чи інша митна декларація ідентичного автомобіля, чи спеціалізовані видання та/або інформаційні ресурси.
Тобто, скоригована митна вартість базується на довільній оцінці митного органу, що є несумісним з правилами ГАТТ/СОТ.
Крім того, всупереч положенням статті 59 МК України при прийнятті оскаржуваного Рішення митниця взагалі не з'ясовувала ціну договору щодо ідентичних товарів, їх приблизну кількість та комерційний рівень, тобто, не виконала вимоги даної статті, а сама МД №UA204010/2019/212065 від 09.04.2019 під час проведення консультацій не надавалась декларанту для ознайомлення.
Щодо посилання відповідача на наявну інформацію в ЄАІС ДФС щодо митного оформлення ідентичного транспортного засобу МД від 09.04.2019р. №UA204010/2019/212065, суд вважає за доцільне зазначити наступне:
На підтвердження даної інформації (щодо МД від 09.04.2019р. №UA204010/2019/212065) відповідачем було надано скріншот з відповідною інформацією щодо автомобілю, який було ввезено за МД №UA204010/2019/212065).
Отже, митницею визнано, застосувавши відносно ОСОБА_1 метод №2 для порівняння взято МД, у якій митна вартість була визначена не за ціною договору, а резервним методом, тобто, не була ціною договору щодо ідентичних товарів.
Під час аналізу вказаного скріншотом судом встановлено, що автомобіль, який було оформлено в Рівненській митниці ДФС мав колісну формулу "4х4" (так званий (повний привод"), в той час як автомобіль ОСОБА_1 мав колісну формулу "4х2" (так званий "передній привод"), що слід кваліфікувати як істотну відмінність (опцію), що істотно зменшує вартість автомобіля.
Відтак, за таких обставин, порівнюваний автомобіль не є ідентичний в розумінні частин 1 та 2 статті 59 МК України.
Крім того, вказаний скріншот не містить відомостей про країну експорту, з якої оформлений в Рівненській митниці ДФС автомобіль був ввезений в Україну, тобто не містить інформації, з якою частина 1 статті 59 К України, серед іншого, пов'язує кваліфікацію товару як "ідентичного" відносно оцінюваного.
На підставі наведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортного засобу за ціною договору б/н від 26.04.2019, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Таким чином, визначення відповідачем митної вартості транспортного засобу марки HYUNDAI моделі TUCSON, 2006 року випуску, бензиновий двигун, об'єм двигуна 1975 см. куб., який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за методом за ціною договору щодо ідентичних товарів, лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом документів, є необґрунтованим та безпідставним.
Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Верховний Суд у вказаній постанові також зазначає, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.12.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства, а тому ненаведення обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Сумська митниця ДФС, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів.
На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено наявності визначених законом підстав для проведення коригування митної вартості автомобіля, заявленої декларантом у митній декларації та правомірності винесення ним рішення про коригування митної вартості. У зв'язку з тим, що коригування митної вартості призвело до збільшення витрат позивача при митному оформленні автомобіля, чим порушено його права, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA805180/2019/000112/2 від 10.05.2019.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підтвердження витрат на правничу допомогу надано угоду про надання правової допомоги від 11.05.2019 відповідно до умов якої вартість робіт, визначених угодою, становить 3500 грн. (а.с. 33). Також надано квитанцію про сплату позивачем адвокатському бюро 3500 грн. та детальний опис робіт, виконаних адвокатом (а.с. 5, 76-77).
Крім цього, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС витрати зі сплати судового збору у загальній суми 768,0 грн., що сплачені згідно квитанції №41122999 від 11.05.2019 (а.с.4).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 10.05.2019 №UA805180/2019/000112/2.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (вул. Ю.Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 39420037) витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4268 (чотири тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 17.07.2019 року.
Суддя О.М. Кунець