24 червня 2019 року 15 год. 40 хв.Справа № 280/1548/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.
за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Ігнатченко М.В.
свідків - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4
до Головного управління Держпраці у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування постанови, наказу
ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4 ) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області № ЗП679/5/АВ/П/ТД-ФС від 12.03.2019 про накладення штрафу у сумі 125 190,00 грн., складену заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганеннко О.О.; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Запорізькій області про проведення інспекційного відвідування від 11.02.2019 за № 316.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що відповідачем порушено порядок проведення інспекційного відвідування, зокрема: період перевірки перевищує два робочих дні, що не відповідає вимогам абз. 1 ч.4 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», акт інспекційного відвідування надісланий з порушенням строків, що встановлені Порядком №295; припис про усунення виявлених порушень складено передчасно, а саме без врахування заперечень до акту, розглянуто справу про накладення штрафу без врахування клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області не відображено в акті інспекційного відвідування порушення позивачем ч. 1 ст. 21 КЗпП України. Також, вважає, що відповідачем притягнуто двічі позивача до відповідальності за одне порушення, що суперечить ст. 61 Конституції України. Щодо вимог про скасування наказу зазначає, що оскільки перевірка призначена за зверненням фізичної особи, то проведення останньої мало бути погоджено з Департаментом з питань праці, чого зроблено не було. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву від 07.05.2019 вх. №18105 посилається на те, що інспектування позивача проведено з дотриманням Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.04.2017 №295. Вказує, що під час інспекційного відвідування позивача виявлено порушення ч.1 ст.21 та ч.1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме, допущено до роботи особу без укладання трудового договору. Таким чином, Головне управління Держпраці у Запорізькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачений законодавством України. Прийняте рішення є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам закону. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 22.04.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/1548/19, підготовче судове засідання призначено на 15 травня 2019 року.
Протокольною ухвалою суду від 15.05.2019 оголошено перерву до 30.05.2019.
Протокольною ухвалою суду від 30.05.2019 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду на 24.06.2019.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов, просить його задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.
24.06.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно пункту 2 Положення № 96 Держпраця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраця, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
У відповідності до зазначених норм Головному управлінню Держпраці в Запорізькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 295).
Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, в т. ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст. 3 Закону № 877-V).
Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.
Інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (п. п. 3 п. 5 Порядку № 295).
Судом встановлено, що за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятих за результатами аналізу інформації викладеної у зверненні ОСОБА_5 від 23.01.2019 вх. №З-65, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію у промисловості й торгівлі, ратифіковано законом України від 08.09.2004 №1985-IV, №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 №1986-IV, ч. 5 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, п.1 наказу Міністерства соціальної політики від 18.08.2017 №133, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 за №1500/31368, Положення про Головне управління Держпраці у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби з питань праці від 03.08.2018 №84, заступником начальника Головного управління Держапраці у Запорізькій області прийнято Наказ від 11.02.2019 №316, відповідно до якого наказано забезпечити організацію та проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_4 з питань додержання законодавства з праці у термін до18.02.2019.
Відтак, посилання представника позивача на недотримання відповідачем вимог ст. 6 Закону № 877-V в частині відсутності погодження призначення перевірки з центральним органом, суд відхиляє, оскільки відповідно до положень ст. 2 вказаного Закону органи, зазначені у ч. 4 ст.2 органи (зокрема, Держпраця), що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої статті 22 цього Закону.
Тобто, на Держпрацю покладено обов'язок ознайомити суб'єкта господарювання з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (ч. 3 ст. 6 Закону № 877-V).
Врешті вимоги ст. 6 Закону № 877-V на Держпрацю не розповсюджуються.
Оскільки інших підстав в обґрунтування вимог щодо скасування наказу від 11.02.2019 № 316 позивач не заявляв, тому, у задоволенні позовних вимог в цій частині суд відмовляє.
12.02.2019 заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області відповідно до наказу від 11.02.2019 №316 видано направлення №202 для здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_4 , салон краси «Марафет» за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Лютеранська, 11. Відповідно до направлення в період з 12.02.2019 по 18.02.2019 під час державного нагляду здійснити перевірку: порядку оформлення трудових відносин, укладення трудових договорів; дотримання законодавства про працю в частині нарахування та виплати заробітної плати на рівні не нижчому від розміру мінімальної заробітної плати; строки виплати заробітної плати; праця неповнолітніх.
Відповідно до відмітки на наданій копії вказаного направлення, ФОП ОСОБА_4 отримала його 15.02.2019, що засвідчено її особистим підписом.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок повідомлення об'єкта перевірки про початок інспекційного відвідування та строки його проведення.
Відповідно до матеріалів справи, в період з 15.02.2019 з 11 год. 40 хв. по 18.02.2019 о 17 год 00 хв. головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю ГУ Держпраці у Запорізькій області Савочкою В.В. (службове посвідчення №5) та головним спеціалістом з питань врегулювання соціально-трудових відносин та взаємодії з соціальними фондами управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Коров'янською М.Є. проведено інспекційне відвідування з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю ФОП ОСОБА_4 , за результатом якої складений акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗП 679/5/АВ від 18.02.2019.
В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог ч.1, ч.3 ст. 24 та ч.1 ст.21 КЗпП України.
Пунктом 8 Порядку №295 встановлено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Таким чином, вказаною нормою не передбачено обов'язкове завчасне повідомлення об'єкта про проведення перевірки.
Згідно з пунктом 10 Порядку №925 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.
З аналізу вказаної норми, суд зазначає, що Порядок встановлює загальну тривалість інспекційного відвідування, при цьому направлення лише відображає період, в який можливо здійснити інспекційне відвідування.
Судом встановлено, що фактично інспекційне відвідування здійснювалося 15.02.2019 (п'ятниця) та 18.02.2019 (понеділок), тобто у строк, що не перевищує двох робочих днів.
Відтак, в даному випадку порушення порядку проведення державного контролю за додержанням законодавства про працю судом не виявлено.
Крім того, позивач в адміністративному позові посилається на порушення процедури складання Акту інспекційного відвідування та розгляду матеріалів щодо виявленого порушення в ході такого інспекційного відвідування.
Оцінюючи вказані доводи позивача, суд виходить з того, що пунктами 19-27 Порядку 295 встановлено порядок складення акта, припису та прийняття рішень за результатами інспекційного відвідування. Згідно даних норм, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування (п.20 Порядку №295).
Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті (п. 22 Порядку №295).
Як вбачається з Акту перевірки від 18.02.2019 (стор. 6 Акту) має відмітку про застосування відеотехніки під час відвідування, матеріали якого долучені до акту на диску для лазерних систем зчитування.
Судом під час судового розгляду справи досліджено запис, що збережений диску та долучений до матеріалів справи. Зазначений диск містить інформацію щодо інспекційного відвідування.
Відповідно до пояснень ОСОБА_2 , головного державного інспектора, та ОСОБА_3 , що були допитані у якості свідків в судовому засіданні 24.06.2016, судом встановлено, що відео фіксування 15.02.2019 не відбувалося.
19.02.2019 Акт інспекційного відвідування направлено цінним листом (ПВ№7110801890070) на адресу ФОП ОСОБА_4 , яке отримано позивачем 22.02.2019.
Пунктом 21 Порядку №295 передбачено, що якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Не погодившись з висновками, встановленими перевіряючими в Акті, позивач 25.02.2019 підписала Акт із запереченнями, що викладені окремим документом.
25.02.2019 поштове відправлення №7111808429413 цінним листом з описом направлено на адресу відповідача, а саме: заперечення, вирок, пояснення та акт. Зазначене поштове відправлення вручено відповідачу 01.03.2019.
Згідно п.23 Порядку №295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування. (п. 24 Порядку №295).
Відповідно до пункту 26 Порядку №295 у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування. Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Судом встановлено, що 19.02.2019 інспектором праці Савочкою В.В. відповідно до п.27 Порядку №295 винесено Припис про усунення виявлених порушень №ЗП679/5/АВ/П
Щодо посилання позивача про порушення відповідачем строку винесення припису суд зазначає, що пунктом 24 Порядку №295 встановлено, що припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання). Відповідно до матеріалів справи, Акт інспекційного відвідування складено 18.02.2019, обґрунтованих заперечень під час його складання позивачем не заявлено, у зв'язку з чим з метою його підписання був направлений поштою на адресу позивача. Відтак суд вважає, що відповідачем не порушено порядку складання припису, що передбачений п.24 Порядку №295.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (далі Порядок №509).
Відповідно до пункту 2 даного Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка (пункти 7 та 8 Порядку №509).
04.03.2019 за вих.. №08/03.4-06/2008 заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області направлено на адресу позивача повідомлення про розгляд справи щодо виявленого порушення вимог ч.1, ч.3 ст. 24 КЗпП України, відповідно до якого запрошено позивача на 12.03.2019 о 14 год. 00 хв. до ГУ Держпраці у Запорізькій області для прийняття участі у розгляді справи. Зазначене повідомлення позивач отримала 07.03.2019.
Відповідно до п. 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
При цьому, згідно п.7 Порядку №509 справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2019 позивач підготувала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути у призначений час на 12.03.2019. Проте вказане клопотання позивач здала до поштового відправлення лише 11.03.2019 об 16 год. 17 хв., тобто усвідомлюючи його неотримання представниками відповідача до дати розгляду справи.
Відтак суд вважає, що відповідачем у даному випадку не порушено порядку розгляду справи про порушення позивачем законодавства про працю.
За результатами розгляду справи про накладення штрафу за виявлені порушення під час інспекційного відвідування, 12.03.2019 заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ЗП679/5/АВ/П/ТД-ФС, відповідно до якої за порушення вимог ч.1, ч.3 ст. 24 КЗпП України, керуючись статтею 259 КЗпП України, ст.. 53 Закону України «Про зайнятість населення», ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.20123 №509, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_4 накладено штраф у розмірі 125190 грн.
Крім того, 12.03.2019 інспектором праці Савочка В.В. складено протокол про адміністративне правопорушення №ЗП 679/5/АВ/П/ПТ, відповідно до якого за порушення вимог ч.1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, відповідно до якого встановлено вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Протокол направлено на розгляд до Бердянського міськрайонного суду.
12.03.2019 на адресу позивача відповідачем направлено листа, відповідно до якого позивачу запропоновано підписати протокол про адміністративні правопорушення та надати відповідні письмові пояснення.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваної постанови стало виявлення під час інспекційного відвідування порушення частини 1 ст. 24, ч.1 ст. 21 КЗпП України, яке відбулося внаслідок наступного: в ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , де знаходиться салон краси «Марафет» встанвоелно: 15.02.2019 о 19 год. 05 хв. в приміщенні знаходилася одна особа ОСОБА_7 , виконуючи роботу перукаря. Згідно наданого письмового пояснення ОСОБА_8 , вона у вересні 2018 року робила зачіску на урочистий захід в салоні краси «Марафет», що знаходиться за вказаною адресою у майстра ОСОБА_7 . Також пояснила, щоу ОСОБА_7 робила макіяж і одна з її знайомих. Згідно пояснень працівниці ОСОБА_7 , вона зайшла в салон краси «Марафет» до ОСОБА_4 поспілкуватися та попити каву. Крім того, встановлено, що в мережі інтернет у вигляді реклами знаходяться фотографії про роботу макіяжу та зачісок ОСОБА_7 та вказана адреса м . Бердянськ , вул.. Лютеранська , 11 (Приморська площа), де виконує роботу ОСОБА_7 . Також в мережі інтернет викладена фотографія, на якій зображена ОСОБА_7 та знаходиться підпис «Не весь наш колектив, а його частинка MARAFET» Дата 14.07.2018. З письмових пояснень ОСОБА_4 вона почала свою діяльність у салоні краси з 03.01.2019, в салоні виконує роботу перукаря. Працює з понеділка по суботу з 09 год. До 17 год. З 10.01.2019 з ОСОБА_14 укладено договір оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Виконує роботу самостійно. 15.02.2019 о 12 год. 05 хв. в салоні «Марафет» була її подруга ОСОБА_7 , яка її чекала поспілкуватися.
Порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України відбулося внаслідок допуску ОСОБА_7 до роботи без оформлення з нею трудових відносин, що підтверджується поясненнями ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_4 , інформацією з мережі інтернет, станом на 18.02.2019 укладених в письмовій формі трудових договорів ФОП ОСОБА_4 не надано. Виходячи з вказаного вбачається використання неоформлених трудових відносин відносно однієї особи, а саме ОСОБА_7 .
Надаючи оцінку висновкам відповідача щодо суті виявленого порушення під час інспекційного відвідування суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Частиною 3 статті 21 КЗпП України встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Форма такого повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».
Статтею 265 КЗпП України передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
За змістом наведеної норми відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах, зокрема, фізичної особи-підприємця.
При цьому, повинен бути встановлений факт використання фізичною особою-підприємцем найманої праці.
Слід зазначити, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 по справі №127/21595/16-ц, від 13.06.2019 № 815/954/18.
У судовому засіданні, допитані у якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_16 пояснили, що під час інспекційного відвідування 15.02.0219 о 12 год. 05 хв. вони при відвідування салону за вказаною вище адресою виявили у приміщенні особу ОСОБА_7 .
При цьому, за твердженням свідка ОСОБА_2 гр. ОСОБА_7 закінчувала процес праці, в салоні також перебувала клієнтка. Однак, свідок ОСОБА_17 засвідчила, що клієнтів в салоні краси на час інспекційного відвідування 15.02.2019 не було. На уточнююче запитання суду чи був клієнт разом із гр. ОСОБА_7 , свідок ОСОБА_2 сказал, що було вже давно і не пам'ятає точно.
Враховуючи те, що покази допитаних свідків стосовно перебування в салоні клієнта різняться, відеофіксація 15.02.2019 не велась, суд оцінює такі покази критично.
Слід зазначити, що відібрані 15.02.2019 письмові пояснення гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_7 взагалі спростовують факт роботи останньої у салоні цього дня. Так, гр. ОСОБА_7 у письмових поясненнях зазначила, що прийшла в салон краси до ОСОБА_4 поспілкуватись та попити каву. Аналогічні пояснення викладені ОСОБА_4 .
Наявність інформації в мережі інтеренет суд не бере до уваги, оскільки вказана інформація датована липнем 2018 року, при цьому ОСОБА_4 , зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань лише 03.01.2019, про що зроблено запис № 2 099 000 0000 023255. Як фізична особа - підприємець взята на податковий облік до контролюючого органу 03.01.2019 за № 082219001577, за ознаками господарської діяльності обраний КВЕД : 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси. Крім того, суду надано договір оренди нежитлового приміщення від 10.01.2019. Відтак відповідачем не надано доказів взаємозв'язку опублікованих оголошень в мереді Інтернет із діяльністю позивача.
Відтак, дослідженими доказами не підтверджується факт допуску ОСОБА_7 станом на час проведення інспекційного відвідування до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Крім того, суд зазначає, що постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.05.2019 по справі №310/2638/19 (№3/310/818/19) провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_4 за ч.3 ст. 41 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тому, встановлені постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.05.2019 по справі №310/2638/19 (№3/310/818/19) обставини не доведеності наявності складу адміністративного правопорушення в діях ФОП ОСОБА_4 , приймаються судом до уваги.
Натомість посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 814/2156/16 суд відхиляє та зазначає, що в даному випадку не було порушено вимоги ст. 61 Конституції України, оскільки провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 41 КУпАП закрито (штраф не застосовано).
Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства стосовно встановленого відповідачем порушення, суд дійшов переконання, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення у вигляді постанови про накладення штрафу від 12.03.2019.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, судові витрати в розмірі 1251,90 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративий позов ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправними та скасування постанови, наказу, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області № ЗП679/5/АВ/П/ТД-ФС від 12.03.2019 про накладення штрафу у сумі 125 190,00 грн., складену заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганеннко О.О.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1 251,90 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят одна гривня 90 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 04 липня 2019 року
Суддя Л.Я. Максименко