16 липня 2019 рокум. Ужгород№ 260/750/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання - Олійник В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 липня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 22 липня 2019 року.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області), яким просить визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області у відмові наданні дозволу при повторному розгляді клопотань від 26.05.2017 року, яке зареєстроване за вх. № В-1187/2/5-17 від 29.05.2017 року та від 27.07.2017 року, яке зареєстроване за вх. № В-1187/3/5-17 від 28.07.2017 року та зобов'язати вчинити дії, у порядку, який передбачений ст. 118 Земельного кодексу України, відповідно до поданих ОСОБА_1 клопотань від 26.05.2017 року, яке зареєстроване за вх. № В-1187/2/5-17 від 29.05.2017 року та від 27.07.2017 року, яке зареєстроване за вх. № В-1187/3/5-17 від 28.07.2017 року, надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства та дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність орієнтовною площею 0,1200 га для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населеного пункту на території Тур'є-Пасічанської сільської ради Перечинського району Закарпатської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 року визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки при розгляді клопотання від 26.05.2017 року, яке зареєстроване за № В-1187/2/5-17 від 29.05.2017 року та зобов'язано повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 26.05.2017 року, яке зареєстроване за № В-1187/2/5-17 від 29.05.2017 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Тур'є-Пасічанської сільської ради, Перечинського району, Закарпатської області (рішення набуло законної сили згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 року).
Також, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 року визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оформлену листом від 23.08.2017 року № В-1187/3-6572/6-17 та зобов'язано повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути клопотання ОСОБА_1 від 28.07.2017 року вх. № В-1187/3/5-17 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність орієнтовною площею 0,1200 га для ведення індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Тур'є-Пасічанської сільської ради, Перечинського району, Закарпатської області (рішення набуло законної сили згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 року).
15.01.2019 року позивач отримала від відповідача листи від 08.01.2019 року за № 31-7-0.3-188/2-19, в якому зазначено, що за наслідками повторного розгляду клопотання від 26.05.2017 року, яке зареєстроване за вх. № В-1187/2/5-17 від 29.05.2017 року відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Тур'є-Пасічанської сільської ради, Перечинського району, Закарпатської області та лист від 10.10.2018 року за № 31-7-0.3-7470/2-18, в якому зазначено, що за наслідками повторного розгляду клопотання від 27.07.2017 року, яке зареєстроване за вх. № В-1187/3/5-17 від 28.07.2017 року відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність орієнтовною площею 0,1200 га для ведення індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Тур'є-Пасічанської сільської ради, Перечинського району, Закарпатської області.
Позивач вважає таку відмову безпідставною та незаконною, дії відповідача в контексті цього є такими, що порушують законні права та інтереси позивача в частині реалізації права на землю.
ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області надано відзив на позовну заяву, згідно якого, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на їх необгрунтованість, що полягає в наступному: на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 року ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області повторно розглянуто клопотання позивача від 29.05.2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва та про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населеного пункту на території Тур'є-Пасічанської сільської ради, Перечинського району Закарпатської області. Відповідно до Довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями з відділу у Перечинському районі Держгеокадастру Закарпатської області від 24.04.2018 року № 314/409-18-0.24, землі за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність відносяться до земель сільськогосподарського призначення: шифр рядка 94 (землі запасу), номер графи 12 (пасовища), що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій", в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористувачами, а також вимогам Закону України "Про охорону земель". Також, відповідно до листа Головного управління щодо клопотання гр. ОСОБА_1 , Тур'є-Пасічанська сільська рада Перечинського району Закарпатської області листом від 25.04.2018/ року № 202/02-26 не підтримала надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що земельна ділянка контуру 1170 включена в перелік земельних ділянок для створення громадських пасовищ на території Тур'є-Пасічанської сільської ради відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 19.02.2018 року № 265-сг. Крім того, відповідно до клопотання від 12.06.2018 року № 465/409-18-0.24 відділу у Перечинському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, земельну ділянку орієнтовною площею 23,6 га (номер кадастрового кварталу НОМЕР_3), розташовану за межами населеного пункту, контур 1170 на території Тур'є-Пасічанської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 15.06.2018 року № 116 "Про включення до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах" та надано дозвіл на складення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду згідно з переліком земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах. Отже, за результатами розгляду клопотань гр. ОСОБА_1 , останній надано вичерпну відповідь від 08.01.2019 року за № 31-7-0.3-188/2-19.
В судове засідання сторони по справі не з'явилися, при цьому позивачем подано клопотання про розгляд справи за її відсутності, відтак, у відповідності до ст. 205 КАС України, суд не знайшов перешкод для розгляду справи по суті та справу розглянуто за відсутності представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень, відступати від положень ст. 118 ЗК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року в справі № 545/808/17.
Як встановлено судом та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 року № 876/3642/18 ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області в межах повноважень повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1 від 27.07.2017 року (вхідна реєстрація Головного управління від 28.07.2017 року № В-1187/3/5-17) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,12 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Тур'є-Пасічанської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, про що, останній направлено лист від 10.10.2018 року № 31-7-0.3-7470/2-18. Із вказаного листа вбачається, що відділом у Перечинському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області для врахування позиції відповідного органу місцевого самоврядування з питань надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність (користування) було надіслано Тур'є-Пасічанській сільській раді лист від 01.10.2018 року № 18-7-0/24-84/109-18, яка в свою чергу, листом від 02.10.2018 року № 468/02-26 заперечує щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Крім того, наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 15.06.2018 року № 116 "Про включення до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах" земельну ділянку площею 23,6 га, розташовану на території Тур'є-Пасічанської сільської ради Перечинського району Закарпатської області включено до переліку земель сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах.
Враховуючи наведене, ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва із земель, що розташовані на території Тур'є-Пасічанської сільської ради Перечинського району Закарпатської області.
Також, як вбачається із листа ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 08.01.2019 року № 31-7-0.3-188/2-19, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 року № 807/929/17 ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області в межах повноважень повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1 від 26.05.2017 року (вхідна реєстрація ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 29.05.2017 року № В-1187/2/5-17) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території Тур'є-Пасічанської сільської ради Перечинського району Закарпатської області.
Зазначено, що відділом у Перечинському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області для врахування позиції відповідного органу місцевого самоврядування з питань надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність (користування) було надіслано Тур'є-Пасічанській сільській раді лист від 10.12.2018 року № 18-7-0.24-115/109-18, яка в свою чергу, листом від 10.12.2018 року № 555/02-26 заперечує щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Крім того, наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 15.06.2018 року № 116 "Про включення до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах" земельну ділянку площею 23,6 га, розташовану на території Тур'є-Пасічанської сільської ради Перечинського району Закарпатської області включено до переліку земель сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах.
Враховуючи наведене, ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га із земель, що розташовані на території Тур'є-Пасічанської сільської ради Перечинського району Закарпатської області.
Відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, надаючи відповідь на звернення ОСОБА_1 не дотримався вимог Земельного кодексу України, дане рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, тому позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для надання у власність при повторному розгляді клопотань ОСОБА_1 від 26.05.2017 року, яке зареєстроване за вх. № В-1187/2/5-17 від 29.05.2017 року та від 27.07.2017 року, яке зареєстроване за вх. № В-1187/3/5-17 від 28.07.2017 року, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії, у порядку, який передбачений ст. 118 Земельного кодексу України, відповідно до поданих ОСОБА_1 клопотань від 26.05.2017 року, яке зареєстроване за вх. № В-1187/2/5-17 від 29.05.2017 року та від 27.07.2017 року, яке зареєстроване за вх. № В-1187/3/5-17 від 28.07.2017 року, надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства та дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність орієнтовною площею 0,1200 га для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населеного пункту на території Тур'є-Пасічанської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, суд зазначає наступне.
Передача (надання) земельної ділянки у власність, відповідно до положення ст. 118 ЗК України, є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування чи власність.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13.12.2016 року в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27.02.2018 року в справі № 545/808/17.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, про захист яких вони просять.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та індивідуального садівництва, з прийняттям вмотивованого рішення.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доказування покладається в даному випадку на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності дій щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, при розгляді клопотань ОСОБА_1 , позовні вимоги щодо визнання їх протиправними відповідають вимогам закону та обставинам справи, що підтверджено дослідженими судом належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, в зв'язку з чим позов в зазначеній частині позовних вимог підлягає до задоволення, при цьому, в задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - слід відмовити, оскільки належним способом порушеного права є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до задоволених вимог, при цьому, з двох заявлених позивачем позовних вимог судом задоволено дві (при цьому судом застосовано належний спосіб захисту порушеного права позивача, що є необхідним для поновлення його прав), відтак, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в сумі 768,40 грн. (що підтверджується квитанцією № 3602420085 від 24.05.2019 року) підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 39766716) про оскарження дій суб'єкта владних повноважень - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для надання у власність при повторному розгляді клопотань ОСОБА_1 від 26.05.2017 року, яке зареєстроване за вх. № В-1187/2/5-17 від 29.05.2017 року та від 27.07.2017 року, яке зареєстроване за вх. № В-1187/3/5-17 від 28.07.2017 року.
3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 26.05.2017 року, яке зареєстроване за вх. № В-1187/2/5-17 від 29.05.2017 року та від 27.07.2017 року, яке зареєстроване за вх. № В-1187/3/5-17 від 28.07.2017 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства та дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність орієнтовною площею 0,1200 га для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населеного пункту на території Тур'є-Пасічанської сільської ради Перечинського району Закарпатської області.
4. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
6. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Рейті