308/4664/19
16 липня 2019 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Тхір О.А., розглянувши матеріали справи за протоколом серії БД №233694 від 20.04.2019 року, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - суду невідомий, якому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 20 квітня 2019 року о 02 год. 05 хв. в м.Ужгород, по вулиці Загорська, №152 керував автомобілем Крайслер державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився о 02 год. 13 хвилин в присутності двох свідків. Зазначеними діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до ст. 268 КУпАП суд розглядає справу у відсутності ОСОБА_1 , оскільки належним чином повідомлений, останній в судове засідання не з'явився.
У судові засідання неодноразово відкладались як за клопотанням самого ОСОБА_1 так і за клопотанням його захисника.
Захисником, зокрема, в одному із засідань , заявлено клопотання про виклик та допит свідків, у зв'язку з невизнанням обставин, викладених в протоколі.
В ході розгляду справи судом відмовлено в задоволенні клопотання, оскільки в матеріалах справи наявні письмові пояснення осіб, які зазначені в протоколі як свідки, сумнівів в їх достовірності не має, крім того з продемонстрованого відео з місця події встановлено, що, дійсно, залучено свідків на місці події, для фіксації відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в дане судове засідання також не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступних висновків.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 6 Розділу ІІ Наказу № 1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважаю, що в діях громадянина ОСОБА_1 є склад вказаного вище адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №233694 від 20.04.2019 року, згідно якого ОСОБА_1 від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до встановленого порядку відмовився, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оглянутими та дослідженими в судовому засіданні відеоматеріалами із відеозаписом з місця події від 20.04.2019, долученими до протоколу, з яких вбачається, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції, при цьому відмовився від проходження відповідного огляду на стан сп'яніння, за наявності ознак алкогольного сп'яніння.
Суд визнає вищенаведені докази належними та допустимими в процесі доказування, оскільки такі здобуті уповноваженими особами, у спосіб та у порядку визначеному законом і безпосередньо стосуються обставин правопорушення.
Слід зауважити, що засідання у даній справі відкладалося, в тому числі з причин заявлення захисником та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності клопотань про відкладення розгляду справи з різних причин, що призвело лише до затягування розгляду справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»). В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Аналізуючи докази у даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена повністю.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, те, що останній раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, тобто в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП.
Статтею.40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 384,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 130, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.А.Тхір