Справа №760/17314/17
Апеляційне провадження №22-ц/824/177/2019
11 липня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Таргоній Д.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Тімуш Д.І.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса КМНО Клименко Дмитра Борисовича, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним застереження та визнання недійсним договору іпотеки,
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з рядом заяв про ухвалення додаткового рішення по вищезазначеній справі.
Свої заяви обґрунтував тим, що в судових засіданнях при розгляді справи в суді він заявляв декілька клопотань про витребування доказів, а саме витребування оригіналу заяви від нотаріусу від 01.04.2015 року та просив надати можливість ознайомитися з її оригіналом, оскільки у нього та третьої особи наявні підозри про можливе технічне втручання при складанні даної заяви. В зв'язку з цим просив винести додаткове рішення з приводу того, яким чином суд встановив, що заява не містить технічного втручання та чи оглядав суд оригінал заяви, а також чому суд не ознайомив з оригіналом заяви позивача та третю особу і яким чином можливо встановити про технічне втручання за копіями заяви.
Крім того зазначив, що зі змісту винесеного рішення можливо лише здогадуватись, що суд розглядає заяву як правочин, який можна багаторазово використовувати для будь-яких договорів при будь-яких умовах, а тому просив суд, ухвалити додаткове рішення про те, що чому ця заява («правочин», «загальна заява») виготовлена в одному екземплярі і нею (вже у приватному порядку) володіє приватний нотаріус Клименко Д.Б. та ухвалити додаткове рішення стосовно того, яким чином третя особа може здійснювати свої права за даною заявою і чи не вбачає суд у даній обставині очевидного порушення законодавства та прав третьої особи.
Крім того, просив ухвалити додаткове рішення, пов'язуючи із моментом складання правочину правомірність п.п. 2.1.11, п. 2.1.10 договору іпотеки від 29.10.2015 року у взаємозв'язку із вимогами ст. 203, ч.ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України та ч. 1 ст. 215 ЦК України, глави 7, ч. 1 Порядку вчинення нотаріальних дій, ст. 46 Закону України «Про нотаріат», ч. 3 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій;
Крім того, просив ухвалити додаткове рішення з приводу змісту розділу 5 договору іпотеки, зокрема, що означає «Договір про задоволення вимог….» у взаємозв'язку з вимогами ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», ст. 203, 215 ЦК України. Вказував про те, що він і третя особа заявляли клопотання про витребування нотаріального провадження від 01.04.2015 року та від 29.10.2015 року і стверджували, що заява не зареєстрована у журналі обліку нотаріальних дій. З урахуванням викладеного просив суд ухвалити додаткове рішення.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року в задоволенні заяв про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, заявник подав апеляційну скаргу, зазначає про порушення судом норм процесуального права. Таке порушення полягає в тому, що він не згоден з висновком суду, тому і подав заяву про ухвалення додаткового рішення. Крім того він подавав чотири окремі заяви про ухвалення додаткового рішення по справі, а суд розглянув їх в одному судовому засіданні та виніс одну ухвалу, з цієї підстави ухвалу суду вважає незаконною та необґрунтованою. Просить скасувати ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року та зобов'язати суд першої інстанції ухвалити додаткові рішення по кожному спірному пункту договору іпотеки.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів зазначив, що доводи апеляційної скарги вважають необґрунтованими та безпідставними, такими, що базуються виключно на припущеннях позивача, а ухвалу суду - законною і обґрунтованою, яка в повному обсязі відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року без змін.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав:
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Таким чином ст.270 ЦПК України, встановлює вичерпний перелік випадків, у яких може бути ухвалене додаткове рішення. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд має відмовити в його ухваленні, постановивши відповідну ухвалу.
З наведеної норми вбачається, що додаткове рішення може бути ухвалене виключно щодо позовної вимоги, яка була заявлена в суді першої інстанції, та яка була предметом судового розгляду в межах даної справи, однак щодо якої не було ухвалене рішення. В той же час зазначені в заявах позивача вимоги не є позовними вимогами, які розглядались у відповідному порядку, і з приводу яких суд мав би ухвалити рішення. З матеріалів справи вбачаються вимоги про визнання недійсним застереження та визнання недійсним договору іпотеки, які судом розглянуті та щодо яких ухвалене відповідне рішення. Фактично такі зазначені вимоги є висловлюванням незгоди позивача з рішенням суду по справі. Тому вимога про постановлення додаткового рішення з цих підстав є необґрунтованою, що й констатував суд першої інстанції у своїй ухвалі від 21 грудня 2018 року. З такою позицією в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Апелянт в якості ще одного доводу зазначив, що він подавав чотири окремі заяви про ухвалення додаткового рішення по справі, відтак вважає, що суд повинен розглянути кожну заяву окремо і винести таку ж кількість судових рішень. З матеріалів справи вбачається, що апелянт 06.11.2018 року подав до суду чотири заяви про ухвалення додаткового рішення, дані заяви зареєстровані та передані судді на розгляд. Суд у відповідності до ст. 270 ЦПК розглянув подані заяви та з цього приводу постановив ухвалу. При цьому доводи апелянта про те, що суд мав би постановити чотири ухвали безпідставні та не ґрунтуються на нормах закону. За таких умов передбачені законом підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Згідно з вимогами ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Д.О. Таргоній
К.П. Приходько