Справа № 761/14229/13-ц
Апеляційне провадження №22-ц/824/8239/2019
11 липня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Таргоній Д.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Тімуш Д.І.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 лютого 2019 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк розвитку» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В грудні 2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду.
Свою заяву мотивувало тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30.08.2013 року на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк розвитку» з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було солідарно стягнуто суму заборгованості в розмірі 70 446,39 грн. Рішення суду набрало законної сили та 26.12.2013 року видані виконавчі листи. 06.02.2018 року між ПАТ «Всеукраїнський Банк розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладений договір про купівлі-продажу прав вимоги. З цієї підстави просить замінити стягувача на його правонаступника у виконавчому провадженні, де боржниками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.2019 року заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження задоволена.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, боржник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в який зазначає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню як незаконна. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що розгляд справи здійснювався у відсутність боржників, які не були повідомлені належним чином. Крім того судом не з'ясовано наявності чи відсутності відкритого виконавчого провадження, де стягувачем є ПАТ «Всеукраїнський Банк розвитку», а боржниками - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Зауважує, що видані судом у грудні 2013 року виконавчі листи не були пред'явлені до виконання протягом трьох років з дня їх видачі, а тому строк пред'явлення їх до виконання сплив ще 26.12.2016 року. У зв'язку з цим звернення із заявою в порядку ст. 442 ЦПК України про заміну сторони виконавчого провадження, за відсутністю виконавчого провадження і по закінченню строку пред'явлення виконавчого листа до виконання є неможливим. За таких обставин оскаржувана ухвала не може вважатись постановленою з додержанням вимог закону і підлягає скасуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу заявник, вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а ухвала суду - законна та обґрунтована та така, що гарантує право обов'язкового виконання судового рішення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції відсутні.
Як було встановлено в ході судового розгляду, 06.02.2018 року між ПАТ «Всеукраїнський Банк розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №МКЕХР2.41191.001 від 14.06.2012, укладеним між ПАТ «Всеукраїнський Банк розвитку» і ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». На підтвердження вказаних обставин до суду були представлені відповідні документи, зокрема договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №103, укладений 06.02.2018 року між ПАТ «Всеукраїнський Банк розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» з витягом реєстру боржників, право вимоги до яких було передане за договором. За результатами дослідження представлених матеріалів та заяви нового кредитора суд першої інстанції й прийшов до висновку про обґрунтованість заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
У відповідності до положень ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до вимог ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про обґрунтованість позиції суду першої інстанції та її відповідність вимогам закону.
При цьому колегія суддів критично відноситься до посилань апелянтів з приводу незаконності такої ухвали через те, що судом не з'ясовано наявності чи відсутності відкритого виконавчого провадження, де стягувачем є ПАТ «Всеукраїнський Банк розвитку», а боржниками - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Положення ч. 5 ст. 442 ЦПК України застосовуються також у випадку заміни боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження. Тому заміна кредитора можлива на будь якій стадій в незалежності від факту відкриття чи не відкриття виконавчого провадження.
Також апелянт зазначає про те, що кредитор пропустив строк пред'явлення виконавчого документу до виконання. В той же час колегія апеляційного суду звертає увагу, що в даному випадку питання щодо пропуску строку, його поновлення чи відмови в цьому, як і наявності права на пред'явлення виконавчого документа до виконання, не вирішувалися і можуть бути предметом окремого судового провадження за відповідною заявою сторони.
Не вбачає колегія суддів апеляційного суду й підстав для скасування судового рішення у зв'язку з посиланнями апелянта на неналежність його повідомлення про час та місце розгляду. По-перше, в матеріалах справи містяться виклики в судове засідання учасників процесу, в тому числі і апелянта. По-друге, апелянт не зазначив, які саме доводи та обґрунтування він був позбавлений представити до суду, що поряд з доводами, вже оціненими апеляційним судом, зумовлювали би ухвалення іншого рішення по суті питання.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що позиція суду першої інстанції відповідає обставинам справи та вимогам закону, підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції - відсутні.
Згідно положень ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Д.О. Таргоній
К.П. Приходько