Справа №443/1972/18
Провадження №2/443/634/19
іменем України
08 липня 2019 року м. Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді Коліщук З.М., з участю секретаря Шальвіри І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
з участю позивача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Гивеля В.П. та представника відповідача - адвоката Лешеги В.В.,
встановив:
ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування дочки із врахуванням уточнених позовних вимог в розмірі 1872002, 08 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач її колишній чоловік, оскільки шлюб між ними розірвано та з яким у них є спільна малолітня дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь на утримання дочки сплачу аліменти. Дитина потребує постійного лікування, оскільки хворіє на прогресуючий цероз, потребує індивідуального догляду, визначеного режиму харчування. У зв'язку з хворобою та лікуванням дочки її витрати за період часу з березня 2016 року по січень 2019 року складають 374 405, 8 грн., а тому вважає, що стягненню із відповідача на її користь підлягають понесені нею додаткові витрати на лікування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 187 201, 80 грн.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Гивель В.П. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просили суд їх задовольнити.
Представник відповідач ОСОБА_2 - адвокат Лешега В.В. у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, вважає, що стягненню із відповідача підлягають кошти за період із жовтня 2018 року по січень 2019 року, а не із березня 2016 року.
Вислухавши вступне слово позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Гивеля В.П., представника відповідача - адвоката Лешеги В.В., з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Із дослідженого судом свідоцтва про народження встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (арк. справи 11).
Відповідно до заочного рішення Червоноградського міського суду від 09.02.2017 року із врахуванням ухвали від 01.03.2017 року про виправлення описки та рішення Апеляційного суду Львівської області від 03.10.2017 року шлюб між сторонами розірвано та позивачу ОСОБА_1 після розірвання шлюбу відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ( арк. 8-10).
Відповідно до витягу з історії хвороби №14200 від 23.10.2018 року, який виданий КНП "Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова", хірургічне відділеня № 2 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилась на лікуванні з діагнозом: вроджена вада розвитку гепатобіліарної системи: біліарна артезія, не корегований тип. Стан післяоперативного лікування: портоентерероскопія за Kasai. Біліарний цероз. Стійке порушення функцій печінки, Порушення функцій організму ІУ ступення. Дитина госпіталізована у віці 2 місяці 4 дні із клінікою затяжної жовтяниці. На підставі клініко - лабораторних обстежень діагностовано біліарну артензію. 19.02.2016 року оперована-поперечна лапаротомія. Ревізія гепатодуальної зв'язки (арк. справи 13).
Згідно із довідкою цього ж медичного закладу від 12.10.2018 року, дитина знаходиться на "Д" спостережені, потребує індивідуального догляду, визначеного режиму харчування, обмеження фізичних та психоемоіційних навантажень( арк. справи 15).
Відповідно до наявних в матеріалах справи чеків та квитанцій, загальний розмір витрат на лікування та харчування ОСОБА_4 за період часу з березня 2016 року по січень 2019 року, яке понесла позивач становить - 374 405, 8 грн. ( арк. справи 63-122).
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом та ін.). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного разового понесення, періодично або постійно.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року становлено, що стягненню підлягають не тільки фактично зазнані додаткові витрати на утримання дитини, а і передбачувані додаткові витрати, викликані особливими обставинами, тому їх необхідно визначати в твердій грошовій сумі.
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення, тобто участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька незалежно від сплати ним аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, яка страждає на тяжку хворобу та потребує постійного лікування та при цьому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею додаткові витрати на лікування дитини в розмірі 1/2 від загальної суми, яку ОСОБА_1 самостійно понесла на лікування та харчування дочки.
У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 хворіє на вроджену ваду розвитку гепатобіліарної системи: біліарну артезія, не корегованого типу. Стан післяоперативного лікування:портоентерероскопія за Kasai. Біліарний цероз. Стійке порушення функцій печінки, Порушення функцій організму ІУ ступення та потребує постійного лікування та дієтичного харчування у зв'язку із цим позивач змушена була витратити за період часу з березня 2016 року по січень 2019 року на лікування та харчування дочки - 374 405, 8 грн..
Суд не бере до уваги доводи сторони відповідача про те, що стягненню в користь позивача підлягають додаткові кошти на лікування та харчування дочки лише з жовтня 2018 року по лютий 2019 року, оскільки матеріали справи містять докази того, що після проведеної у лютому 2016 року операції, позивач фактично понесла у зв'язку із хворобою дитини витрати, пов'язані із її лікуванням та харчуванням згідно із рекомендаціями лікарів.
Таким чином, суд вважає доведеним суму додаткових витрат позивача в розмірі 374 405, 8 грн., які складаються з коштів на лікування та харчування дочки.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов про стягнення додаткових витрат на лікування та харчування дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача в користь позивача 187 202 (сто вісімдесят сім тисяч двісті дві) гривні 80 копійок.
Крім того, відповідно до п) 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати. Статтею 133 ЦПК України визначені види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу. У п. п. 47, 48 Постанови Пленуму № 10 від 17 жовтня 2014 р. "Про застосування законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз'яснено, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013). Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Так представник позивача адвокат Гивель В.С. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000211 від 05 червня 2015 року, видане Радою адвокатів Львівської області на договору-дорученя про надання правової допомоги від 29 січня 2019 року. Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано ст.137 ЦПК України. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. До матеріалів справи долучено квитанцію до прибуткового касового ордеру № 98 від 14.11.2018 року (арк. справи 2) та довідку - рахунок відповідно до акту виконаних робіт від 16.04.2019 року в розмірі 2400 грн. (арк. справи 159-160). Тому, оскільки позивачем до позовної заяви додано документальне підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, так як представник Гивель В.П. взяв участь у меншій кількості судових засідань, ніж та, яка вказана в акті виконаних робіт, а саме, стягненню з ОСОБА_2 в корить позивача підлягає 2 287, 10 витрат на професійну правничу допомогу.
Позивачем ОСОБА_1 за подання вказаної позовної заяви із врахуванням збільшених позовних вимог сплачено судовий збір в зальній сумі 1872,03 грн..
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову повністю необхідно із відповідача у користь позивача стягнути судовий збір в сумі 1872,03 грн.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,-
ухвалив:
позов ОСОБА_1 задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 понесені нею додаткові витрати на утримання дитини в розмірі 187 202 (сто вісімдесят сім тисяч двісті дві) гривні 8 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 287 ( дві тисячі двісті вісімдесят) гривень 10 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оплачений нею судовий збір у розмірі 1872 (тисяча вісімсот сімдесят дві) гривні 03 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено тільки вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 ,. реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 18 липня 2019 року.
Суддя З.М. Коліщук