справа№1.380.2019.002353
15 липня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулкевич І.З. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіального сервісного центру №4641 регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (вул. Данила Апостола,11, м. Львів) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправну бездіяльність Територіального сервісного центру №4641 регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в частині відмови у здійсненні реєстрації транспортного засобу «Renault Megan Scenic», № кузова НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та зобов'язати Територіальний сервісний центр №4641 регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області зареєструвати транспортний засіб «Renault Megan Scenic», № кузова НОМЕР_1 за ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача щодо реєстрації транспортного засобу «Renault Megan Scenic», № кузова НОМЕР_1 , однак таким було відмовлено в реєстрації вказаного автомобіля, у зв'язку з необхідністю внесення змін до митних документів, оскільки транспортний засіб є 2004 року випуску, а проаналізувавши документи митних органів вказаний автомобіль 2006 року. Позивач не погоджується з такою бездіяльністю відповідача, оскільки позивачем дотримано усіх вимог законодавства щодо реєстрації ввезеного в Україну транспортного засобу «Renault Megan Scenic», № кузова НОМЕР_1 та надано відповідний пакет документів. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що 23.02.2019 старшим судовим експертом сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів ОСОБА_2 проведено дослідження транспортного засобу «Renault Megan Scenic», № кузова НОМЕР_1 , про що складено висновок експертного дослідження №14/4641/8147, в якому зазначено рік випуску транспортного засобу 2004. Враховуючи те, що в реєстраційних документах наданих ОСОБА_1 зазначено рік випуску 2006, а експертом визначено 2004, відповідно дана обставина зумовлює сплату більших платежів і зборів при розмитнені даного транспортного засобу, обов'язок контролювати належну сплату таких платежів покладено на сервісні центри МВС. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач у своєму відзиві зазначає, що в наданому ОСОБА_1 свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначено не правдиво рік випуску, хоча насправді в даному документі відображається рік реєстрації транспортного засобу в країні Естонія, тоді як рік виробництва в даному документі не вказується. Також зазначив, що позивачем відповідних заяв на дослідження року виробництва автомобіля не подавалось, крім того таке дослідження не передбачено законодавством України. Просив позов задовольнити та стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив. В обгрунтування якого зазначив, що визначення року випуску транспортного засобу є прямим обов'язком працівників територіальних сервісних центрів, так як саме рік випуску впливає на проведення розрахунку по сплаті платежів до державного бюджету України.
Також наголосив, що позивачем надається недостовірна інформацію суду щодо неподання заяви про проведення експертного дослідження, оскільки старшим судовим експертом сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів ОСОБА_2 проводилось дослідження на підставі заяви ОСОБА_1 . Враховуючи те, що в реєстраційних документах наданих ОСОБА_1 зазначено 2006 рік, а в дійсності експертом визначено 2004 рік випуску, відтак вимоги позивача не підлягають до задоволення.
Ухвалою суду від 16.05.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 31.05.2019 р відмовлено Територіальному сервісному центру №4641 регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у заяві про розгляд справи в загальному провадженні.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 звернувся 07.03.2019 року до Територіального сервісного центру №4641 регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про реєстрацію транспортного засобу «Renault Megan Scenic», № кузова НОМЕР_1 .
19.03.2019 року відповідачем відмовлено у реєстрації транспортного засобу «Renault Megan Scenic», № кузова НОМЕР_1 , у зв'язку з тим, що існують розбіжності в документах щодо року випуску транспортного засобу, відповідно необхідно внести відповідні зміни до митних документів.
Позивач не погоджується з такою бездіяльністю відповідача звернувся до суду за захистом своїх прав.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області здійснює свою діяльність на підставі «Положення про регіональний сервісний центр МВС у Львівській області» на підставі Наказу МВС України №1413 від 07.11.2015 р, в редакції Наказу №414 від 19.05.2017 р.
Закон України «По дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - Закон № 3353).
Згідно із статтею 34 Закону № 3353 державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 затверджений Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - ПКМ № 1388 або Порядок).
Цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1388 Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Одним з документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку : митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; інші засвідчені та оформлені в установленому порядку документи, що підтверджують набуття, перехід та припинення права власності на транспортний засіб відповідно до закону.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1388 Державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.
Згідно пункту 15 Порядку №1388 під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків реєстрації нових транспортних засобів, перереєстрації транспортних засобів у зв'язку із зміною найменування та адреси юридичних осіб, прізвища, імені чи по батькові, місяця проживання фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, установлення газобалонного обладнання, видачі тимчасового реєстраційного талона під час передачі права користування та/або розпорядження транспортними засобами, вибракування їх у цілому) підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах. За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, робиться відповідна відмітка або складається акт огляду. Експертне дослідження транспортного засобу і реєстраційних документів на транспортний засіб (інших документів, які є підставою для реєстрації транспортного засобу) проводиться за заявою власника з метою визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів. Експертне дослідження проводиться фахівцями експертної служби МВС або судовими експертами державних спеціалізованих установ, які мають присвоєну в установленому Законом України «Про судову експертизу» порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними спеціальностями. За результатами дослідження складається висновок експертного дослідження, який додається до документів, що подаються для державної реєстрації.
Позивачем при подані документів для реєстрації транспортного засобу «Renault Megan Scenic», № кузова НОМЕР_1 зазначено, рік випуску - 2006.
Як встановлено з матеріалів справи, старшим судовим експертом сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів ОСОБА_2 Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру 23.02.2019 р на підставі заяви ОСОБА_1 проведено експертне дослідження транспортного засобу «Renault Megan Scenic», № кузова НОМЕР_1 . В зазначеному висновку експерта зазначено, що рік випуску транспортного засобу «Renault Megan Scenic», № кузова НОМЕР_2 .
Відповідно до висновку експерта, транспортний засіб «Renault Megan Scenic», № кузова НОМЕР_1 - 2004 року випуску, дана обставина зумовлює сплату більших платежів і зборів при розмитнені даного транспортного засобу, обов'язок контролювати належну сплату таких платежів покладено на сервісні центри Міністерства внутрішніх справ.
Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно відмовлено ОСОБА_1 у реєстрації транспортного засобу Renault Megan Scenic», № кузова НОМЕР_1 , оскільки існують розбіжності в документах щодо року випуску транспортного засобу.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачем доведено правомірність його дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Стосовно питання відшкодування витрат позивача на правову допомогу у розмірі 10 000 грн, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частинами 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, відтак підстав для відшкодування витрат позивача на правову допомогу немає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив :
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Суддя Гулкевич І.З.