Іменем України
15 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2500/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,
13 червня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, в якому позивач просить суд:
- зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений постановою Артемівського ВДВС Луганського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження від 08.08.2012 у виконавчому провадженні № 33662419;
- зобов'язати Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження (реєстраційний номер обтяження 13405641), зареєстроване 19.12.2012 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження від 08.08.2012 № 33662419.
В обґрунтування зазначено, що в провадженні Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського МУЮ знаходилось виконавче провадження № 33662419, відкрите постановою від 01.08.2012 на підставі виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 у справі № 2а/1270/4491/2012 за позовом ДПІ у Артемівському районі м. Луганська у Луганській області про стягнення з позивача на користь бюджету податкової заборгованості в розмірі 815767,36 грн.
Ухвалою господарського суду Луганської області по справі № 913/3042/13 від 26.11.2013 встановлено наявність податкової заборгованості позивача перед кредитором ДПІ у Артемівському районі м. Луганська ГУМ у Луганській області зокрема вказану заборгованість було підтверджено матеріалами доданими до заяви про порушення справи про банкрутство в тому числі: постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 у справі № 2а/1270/4491/2012 та виконавчим листом по вказаній справі від 18.07.2012; постановою Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 01.08.2012 за ВП № 33662419 про відкриття виконавчого провадження за зазначеним виконавчим листом та інш.
Постановою господарського суду Луганської області по справі від 24.12.2013 № 913/3042/13 визнано банкрутом боржника фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора, встановлено строк для пред'явлення кредиторами грошових вимог до боржника.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.06.2014 у справі № 913/3042/13 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, скасовано арешт, накладений на майно боржника, провадження у справі припинено.
Позивач зазначає, що відповідно до Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження", в редакції чинній на день винесення постанови господарського суду Луганської області по справі № 913/3042/13 від 24.12.2013 згідно з якою визнано банкрутом боржника фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, а саме відповідно ст. 49 передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.06.2014 встановлено, що за результатами проведення ліквідаційної процедури не погашеними залишились вимоги єдиного кредитора - ДПІ у Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області у розмірі 862383,82 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта номер інформаційної довідки 161932900 від 01.04.2019 вбачається запис про обтяження - арешт нерухомого майна. Підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження 33662419 від 08.08.2012. Об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно.
На думку позивача із всього наведеного нею та обставин, встановлених господарським судом Луганської області під час розгляду справи № 913/3042/13, а саме ухвалою від 26.11.2013, постановою від 24.12.2013, ухвалою від 26.06.2014, вбачається, що запис про обтяження - арешт нерухомого майна внесено державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ за ВП № 33662419, відкритим на підставі виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 у справі № 2а/1270/4491/2012 за позовом ДПІ у Артемівському районі міста Луганська у Луганській області про стягнення з позивача на користь бюджету податкової заборгованості в розмірі 815767,36 грн.
Позивач зазначає, що вказана заборгованість з урахуванням розміру пені відображена у ліквідаційному балансі банкрута фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який затверджено ухвалою господарського суду Луганської області від 26.06.2014 по справі № 913/3042/13 та, відповідно до приписів частини 5 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вказана заборгованість вважаються погашеною.
На підставі вищевикладеного, позивач зазначає, що застосування арешту майна боржника є недоцільним у зв'язку з тим, шо заборгованість. яку стягнуто за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 у справі № 2а/1270/4491/2012, для забезпечення виконання якого було накладено вказаний арешт, вважається погашеною відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Судом у справі здійснено наступні процесуальні дії:
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк.спр. 55-56).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (арк.спр. 1-3).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 витребувано від Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області письмові докази (арк.спр. 75-76).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 поновлено строк звернення до суду.
11.07.2019 за вх. № 36437/2019 від представника відповідача надійшов лист, в якому представник відповідача зазначив, що згідно перевірки даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні в Артемівському відділі державної виконавчої служби міста Луганська перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а/1203/4491/2012, виданого 24.07.2012 Луганським окружним адміністративним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДПІ в Артемівському районі міста Луганська заборгованость у розмірі 815767,36 грн.
Державним виконавцем 31.07.2012 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а 08.08.2012 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29.11.2016 "Про утворення Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області" проведено реорганізацію Артемівського відділу державної виконавчої служби міста Луганська Головного територіального управління юстиції у Луганській області, на підставі чого було утворено Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області. Новоутворений відділ є правонаступником реорганізованого Артемівського відділу державної виконавчої служби міста Луганська Головного територіального управління юстиції у Луганській області.
Надати більш детальну інформацію не є можливим, оскільки матеріали виконавчих проваджень, матеріально-технічна база та інше майно відділу знаходиться за місцем його попередньої реєстрації, здійснити вивезення майна та виконавчих проваджень не виявляється можливим , у зв'язку з небезпекою для життя правників (арк. спр. 68-69).
Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (арк. спр. 77, 78).
Згідно із частиною дев'ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
01.08.2012 державним виконавцем Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2а/1203/4491/2012 виданого 24.07.2012 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДПІ в Артемівському районі міста Луганська заборгованість у розмірі 815767,36 грн (арк.спр. 70).
08.08.2012 державним виконавцем, Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського управління юстиції керуючись ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження (арк.спр. 71).
Ухвалою господарського суду Луганської області по справі № 913/3042/13 від 26.11.2013 порушено справу про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (арк.спр. 11-16).
Постановою господарського суду Луганської області по справі від 24.12.2013 № 913/3042/13 визнано банкрутом боржника фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора, встановлено строк для пред'явлення кредиторами грошових вимог до боржника (арк.спр. 17-22).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.06.2014 у справі № 913/3042/13 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, скасовано арешт, накладений на майно боржника, провадження у справі про банкрутство припинено (арк.спр. 23-28).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 01.04.2019, зазначений запис про обтяження - арешт нерухомого майна. Підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження № 33662419 від 08.08.2012. Об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, власник ОСОБА_1 , обтяжувач Артемівсмький відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (арк.спр. 36).
Позивачем 06.04.2019 направлено на адресу відповідача заяву з вимогою винести постанову про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного постановою Артемівського ВДВС Луганського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження № 33662419 від 08.08.2012, виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження (реєстраційний номер обтяження 13405641), зареєстроване 19.12.2012 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження від 08.08.2012 № 33662419 та скасувати всі інші заходи вжиті щодо боржника ОСОБА_1 у виконавчому проваджені № 33662419.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606), який був чинним на момент відкриття виконавчого провадження, однак на даний час втратив чинність на підставі Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404).
Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно частини третьої зазначеної статті Закону № 606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".
Частиною першою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно пункту 5 частини третьої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Частиною першою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до частин другої та третьої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Отже, державний виконавець наділений правом накладати арешт на майно боржника, з метою забезпечення реального виконання рішення.
Суд звертає увагу на те, що правомірність накладення арешту позивач не оскаржує, однак, зазначає про наявність підстав для зняття арешту з його майна у зв'язку з тим, що Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.06.2014 у справі № 913/3042/13 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , скасовано арешт, накладений на майно боржника, провадження у справі припинено.
Таким чином, в межах спірних правовідносин необхідно встановити факт наявності підстав для знаття арешту з майна та коштів позивача.
Як встановлено судом під час розгляду справи, арешт на нерухоме майно позивача накладено Артемівським відділом державної виконавчої служби Луганського МУЮ на підставі виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 у справі № 2а/1270/4491/2012 за позовом ДПІ у Артемівському районі м. Луганська у Луганській області про стягнення з позивача на користь бюджету податкової заборгованості в розмірі 815767,36 грн.
При цьому, як також встановлено судом, ухвалою господарського суду Луганської області від 26 листопада 2013 року порушено провадження у справі № 913/3042/13 про банкрутство боржника - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , визнано наявність безспірного боргу ФОП ОСОБА_1 перед кредитором - ДПІ в Артемівському районі м. Луганська в розмірі 742938 грн 86 коп основного боргу, зобов'язано Артемівський ВДВС Луганського МУЮ надати господарському суду відомості щодо стану виконавчого провадження ВП № 33662419, зокрема щодо неможливості виконання судового рішення - постанови Луганського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 у справі № 2а/1270/4491/2012, яке відкрито згідно постанови Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 01.08.2012 ВП № 33662419 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Луганського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 у справі № 2а/1270/4491/2012 (арк. спр. 11-16).
Постановою господарського суду Луганської області у справі від 24.12.2013 № 913/3042/13 визнано банкрутом боржника фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора, встановлено строк для пред'явлення кредиторами грошових вимог до боржника (арк. спр. 17-21).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.06.2014 у справі № 913/3042/13 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, скасовано арешт, накладений на майно боржника, провадження у справі припинено. (арк.спр. 23-28).
Пункт 7 частини 1 статті 49 Закону № 606-XIV передбачав, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.
Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.(частина 3 та 4 статті 49 Закону № 606-XIV).
Відповідно до частини четвертої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження внаслідок офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконавчі документи можуть бути повторно пред'явлені до виконання у визначені статтею 22 цього Закону строки, якщо у зв'язку із припиненням провадження у справі про банкрутство вимоги, підтверджені такими документами, не були задоволені повністю або частково та не вважаються погашеними (списаними, прощеними) відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Як вже зазначалось судом раніше Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV втратив чинність на підставі Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404).
Пунктом 8 частини 1 статті 39 Закону № 1404 передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.
Перевіркою інформації, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, судом встановлено, що 14.01.2014 державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (арк.спр. 79).
28.05.2014 державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ винесено постанову про звільнення з-під арешту всього майна боржника ОСОБА_1 . Зазначено, копію постанови направити до органу, якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання та сторонам (арк.спр. 81).
Враховуючи, те що 14.01.2014 державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ДПІ в Артемівському районі у сумі 815767,36 грн, а 28.05.2014 державним виконавцем винесено постанову про звільнення майна боржника з-під арешту, якою звільнено з-під арешту все майно, що належить боржнику - ОСОБА_1 суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження, зареєстроване 19.12.2012 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження суд виходить з такого.
Як вже зазначалось судом раніше, виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.
Постановою від 14.01.2014 про закінчення виконавчого провадження, державним виконавцем також визначено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення ( арк.спр. 79).
Також, 28.05.2014 постановою державного виконавця звільнено з-під арешту все майно боржника ОСОБА_1 (арк.спр. 81).
Відповідно до частини першої та другої статті 40 Закону України № 1404 у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Натомість, як встановлено судом, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 , від 01.04.2019, зазначений запис про обтяження - арешт нерухомого майна. Підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження 33662419 від 08.08.2012. Об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, власник ОСОБА_1 , обтяжувач Артемівсмький відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (арк.спр. 36).
Отже, постанова державного виконавця від 28.05.2014 про звільнення майна боржника з-під арешту так і залишилась не виконаною.
Відповідачем не надано до суду доказів направлення постанови від 28.05.2014, винесеної державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ, про звільнення з-під арешту майна боржника ОСОБА_1 до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника до виконання.
Також, зазначену інформацію не було надано відповідачем на виконання ухвали суду від 11.07.2019 (арк.спр. 75).
За таких обставин в матеріалах справи відсутні докази направлення до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання, постанови від 28.05.2014 винесеної державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ про звільнення з-під арешту нерухомого майна боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, зобов'язавши Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області направити до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника до виконання, постанови від 28.05.2014 винесеної державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ про звільнення з-під арешту майна боржника ОСОБА_1 .
Таким чином суд дійшов висновку, що позов належить до часткового задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 1536,80 грн, що підтверджено квитанцією від 10.06.2019 № 0.0.1376722913.1 (арк. спр. 4).
Оскільки позов задовольняється частково, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати по сплати судового збору у розмірі 768,40 грн, інша частина судового збору покладається на позивача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, задовольнити частково.
Зобов'язати Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області направити до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника до виконання, постанову від 28.05.2014, винесену державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ, про звільнення з-під арешту майна боржника ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
У задоволенні позовних вимог про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 та зобов'язання Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження зареєстроване 19.12.2012 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження від 08.08.2012 № 33662419 - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (код ЄДРПОУ 41224325, місце знаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Хіміків, буд. 68) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т.В. Смішлива